КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712687 томов
Объем библиотеки - 1401 Гб.
Всего авторов - 274526
Пользователей - 125069

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Грабар Пьер [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ГРАБАР П’єр


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: французький.

Хімік, біохімік, імунолог. Справжнє прізвище – Грабар Петро Миколайович. На 1-му

Міжнародному конгресі імунологів названий в числі 5-ти найвидатніших імунологів світу (1971).

В біохімії існує науковий термін «імуноелектрофоретичний аналіз Грабара».

З дворянської родини. Батько, Грабар М., – сенатор, радник касаційного суду; брат, Грабар А., –

фахівець з древньохристиянського і візантійського мистецтва, дійсний член Французької Академії

наук.

Народився 10 вересня 1898 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).

Помер 28 січня 1986 р. в м. Парижі (Франція). Похований на цвинтарі Сент-Женевьєв-де-Буа.

Закінчив Київський ліцей (1916), навчався в Петроградському пажеському корпусі (1916-1917),

закінчив Лілльську інженерну хімічну школу (1924), природничий факультет Страсбурзького

університету.

Працював інженером Лілльського хімічного заводу (1924-1926), завідуючим лабораторією

клінічної медицини (1926-1930), асистентом кафедри біохімії (1930-1938) Страсбурзького

університету, завідуючим відділом хімії мікробів Інституту Пастера (1946-1968), директором

Інституту з вивчення раку при Національному центрі наукових досліджень Франції (1960-1966).

Почесний доктор Копенгагенського університету (1969).

Фундатор і президент Французького товариства імунологів.

Кавалер ордена Почесного Легіону (1954).

Кавалер срібної медалі Національного центру наукових досліджень Франції (1958).

Кавалер медалі Клода Бернара Монреальського університету (1967).

Офіцер ордена Почесного Легіону (1964).

Командор «Академічних Пальм» (1962).

Лауреат премії Л. Пастера (1935).

Лауреат премії Ніклу (1935).

Лауреат премії Бреана (1944).

Лауреат премії Фонду Янсена (1944).

Лауреат міжнародної премії Е. Берінга (1958).

Лауреат премії Сольса Фрейсіна (1958).

Володар Великого призу фонду Яффі Інституту Франції (1968).

Спеціалізувався з проблем біохімічних особливостей патогенезу діабету; очищення інсуліну;

синдрому азотемії; ультрафільтрації білків.

Як вчений дебютував низкою публікацій про синдром азотемії за дефіциту солі в організмі (1930).

Потім настала черга наступних доробків: «Hermann et Cie «L,ultrafiltration fractionnee» (1942), «Les Globulines du serum sangulin (chez Desoer)» (1947), «L’Analyse Immuno-electphoretique» (1960).

Не сприйнявши більшовицької революції, емігрував до Франції (1919).

Серед друзів та близьких знайомих Г. – Л. Блюм, М. Гейдельбургер, М. Ніклу, Ж. Куртуа, К.

Хельмстр, Г. Гудмен, Д. Рове, П. Бюртен, Р. Массієв, Л. Зільбер, С. Честер, Б. Слеттенмарк, Т.

Абелєв, Р. Болдуїн, А. Рейф, Н. Шогрен та ін.


***

СПІВАТИ І СМІЯТИСЬ,

з життєвого кредо П. Грабара

Я люблю, коли в лабораторії співають і сміються. Це означає, що все йде добре.


ГОЛОВНИЙ ПІДСУМОК МОЇХ ПОШУКІВ, зі спогадів П. Грабара

Мабуть, головним підсумком моїх півстолітніх занять імунологією стало усвідомлення того, що

аутоантитіла є нормальними регуляторними молекулами.


КОЛЕГИ ЧИНИЛИ ОПІР, зі спогадів Ж. Куртуа

Автор оригінального методу П’єр Грабар інтуїтивно підходив до нових гіпотез, що базуються на

попередніх експериментальних даних. Як всякий новатор, він постійно стикався з нерозумінням і

замовчуванням. У 1953 р. на Міжнародному конгресі мікробіологів, який проходив у Римі, коли

Грабар розповів про існування аутоантитіл, це поняття було ще далеко від загальноприйнятих

уявлень.

Він енергійно затверджував свою концепцію. Майбутнє повністю підтвердило його правоту.

Зараз я з гіркотою згадую, який опір чинило наукове співтовариство і важко було переконати його

в правильності своєї позиції. Для нинішніх же молодих студентів-медиків поняття аутоантитіл і

аутоіммунних хвороб така ж класика, як і уявлення про інфекційні і паразитарні хвороби.

УЗЯВСЯ ЗА ОЧИЩЕННЯ ІНСУЛІНУ, з енциклопедії В. Шелохаєва «Російська еміграція»

Грабар П. під керівництвом професора медичної хімії Леона Блюма зайнявся очищенням інсуліну,

який останній використовував в клінічній практиці. Великий цикл робіт Г. в ці роки (1930-1938)

пов’язаний з відкриттям синдрому азотемії і його поясненням на біохімічному рівні. Саме цьому і

була присвячена дисертація, яку він захистив 1931 року.

Аналіз патологічних сироваток крові показав, що завдяки використанню

імуноелектрофоретичного методу вдається