Грабар Пьер [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
(КДБ) винні це виявляти, а без допомоги самих учених цього не зробити. І він розраховує на мою
допомогу... При цьому згадав про спеціальні завдання, явки і паролі.
Я ввічливо відмовився, виражаючи повну пошану до їх роботи і посилаючись на повну свою
нездатність до неї...
У травні 1970 р. я з’їздив в своє останнє закордонне відрядження – на конференцію в Брюгге.
...Зустрів радника ВОЗ М. Селу і добре поговорив з ним, бельгійця Хрістіана Деккерса, свого
старого знайомого, керівника відділу імунології ВОЗ Г. Гудмена, співробітника того ж відділу Д.
Рове, П. Грабара – директора Інституту з вивчення раку у Вільжуїфі (Париж), і багато інших.
...В кінці року я одержав лист від О’Конора. ...О’Конор посилався на розмову з Гудменом,
цікавився, що і як можна зробити для передбачуваної роботи. Він писав, що їде до Африки і
заразом з’ясує можливості і з питання, що цікавить нас.
На початку 1967 р. я одержав від нього дуже збуджений лист про те, що він був у Дакарі, де
Массієв спільно з Грабаром вже ведуть роботи з імунодіагностики раку печінки, і що він запрошує
мене якнайшвидше приїхати до Женеви, аби обговорити і почати передбачувані дослідження.
...На початку березня ми з Барояном вилетіли до Женеви, куди вже були запрошені Грабар і
Урієль (директор і завлаб імунохімії білку Інституту з вивчення раку в Парижі). Там ми зустрілися
з Гудменом і О’Конором, і розробили програму міжнародного експерименту, якої я тут не хочу
більше торкатися, оскільки це відвело б сильно убік. Зазначу лише, що все розвивалося відмінно і
привело до набагато ширшої програми співпраці, ніж було заплановано спочатку.
Последние комментарии
2 часов 25 минут назад
2 часов 41 минут назад
2 часов 54 минут назад
2 часов 59 минут назад
5 часов 31 минут назад
5 часов 35 минут назад