КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 803622 томов
Объем библиотеки - 2097 Гб.
Всего авторов - 303907
Пользователей - 130339

Впечатления

yan.litt про Найденов: Варнак. Книга первая (Попаданцы)

Оценил в 4 балла. ГГ - попаданец в тело барона, которого лишают титула и отправляют в дикие земли добывать магические горошины. Ну в общем наш ГГ парень не простой - он попаданец-рецедивист. При вселении в новое тело хоть и потерял память, но через редкие сны вспоминает свои прежние воплощения в других мирах. Прежний опыт, сопутсвующая удача и восстаналивающийся источник магии позволяет ГГ неплохо вписаться в новый мир.
Плюсы.
1. Сюжет на

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против)
Влад и мир про Ужев: Мечта идиота (Попаданцы)

За первую книгу можно поставить оценку неплохо. Что бы понять эту книгу, нужно как минимум читать первоисточник по которому автор написал своё произведение. Разумеется автор так уверен в популярности этого РПГ, что не оставил сносок на него.Ну и название соответствует характеру ГГ и 8 летнему возрасту. Система требует отрубить голову, но ГГ не смог в деревне найти топор. Соответственно не смог перерезать нити на шее у менталиста и

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против)
Влад и мир про Энсвер: Повелитель земли (Фэнтези: прочее)

Я читал у автора другие книги и они мне нравились, но это увы. ГГ у автора дебил и рукожопый.Рассуждения соответствующие. Лук автору трудно сделать. Найти упругую ветку? Всё отрицает, считая, что надо учиться стрелять и метать камни годами. Что бы чему то научится, надо пробовать и получать опыт. А там как маторика. Кто то и с 3 раза попадать сможет, а кому то и тысячи повторов мало. Автор заставляет для изготовления ножа искать на берегу

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против)
Autumn E про Берг: Отвергнутая целительница для Дракона (Любовная фантастика)

Прочитать это можно, но удовольствия от этой сказки мало. Герои противные и у них сплошные проблемы во всём и со всеми, некрасивая и глуповатая сказка о дурости. Наличие магии таким героям только во вред, авторша постаралась изобразить горе от "ума", хотя мне кажется у нее была другая задумка, но тут уж как вышло!

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против)
Autumn E про Берг: Сбежать от истинного. (Не)Желанная невеста (Любовная фантастика)

Няшка дурашка и злобный хрен, пардон дракон, резко передумавший быть злобным. Можно попытаться это погрызть, если совсем нечего читать.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против)

Ще не вмерла Україна [Максим Рильський] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Борис Грінченко, Павло Тичина, Максим Рильський Ще не вмерла Україна

Борис Грінченко (1863—1910)

Землякам, що збираються раз на рік на Шевченкові роковини співати Гімн «Ще не вмерла Україна»

Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерти!
Не хваліться, що жива ще
Наша воля й слава:
Зрада їх давно стоптала,
Продала, лукава!
Ваші предки торгували
Людськими правами,
Їх продавши, породили
Вас на світ рабами.
Не пишайтеся ж у співах
Ви козацьким родом:
Ви — раби, хоча й пани ви
Над своїм народом!
Україна вам не мати:
Є вам інша пані,
Зрадних прадідів нікчемних
Правнуки погані!
Тільки той достойний щастя,
Хто боровсь за його,
Ви ж давно покірні слуги
Ледарства гидкого.
Ви ж давно не люди — трупи,
Без життя і сили,
Ваше місце — кладовище,
Ями та могили.
Як живі покинуть мертвих,
Щоб з живими стати,
«Ще не вмерла Україна!»
Будемо співати.
Як живі покинуть мертвих, —
Прийде та година,
Що ділами, не словами,
Оживе Вкраїна!

Павло Тичина (1891—1967)

Квітчастий луг...

Квітчастий луг і дощик золотий.
А в далині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі...
    Ах, серце, пий!
  Повітря — мов прив’ялий трунок.
  Це рання осінь шле цілунок
  Такий чудовий та сумний.
Стою я сам посеред нив чужих,
Немов покинута офіра.
І слухає мій сум природа. Люба. Щира.
    Крізь плач, крізь сміх.
  Вона сама — царівна мила —
  Не раз свій смуток хоронила
  В самій собі, в піснях своїх.
Стою. Молюсь. Так тихо-тихо скрізь, —
Мов перед образом Мадонни.
Лиш від осель пливуть тужні, обнявшись,
    дзвони, —
    Узори сліз.
  Лише з-над хмар часом прилине
  Прощання з літом журавлине —
  Погасле, як грезет із риз...
Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
    Журба, журба...
  Отак роки, отак без краю
  На струнах Вічності перебираю
  Я, одинокая верба.

Світає...

       Світає...
Так тихо, так любо, так ніжно у полі.
Мов свічі погаслі в клубках фіміаму,
В туман загорнувшись, далекі тополі
В душі вигравають мінорную гаму.
     Вже дніє поволі...
Так тихо, так любо, так ніжно у полі.
       Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі,
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво
Та темний бовван на козачій могилі
Про давнє, минуле кричить мовчазливо.
     Видніє щохвилі.
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
       Світає...
Проміннями схід ранить ніч, мов мечами,
Хмарки по всім небі й собі взолотіли.
Безмовні тумани тремтять над полями.
Підхоплююсь з ними і я, посвіжілий.
О, глянь, що над нами!
Розкраяно небо — мечами, мечами...

Скорбна мати 

Пам’яті моєї матері

I

Проходила по полю
Обніжками, межами.
Біль серце опромінив
Блискучими ножами!
Поглянула — скрізь тихо.
Чийсь труп в житах чорніє...
Спросоння колосочки:
Ой радуйся, Маріє!
Спросоння колосочки:
Побудь, побудь із нами!
Спинилась Божа Мати,
Заплакала сльозами.
Не місяць, і не зорі,
І дніти мов не дніло.
Як страшно!.. людське серце
До краю обідніло.

ІІ

Проходила по полю —
Зелене зеленіє...
Назустріч учні сина:
— Возрадуйся, Маріє!
Возрадуйся, Маріє:
Шукаємо Ісуса.
Скажи, як нам простіше
--">