КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 807295 томов
Объем библиотеки - 2153 Гб.
Всего авторов - 304907
Пользователей - 130495

Последние комментарии

Новое на форуме

Впечатления

yan.litt про Зубов: Последний попаданец (Боевая фантастика)

Прочитал 4.5 книги общее впечатление на четверку.
ГГ - ивалид, который при операции попал в новый мир, где есть система и прокачка. Ну попал он и фиг с ним - с кем не бывает. В общем попал он и давай осваиваться. Нашел себе учителя, который ему все показал и рассказал, сводил в проклятое место и прокачал малек. Ну а потом, учителя убивают и наш херой отправился в самостоятельноя плавание
Плюсы
1. Сюжет довольно динамический, постоянно

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против)
iwanwed про Корнеев: Врач из будущего (Альтернативная история)

Жуткая антисоветчина! А как известно, поскреби получше любого антисоветчика - получишь русофоба.

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против)
Serg55 про Воронков: Артефактор (Попаданцы)

как то обидно, ладно не хочет сувать кому попало, но обидеть женщину - не дать сделатть минет?

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против)
чтун про Мельников: RealRPG. Системный опер 3 (Попаданцы)

"Вишенкой на "торт" :
Системный системщик XD

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против)
a3flex про Мельников: RealRPG. Системный опер 3 (Попаданцы)

Яркий представитель ИИ в литературе. Я могу ошибаться, но когда одновременно публикуются книги:
Системный кузнец.
Системный алхимик.
Системный рыбак.
Системный охотник.
Системный мечник.
Системный монстр.
Системный воин.
Системный барон.
Системный практик.
Системный геймер.
Системный маг.
Системный лекарь.
Системный целитель.
в одаренных авторов, что-то не верится.Фамилии разные, но...Думаю Донцову скоро забудут.

Рейтинг: +4 ( 4 за, 0 против)

Барер Симон [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

БАРЕР Симон


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Піаніст.

З міщанської родини.

Народився 1 вересня 1896 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 2 квітня 1951 р. в м. Нью-Йорку (США).

Навчався в Одеській імператорській музичній академії, закінчив Петербурзьку консерваторію

(1919).

Працював викладачем Київської консерваторії (1919-1920).

Мігрував спочатку до Німеччини (1929) а потім – США (1930).

Що стосується особистого життя, то Б. рано втратив батька (1907) і матір (1912),

Нещодавно англійська фірма APR випустила п’ять компакт-дисків із записами концертів Б. в

Карнегі Хол (1946-1951) і студійними – на шведській фірмі «Odeon» (1929).

У свою чергу, американська фірма VAI випустила записані на CD мемуари сина нашого земляка –

Бориса «Мій батько – Симон Барер» (2005).

Серед друзів та близьких знайомих Б. – Л. Годовський, О. Глазунов, В. Горовіц, Ф. Блуменфельд, М. Грінберг, Г. Нейгауз, С. Рахманінов, Н. Мільштейн, Е. Уайльд та ін.


***

РОЗЧИНИТИСЯ В МУЗИЦІ,

з професійного кредо С. Барера

Розчинитися в музиці, беззавітно служити їй.

СПРАВЖНЄ ЧАКЛУНСТВО, зі спогадів Б. Барера

Наша сім’я жила в Швеції, де мама утримувала нас приватними уроками і нечастими концертами.

Батько захворів і не міг грати майже півтора року. У нього була страшна депресія, він не підходив

до фортепіано. Несподівано ...одержав запрошення виступити з сером Т. Бічемом і записатися для

фірми HMV в Лондоні.

...Грав «Токату» на одному диханні з божевільною швидкістю, але не тому, що це йому

подобалося, це було викликано необхідністю. Коли він записував цей твір 1934 року – звичайно, це робилося на двох боках платівок на 78 обертів, так записалися І. Льовін і В. Горовіц, – а мій

батько уклав парі, що зможе записати «Токату» на одному..., і зробив це двічі. Я не міг уявити, як

це у нього вийшло.

...Музиканти часто бували в нашому домі. Мій батько і Годовський були близькими друзями, вони

часто пили разом чай, і, звичайно, грали удвох. Якось, коли батько діставався кораблем з Європи

до Америки, він познайомився з Рахманіновим. І після цієї зустрічі вони стали друзями.

Мій батько не був схожий на інших великих музикантів, він завжди залишався самим собою. У

нього не було спонсорів і хорошого імпресаріо. У нього ніколи за все життя не було навіть

власного інструменту. Він спантеличував людей, оскільки не вправлявся подібно до інших

піаністів. Він грав чудовим звуком, і його концерти були справжнім чаклунством.


«МОЖУ ЩЕ ШВИДШЕ», зі спогадів В. Горовіца

Навіть коли я вчився у Блуменфельда, у Барера була екстраординарна техніка. Він був дуже

простій хлопець, прекрасний товариш.

Я пам’ятаю, що він грав «Токату» Шумана дуже швидко. Я зайшов до нього і запитав, чому такий

божевільний темп? А він мені відповів: «Я можу грати ще швидше!»

Найкраще, що він робив, – це великі транскрипції Ліста.

Блуменфельд любив його більше, ніж мене. Я трохи ревнував.

СТАВ ПЕРЕМОЖЦЕМ, розвідки О. Бронфіної «Музична культура Петрограду першого

післяреволюційного п’ятиліття (1917-1922)»

У лютому 1919 року під головуванням О. К. Глазунова навіть створили спеціальну концертну

комісію, до якої увійшли провідні професори: В. Г. Каратигін, В. М. Бєляєв, Т. Ф. Лешетицька, Л.

В. Ніколаєв, М. О. Штейнберг.

У травні вдалося провести конкурс найобдарованіших студентів-піаністів, що викликало гарячий

інтерес у музичної громадськості Петрограду і жваві відгуки преси. Переможцями стали С. Барер

(клас професора Ф. Блуменфельда) і Г. Бік (клас професора Л. Ніколаєва), котрі незабаром зайняли

видне становище на концертній естраді.


КОНКУРСИ... ПРИСТРАСТЕЙ ЧЛЕНІВ ЖЮРІ, з статті Ю. Вачнадзе «Формула мистецтва –

не голи, очки, секунди»

За переможними фанфарами з приводу перемоги Діми Білана на «Євробаченні» і політики, і

журналісти, і «широка громадськість» відразу декількох країн, схоже, прогавили ...набагато

важливішу проблему глобального характеру. Останнім часом формула спортивних змагань «голи, очки, секунди» трансформується у формулу для музичного мистецтва.

Тим часом, як сказав Мілан Кундера, людина не може бути достатньо сильно сп’яніти від роману

чи полотна, але може сп’яніти від бетховенівської Дев’ятої, від сонати для двох фортепіано

--">