КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712680 томов
Объем библиотеки - 1401 Гб.
Всего авторов - 274525
Пользователей - 125068

Последние комментарии

Новое на форуме

Впечатления

Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Журавлиний крик [Василь Биков Бикав] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Василь Биков ЖУРАВЛИНИЙ КРИК Повісті

Вірність правді Передмова А. Яскевича

Повісті «Журавлиний крик» і «Пастка», з якими молоді читачі ознайомляться в українському перекладі Галини Петровської, що тонко передає їх художній колорит, — це, по суті, два фрагменти з великої книги про війну, яку ось уже три десятиріччя, не зраджуючи теми, пише колишній фронтовик, нині відомий білоруський письменник Василь Биков.

«Журавлиний крик», написаний наприкінці 50-х років, був, власне, першим твором, зі сторінок якого білоруська проза заговорила правдивою мовою про війну. Читачі були вражені й зачаровані своєрідною творчою манерою, що глибоко відтворювала сувору дійсність воєнного часу.

Письменник уже тоді з молодою рішучістю намагався осмислити відкриту сьогодні в процесі перебудови драматичну передвоєнну реальність, яка ускладнила хід війни, штовхнула одних, таких, як Пшеничний та Овсєєв у «Журавлиному крику», Чернов у «Пастці», до табору дезертирів і зрадників і з тим більшою неминучістю й грізною простотою поставила основну масу радянських людей перед необхідністю величезного жертовного подвигу, пам’ять про який увійде у віки.

Різних людей звела доля на невеличкому залізничному переїзді в повісті «Журавлиний крик». Залишені в ар’єргарді шість бійців дістали наказ перекрити на добу дорогу. Кожен розуміє безнадійність свого становища. Ще напередодні бою дезертирує Пшеничний. Відкинутий суспільством як куркульський елемент, він давно втратив віру в справедливість, озлобився на життя. За ним залишає бойовий рубіж егоїст Овсєєв. Але тим яскравіша краса подвигу решти чотирьох: старшини Карпенка, людини рідкісної життєвої стійкості, незграбного бійця Фішера, відірваного війною від викладацької кафедри і улюбленого мистецтва, веселуна й жартівника Василя Свиста, що колись відсидів строк за зв’язок з лихою компанією, але на початку воєнної грози пішов добровольцем на фронт. Особливо зворушливий у цьому нелюдському випробуванні життям і смертю образ, по суті, ще підлітка, «соромливо щирого» Василя Глечика. Йому, приголомшеному власним пострілом по Овсєєву, що втікав з бойової позиції, наприкінці визначеної доби, мов тому самітному журавлику, що відстав від ключа, одному судилося зустріти наступ ворожої колони.

Проблему морального вибору й стійкості людського духу Биков розв’язує і в повісті «Пастка». У воєнних обставинах, нерідко гранично суворих, вибір обертається для людини необхідністю, коли вона змушена вирішувати «бути чи не бути».

Після атаки, що захлинулася під шквальним вогнем, командир роти Орловець, недавно призначений на посаду з штабних офіцерів, усю досаду зганяє на підлеглих. Наслідком бурхливої сутички між Орловцем та командиром взводу Климченком і стало те, що останній в атаці виривається вперед і, поранений, попадає в полон до гітлерівців. Німецький запроданець Чернов намагається зломити лейтенанта тортурами, а коли йому це не вдається, чинить розправу. Захопивши список особового складу, що був у командирському планшеті, фашисти від імені Климченка передають звернення до його підрозділу здатися в полон, а потім відпускають до своїх, певні, що там лейтенанта неодмінно буде скарано як зрадника.

Письменник не спрощує психологічної розв’язки в заключній сцені. Солдати зустрічають свого колишнього командира гнівними вигуками, ротний ударом валить його з ніг. Саме в цю мить з’являється офіцер з особливого відділу, щоб віддати «зрадника» до трибуналу…

Рятує Климченка від ганьби той самий Орловець, раптом збагнувши драматичну ситуацію, в якій опинився лейтенант. Виявилося, Орловець — людина, хоч і сувора, але справедлива, до кінця віддана обов’язку. Ротний наказує лейтенантові очолити свій взвод. І це ніби відроджує Климченка до життя.

Твори В. Бикова — свідчення філософської зрілості білоруської прози, яка завжди шукала джерело героїзму в постійному подвижництві народу, що підтримується з покоління в покоління його незвичайно великотрудним і жертовним історичним поступом.


Алесь ЯСКЕВИЧ.



Журавлиний крик Повість[1]

1

Це був звичайний залізничний переїзд, яких немало порозкидано на сталевих дорогах землі.

Він вибрав тут зручну місцину, де кінчався насип, що проліг по осокуватому голому болотищу, і рейки вкоченої одноколійки бігли по жорстві майже врівні з землею. Битий шлях, сповзши з пагорка, перетинав залізницю й завертав до лісу, утворивши перехрестя, яке люди колись обгородили смугастими стовпчиками й поставили два такі самі смугасті шлагбауми. Поряд самітно стояла оштукатурена будка-сторожка, де в холоднечу дрімав біля напаленої грубки якийсь буркотливий дід-вартівник. Тепер у будці не було нікого. Осінній