Три плачі над Степаном [Григір Михайлович Тютюнник] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (5) »
www.ukrclassic.com.ua – Електронна бібліотека української літератури
Григір Тютюнник
ТРИ ПЛАЧІ НАД СТЕПАНОМ
Ще Степанові Дерев’янку не було й тридцяти п’яти, як він помер.
Доконала чоловіка якась недуга. І то враз.
У п’ятницю ввечері приїхав з Кременчука, повечеряв молоком, бо
нічого вже йому не їлося, окрім молока, приліг полежати з дороги, та
так йому занемоглося (чи після вечері тілові млосно стало), що сказав
жінці:
— Мабуть, я, Маню, сьогодні вже не буду машини у двір одганяти.
Переночує й під ворітьми. Піди, як не дуже вморилася, у кабіні
вимети і дверцята заразом позамикаєш,—і подав жінці ключі од
машини.
Маня, Степанова жінка, вже давно не кохала свого чоловіка, як усі,
бо раз людина слабне з року в рік, зо дня на день, то де там те
кохання візьметься. За жалем немає йому місця в душі. Ажаль той
щоденний —і до нього, і до себе. Хоч і зморена прийде з телятника —
звісно, яка там робота,—а інколи та й гляне в дзеркало: брови ще
молоді, чорні, блищать просинцем (такі чорні), в стані тонка, навіть
під старим чоловіковим піджаком угадаєш, що тонка; груди високі, не
вицмулені дітьми, дівоцькі ще (одне лише дитя й народила за
дванадцять років заміжжя) —жити б та кохатися...
То тільки зітхне.
Інша, звісно, вже давно б когось та підпустила до себе(хібамало
тіней у садах місячної ночі!) та й доцвітала б собі тихцем у краденій
парі. Так то інша, не Маня. Не слухало її серце розуму, хоч той,
бувало, й озивався: ні до кого не наверталася.
— Чудна ти...—гув колись їй просто в обличчя і в очі потуплені
Батюк Сергій, бригадир наймолодший, недавній солдат.—Думаєш, я
не бачу, як тобі?..—І крутив пальцем ґудзик на Маниному піджаці,
розстібаючи.
Було це ввечері, в тому ж таки телятнику, за купою підстилки.
Нахилилася до ясел останнє теля в’язати, а він — де й узявся —торк
за стан обіруч, і пальці до грудей тремтячі побігли...
Тоді розстібавґудзик. Довго, бо тільки вчора пришила. А як
розстебнуві грудям стало просторо, сказала:
— Пусти.
І пішла. А вже з воріт обернулася:
— Теля дов’яжи. Бо вкинеться вясла —сам заплатиш...
Того ж вечора прийшов з роботи Степан геть виморений і забажав
покупатися. Субота до того ж була. В ночвах мився. І Маня, тручи
йому спину намиленим носовиком, прикушувала губу, щоб не
заплакати: так і гурчала рука по Степанових кісточках, аколіна
стриміли з ночов такі гострі, що хоч стріляй із них. Не заплакала,
однак. Хіба ж вінне втямить —чого?..
Взяла ключі, віник, ганчірку і пішла до машини. Степанбув шофер
(як і хазяїн) —чепурун. Усе за його руками, як за весною, так і
зеленіло: двір замете —то вже не двір, а світлиця; хлівчик зробить —
то вже терем; яблуню посадить —то вже будуть яблука, а не сама
назва. Такий. А машина? Що з неї, як подумать, вичепуриш? Купа
заліза, та й годі. Ба ні: кожну пилинку здмухне, перш ніж за кермо
сісти. І миє щодня. Як не сам, то її, Маню, покличе, щоб допомогла. А
може, щоб удвох, щоб і вона поруч. Та бувало це коли-не-коли. А
частіше сам порався. «Ти й так виморилася»,—скаже. І гладить,
гладить її очима. Спиною до нього обернешся —і спиною чуєш:
гладить...
Прибрала кабіну, сидіння, прилади, скло витерла, замкнула
дверцята (навчив колись) і пішла в хату.
А за хвилю виметнулася на ґанок, з перильцями, струганий,
зелений при вечірньому місяці —і впала.
— Ой людоньки!.. Ой людоньки!..—тільки й вистогнала.
Почули сусіди —хата ж коло хати, набігли з усього кутка. Хто
втовпився —у світлицю, хто ні —попідвіконню стали. І дивилися
мовчки в шибки: на дивані, застеленому чистим ряденцем, у сірій
сорочці до білих ґудзиків —вічна та сорочка! —голічерева лежав
Степан. Руки складені на грудях (так любив спочивати), а очі в стелю,
тільки в стелю дивляться...
Затулила йому очі котрась із старших, кмітливіших. Кинулися до
Мані, підвели зомлілу, однесли на руках у хату. І доньку, теж Маню,
що гралася з дітьми в другому кінці вулички,
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (5) »
Последние комментарии
1 час 25 минут назад
5 часов 41 минут назад
5 часов 50 минут назад
5 часов 55 минут назад
6 часов 16 минут назад
6 часов 24 минут назад