Андрій Павлишин

Андрій Степанович Павлишин (* 30 липня 1964, Львів) — український журналіст, громадський діяч, історик та перекладач. Відомий зокрема як дослідник польсько-українських стосунків, творчості Бруно Шульца і перекладів інтелектуальної літератури з польської на українську мову.
Народився у Львові в 1964 році в родині робітника та медсестри, які були депортовані з Польщі в рамках договороу про обмін населенням між УРСР та Польщею (1944-1946 рр.). З відзнакою закінчив історичний факультет Львівського університету за спеціалізацією «нова і новітня українська історія». Після університету працював вчителем у школі. Був головою українського відділення правозахисної організації «Міжнародна амністія». Був викладачем на кафедрі нової і новітньої історії України Українського католицького університету.
Був редактором культурологічного часопису «Ї», очолював «Львівську газету», головним редактором веб-сайту «Західної аналітичної групи» (www.zgroup.com.ua), був телеведучим (програма «Політична шахівниця»). Учасник International Visitor Program Державного департаменту США з виборчих реформ. Двічі обирався депутатом Львівської міської ради. Співзасновник Форуму видавців у Львові.
Андрій Павлишин кілька разів одержував стипендії від польського уряду для проведення досліджень для свої перекладних праць.
Переклади українською
Єжи Фіцовський, «Регіони великої єресі»
Александер Фредро «Сім мішків гречаної вовни»
Януш Корчак, «Сторінками біографії»
Чеслав Мілош, «Велике князівство літератури»
Збіґнєв Герберт, «Натюрморт із вудилом», «Лабіринт біля моря», «Варвар у саду»
Бруно Шульц, «Санаторій під клепсидрою»
Войцех Пестка «До побачення в пеклі»

Переводы

Культурология и этнография  

История: прочее  

Биографии и Мемуары   Эпистолярная проза  

Альтернативная история  

Культурология и этнография  

Биографии и Мемуары