КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 713206 томов
Объем библиотеки - 1403 Гб.
Всего авторов - 274657
Пользователей - 125094

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Семенов: Нежданно-негаданно... (Альтернативная история)

Автор несёт полную чушь. От его рассуждений уши вянут, логики ноль. Ленин был отличным экономистом и умел признавать свои ошибки. Его экономическим творчеством стал НЭП. Китайцы привязали НЭП к новым условиям - уничтожения свободного рынка на основе золота и серебра и существование спекулятивного на основе фантиков МВФ. И поимели все технологии мира в придачу к ввозу промышленности. Сталин частично разрушил Ленинский НЭП, добил его

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870–1990-і роки [Гіроакі Куромія] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Гіроакі Куромія СВОБОДА І ТЕРОР У ДОНБАСІ Українсько-російське прикордоння, 1870–1990-і роки

ПЕРЕДМОВА


З Гіроакі Куромією я познайомився влітку 1989 року в Донецьку. Він уперше приїхав до мого рідного міста попрацювати в архівах. Пам’ятаю, як він, поселившись в аспірантському гуртожитку, з’ясував, що в ньому немає гарячої води. «Гаряча вода влітку — це розкіш», — відповіли мої колеґи-історики. Але навіть вони не знали, що відповісти, коли одного дня раптово зникла вода холодна... З того часу Гіро майже щороку приїздив в Україну, кожного разу відвідуючи Донецьк. Багато що змінилося. Україна стала незалежною. Професор Куромія почав викладати в Індіанському університеті (Блумінґтон). Вивчив українську мову. В його сім’ї підросла донька Наомі і народився син Джун. Пережив він і пограбування в спальному вагоні поїзда «Київ-Донецьк», прокинувшись уранці з порожнім гаманцем. Постійними залишилися лише його феноменальна працьовитість, талант історика, добрий характер та ... відсутність влітку гарячої води у гуртожитку. Підсумком цих десяти років стала книга «Свобода і терор у Донбасі» — найкраще з того, що довелося читати про історію мого краю.

Тяжко писати про терор. Ще важче — про свободу. Саме тому такою важливою є думка, яку сам автор вважає головною: «Впродовж усієї своєї історії Донбас був утіленням свободи, і саме ця свобода визначила вкрай брутальну й жорстоку політичну історію Донбасу». Яка ціна такої свободи? Автор шукає відповідь на це запитання, використовуючи як концептуальні абстракції макроісторії, так і, майже хірургічні, інструменти мікроісторії. Останнє є особливо цінним, бо ґрунтується на масі нових джерел, знайдених Куромією в українських та російських архівах, в тому числі колишніх архівах КДБ по Донецькій та Луганській областях. Завдяки цьому читач має можливість подивитись на трагічні події 30-х років очима шістдесятидворічного безпартійного українця, помічника теслі Кадолби, сорокап’ятирічного священика Автокефальної православної церкви Мухи, артемівського робітника Петрова, колгоспного бригадира Кулешова, маленького хлопчика з Маріуполя Вови Козлова та багатьох інших, включно з безіменними авторами доносів.

Що таке Донбас? «Дике поле», «всесоюзна кочегарка», «індустріальне серце України», «проблемна дитина Москви і Києва» чи просто «етнічно строкате прикордоння, об’єднане економічними факторами»? Серед багатьох визначень Куромія віддає перевагу порівнянню Донбасу із «виходом», стверджуючи, що Донбас «завжди був “виходом”, порятунком, альтернативою політичному конформізму чи протестам». Гіроакі Куромія вважає, що його книжка належить до жанру краєзнавства. Це так і не так. Здається, перед нами саме той рідкісний випадок, коли новий погляд на минуле окремого реґіону відкриває нове у сприйнятті історії цілої країни. Цікаво, що Олександр Довженко в 1945 році назвав усю Україну «диким полем Європи».

Хай там як, але можливість подивитися на історію країни через збільшувальне скло історії її реґіонів — від краю до краю — дозволяє відчути спільне у розмаїтті часів і побачити особливе у зовнішньо подібних подіях. Стає зрозумілим, наприклад, завдяки яким суспільним механізмам терор, що насаджувався зверху, з ще більшою енергією підхоплювався знизу. У книзі є безліч прикладів відродження латентних місцевих конфліктів під впливом загальної атмосфери пошуку спочатку «класових ворогів», а згодом уже й «ворогів народу». Атомізоване й залякане суспільство, в якому накопичувались конфлікти, швидко вчилося новим кодам легітимації, аби вижити в умовах політичного та правового свавілля.

Конверсія дозованого насильства, як форми правління, і психології страху, як живильного середовища тоталітаризму, не може не бути тривалим і болісним процесом. Можливо, саме в цьому розтягнутому в часі подоланні спадщини терору й неволі і криється одна з багатьох причин негараздів і втрачених можливостей сучасності? Адже історична пам’ять, детермінована культурою, може діяти не лише як прискорювач або каталізатор, а й як гальмо. Тим більше в такій реґіоналізованій державі, як Україна. Ось чому, як на мене, особливу вагу в історичних розвідках свободи і терору в Україні має висновок Гіроакі Куромії про те, що «в сталінські роки жоден інший український реґіон навіть не наближався до Донбасу за рівнем привабливості для шукачів волі». Чим не виклик для істориків, що досліджують інші реґіони?

ГРИГОРІЙ НЕМИРЯ

Директор Центру європейських і міжнародних досліджень,

Інститут міжнародних відносин

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка




Зауваги щодо окремих власних імен та топонімічних назв


Власні імена та топонімічні назви в лінгвістично змішаному реґіоні — проблема, відома всім історикам. На щастя, Донбас у цьому аспекті не такий складний, як сумнозвісні переназви Львова (Lemberg,