КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 713023 томов
Объем библиотеки - 1403 Гб.
Всего авторов - 274606
Пользователей - 125090

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Добрі новини з Аральського моря [Ірена Ігорівна Карпа] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Ірена Карпа Добрі новини з Аральського моря

Замість прологу

— Наш TGV[1] затримується на три з половиною години у зв'язку з інцидентом із людиною на виїзді з Діжонського вокзалу. Перепрошуємо за завдані незручності.

— Ну а що, — каже хтось із пасажирів позаду. — Вони ж не винні, що хтось вирішив покінчити з собою.

Отак ти собі нудишся життям, доживаєш до великоднього понеділка і вирішуєш, що вже, напевно, досить. І смерть твоя, якшо шо, нічого не змінить у загальному ході речей, як нічого не змінило і життя. Душа твоя підійметься вгору, точнісінько як і душа якого-небудь голуба, розчавленого неуважним автомобілістом, і так само радітиме, що більше не доведеться порпатися у смітті, ловити на собі згиджені погляди, шукати, на що прожити наступний день.

Для решти усе триватиме так, як і раніше. Ніяких змін, думав ти. А бачиш, чувак, ти помилявся: плин речей змістився аж на три з половиною години! Тому всі 634 пасажири TGV номер 6206 прибули до Парижа, на Ліонський вокзал, із суттєвим запізненням. Їм, щоправда, роздали червоні картонні коробочки з соком і печивом на виході, але хіба то зарадило? 156 бізнесменів мусили скасувати ділові зустрічі, у десяти з них зірвалися найважливіші контракти року. 302 пасажири не встигли на пересадку і проведуть цю ніч у дешевих готелях (семеро з них пересплять із повіями, причому двоє підхоплять венеричні захворювання). Троє чоловіків і одна жінка через це спізнення втратять роботу, бо не зможуть бути в офісі о 8.30 ранку наступного дня, а перед тим отримали останнє попередження. 63 немовлят репетуватимуть від знудження, голоду і від того, що в їхніх мам закінчились підгузки. Одна людина потрапить до лікарні у тяжкому стані, бо на цілий потяг не знайшлося нікого, хто зміг би надати адекватну першу допомогу.

Тож бачиш, мужик, ти таки змінив світ. Хоча ніхто не знає напевно, був ти мужик чи була ти жінка. Просто «accident humain»[2], ні більше, ні менше. В тому й уся іронія.

Богдана

— Мала, ти ж не подумай нічого такого. — Богданина чашка наповнилась кавою. — Ти лишилася на ніч тільки тому, що я не люблю снідати сам.

Богдана глянула на нього, перевела погляд на вершечок Ейфелевої вежі, який тільки й виднівся з вікна (зате скільки гордості в хлопчика за свій «краєвид»), всміхнулася на всі тридцять два і солодко потягнулася. На обличчі хлопчика, бородатого каталонця років тридцяти шести, що приїхав до Парижа у справах (і залишився на вихідні), застигла суміш подиву й не знати ще яких емоцій. Богдана засміялася. Грудний, оксамитний сміх завершувався дзвінкими металевими нотками.

Який завчений текст, дорогенький. Навіть, певно, халат свій щоразу однаково розкриваєш на волохатих грудях. Довго колись тренувався перед дзеркалом. Шо таке?.. Не спрацювало? Баба не знітилась від твого дискурсу імені мачо-іберіко?.. Та нічо. Не засмучуйся. Як на такого самозакоханого бицюгана, ти доволі непогано трахався. Хоча, як правило, що більше еґо, то менший хуй. І все, що з ним пов'язане.

Якби Богдана говорила каталонською, вона би сказала все це вголос. А так просто спокійно пила каву й мастила багет помідором. На столі вже був нарізаний хамон і сир манчеґо. З собою все привіз, чи що? Ну, не пропадати ж харчам, якщо є апетит.

— Дієґо... — з повним ротом проказала Богдана іспанською. — Ти не ображайся, але я тебе об'їм. Дуже вже голодна після траху. Так, потрахались справді якісно, дякую.

Чоловік іще більше роззявив рота і сів на стілець. Кухня була світла, але захаращена купою дрібничок, — чи то від сільської родини, чи то з антикварної барахолки. Найімовірніше, це свідчило про часту присутність тут господині дому. Якщо ж ні, то чоловіча сентиментальність і схильність до колекціонування непотребу Богдану точно не збуджувала. Хоча це могла бути квартира, винайнята через Airbnb. Цього вона з вечора не уточнювала. Як і його імені.

— А, ти не Дієґо?.. — зморщила носика Богдана. — Алехандро? Альберто? Рікардо?..

Нарешті він засміявся:

— Що в тебе за любов до іспанських імен? Я каталонець.

— А, ну так, — позіхнула Богдана і додала українською: — Люблю я гордих селюків.

— Що? Я не розумію мови, якою ти говориш.

— Та так, нічого. Джорді? Енрік?..

Ранок закінчився прощальним сексом на кухонному столі. Скатертина майже сповзла на підлогу. Спину трохи холодило — купив же хтось цей стіл із керамічною плиткою посередині. Певно, на такий зручно ставити гарячі каструлі, коли годуєш родину з семи дітей. Богдана з цікавістю розглядала лампу, що нависала просто над столом. Чиста така, без павутинок і пилюки. Фанерка легенька, гойдається в такт зі стегнами одноразового мачо.

— Не можеш кінчити?.. — зі щирим співчуттям спитала Богдана перед тим, як вивільнитися з-під нього. — Нічо, то в багатьох мужиків буває зранку.