КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 713375 томов
Объем библиотеки - 1405 Гб.
Всего авторов - 274721
Пользователей - 125103

Последние комментарии

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Семенов: Нежданно-негаданно... (Альтернативная история)

Автор несёт полную чушь. От его рассуждений уши вянут, логики ноль. Ленин был отличным экономистом и умел признавать свои ошибки. Его экономическим творчеством стал НЭП. Китайцы привязали НЭП к новым условиям - уничтожения свободного рынка на основе золота и серебра и существование спекулятивного на основе фантиков МВФ. И поимели все технологии мира в придачу к ввозу промышленности. Сталин частично разрушил Ленинский НЭП, добил его

  подробнее ...

Рейтинг: +3 ( 3 за, 0 против).
Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Скарб [Тіт Макцій Плавт] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

СКАРБ[1]

Дійові особи[2]

Лар, бог домашнього вогнища в Евкліона.

Евкліон, старий.

Стафіла, стара служниця.

Мегадор, старий, сусід Евкліона.

Евномія, його сестра.

Ліконід, її син.

Стробіл, раб.

Анфрак, кухар.

Конгріон, кухар.

Піфодік, раб.

Федра, дочка Евкліона.

Вулиця з двома сусідніми будинками — Евкліона і Мегадора. Храм богині Вірності і перед ним жертовники[3].

ПРОЛОГ

Лар
Не знаєте, хто я? Скажу вам коротко:
Я — Лар домашній, з будинку от цього,
Відкіля, як бачите, я вийшов. Тут
Живу багато років, був заступником
Батьку і діду нового хазяїна.
Дід його мені з благанням золота довірив
Скарб прихований: посеред вогнища свого
Заривши, благав його оберігати.
І вмер він; настільки жадібний був у душі,
10 Що сину не хотів на нього вказувать,
Вважав за краще його лишити в бідності,
Тільки б не показувати скарбу.
Землі йому маленький зоставив клаптик,
Нехай живе в труді великому й бідує.
Коли помер він, скарб мені отой довіривши,
Став придивлятись я, а чи не викаже
Мені син шани більшої, ніж батечко його,
Та він все менше й менше шанував мене,
Все менше мав від нього я дарів почесних,
20 Тож відповідно й я до нього ставився.
Але і він помер, і залишився син один,
Оцей, в будинку він тепер хазяїном,
Такий же точно вдачею, як батько й дід,
Із ним дочка живе, вона мені щоденно в дар
Вина приносить, ладану чи ще чогось
Подібного, вінки кладе. Тож ради неї
Дозволив Евкліону я той скарб знайти,
Щоб легше міг він заміж видати дочку свою.
Здійснив над нею знатний молодик
30 Насильство: йому відомо, хто вона,
Вона ж його не знає, як і сам батько
Не знає про наругу над дочкою.
Я зроблю, щоби оцей старий сусіда
За дружину попросив її собі, усе для того,
Щоб легше її заміж узяв отой юнак:
Старий, що оженитись на ній хоче,
Є рідним дядьком тому юнакові,
Що наругу над нею скоїв на Церериному святі[4].
Аж ось старий кричить: завжди він так.
Стару служницю він жене, щоби вона
Його таємну справу не провідала.
На золото він глянуть хоче, чи ж на місці.

ДІЯ ПЕРША

СЦЕНА ПЕРША

Евкліон, Стафіла.

Евкліон
Геть! Геть звідси! Геть! За двері! Заберися геть!
40 Підглядати, усюди шастати очиськами тобі!
Стафіла
За що мене, нещасну, б’єш ти?
Евкліон
Щоб ти насправді була нещасною, негіднице,
Й життя тобі такого кепського, якого заслуговуєш.
Стафіла
Навіщо зараз мене з дому вигнав ти?
Евкліон
Тобі, ледащо, маю звітуватися?
Йди від дверей! Геть звідси! Гляньте, як
Ступає! А ти знаєш, до чого дійде?
Візьму я зараз мотузок чи палицю
І крок твій черепашачий прискорю!
Стафіла
50 На шибеницю краще б дали мені боги
Потрапити, ніж так у тебе на службі бути.
Евкліон
Бач, щось собі бурмоче, підла!
Зажди, тварюко! Очі, їй-богу, видеру!
Підглядать за мною я не дам тобі.
Геть! Геть! Ще, ще! Ось так тепер. Ти
Там стій. А якщо з цього місця хоч
На пальчик, на нігтик підсунешся,
Чи озирнешся без мого дозволу, — я
Зараз же катюзі віддам на виучку!
60 Підлішої за цю стару не бачив ще я
Зроду! Їй-право, дуже я її боюся:
Зненацька, мимохіть до мене підкрадеться,
Пронюхає, де золото заховане!
Очиська має й на потилиці ця бестія.
Піду до сховку, гляну, чи там золото?
Ой, скільки маю клопоту й тривоги з ним!
(Іде.)

СЦЕНА ДРУГА

Стафіла.

Стафіла
До тями не візьму, що сталося з хазяїном!
От лишенько! Чи й справді зовсім розум втратив:
Так мене з дому гонить він щодня
70 Разів із десять. Яке, ніяк я не второпаю,
Найшло на чоловіка божевілля!