Не знаєте, хто я? Скажу вам коротко:
Я — Лар домашній, з будинку от цього,
Відкіля, як бачите, я вийшов. Тут
Живу багато років, був заступником
Батьку і діду нового хазяїна.
Дід його мені з благанням золота довірив
Скарб прихований: посеред вогнища свого
Заривши, благав його оберігати.
І вмер він; настільки жадібний був у душі,
10 Що сину не хотів на нього вказувать,
Вважав за краще його лишити в бідності,
Тільки б не показувати скарбу.
Землі йому маленький зоставив клаптик,
Нехай живе в труді великому й бідує.
Коли помер він, скарб мені отой довіривши,
Став придивлятись я, а чи не викаже
Мені син шани більшої, ніж батечко його,
Та він все менше й менше шанував мене,
Все менше мав від нього я дарів почесних,
20 Тож відповідно й я до нього ставився.
Але і він помер, і залишився син один,
Оцей, в будинку він тепер хазяїном,
Такий же точно вдачею, як батько й дід,
Із ним дочка живе, вона мені щоденно в дар
Вина приносить, ладану чи ще чогось
Подібного, вінки кладе. Тож ради неї
Дозволив Евкліону я той скарб знайти,
Щоб легше міг він заміж видати дочку свою.
Здійснив над нею знатний молодик
30 Насильство: йому відомо, хто вона,
Вона ж його не знає, як і сам батько
Не знає про наругу над дочкою.
Я зроблю, щоби оцей старий сусіда
За дружину попросив її собі, усе для того,
Щоб легше її заміж узяв отой юнак:
Старий, що оженитись на ній хоче,
Є рідним дядьком тому юнакові,
Що наругу над нею скоїв на Церериному святі
[4].
Аж ось старий кричить: завжди він так.
Стару служницю він жене, щоби вона
Його таємну справу не провідала.
На золото він глянуть хоче, чи ж на місці.
Последние комментарии
6 часов 50 минут назад
7 часов 31 минут назад
7 часов 32 минут назад
9 часов 31 минут назад
15 часов 37 минут назад
15 часов 49 минут назад