КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 714444 томов
Объем библиотеки - 1412 Гб.
Всего авторов - 275067
Пользователей - 125166

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

A.Stern про Штерн: Анархопокалипсис (СИ) (Фэнтези: прочее)

Господи)))
Вы когда воруете чужие книги с АТ: https://author.today/work/234524, вы хотя бы жанр указывайте правильный и прологи не удаляйте.
(Заходите к автору оригинала в профиль, раз понравилось!)

Какое же это фентези, или это эпоха возрождения в постапокалиптическом мире? -)
(Спасибо неизвестному за пиар, советую ознакомиться с автором оригинала по ссылке)

Ещё раз спасибо за бесплатный пиар! Жаль вы не всё произведение публикуете х)

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
чтун про серию Вселенная Вечности

Все четыре книги за пару дней "ушли". Но, строго любителям ЛитАниме (кароч, любителям фанфиков В0) ). Не подкачал, Антон Романович, с "чувством, толком, расстановкой" сделал. Осталось только проду ждать, да...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Влад и мир про Лапышев: Наследник (Альтернативная история)

Стиль написания хороший, но бардак у автора в голове на нечитаемо, когда он начинает сочинять за политику. Трояк ставлю, но читать дальше не буду. С чего Ленину, социалистам, эссерам любить монархию и терпеть черносотенцев,убивавших их и устраивающие погромы? Не надо путать с ворьём сейчас с декорациями государства и парламента, где мошенники на доверии изображают партии. Для ликбеза: Партии были придуманы ещё в древнем Риме для

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Романов: Игра по своим правилам (Альтернативная история)

Оценку не ставлю. Обе книги я не смог читать более 20 минут каждую. Автор балдеет от официальной манерной речи царской дворни и видимо в этом смысл данных трудов. Да и там ГГ перерождается сам в себя для спасения своего поражения в Русско-Японскую. Согласитесь такой выбор ГГ для приключенческой фантастики уже скучноватый. Где я и где душонка царского дворового. Мне проще хлев у своей скотины вычистить, чем служить доверенным лицом царя

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
kiyanyn про серию Вот это я попал!

Переписанная Википедия в области оружия, изредка перемежающаяся рассказами о том, как ГГ в одиночку, а потом вдвоем :) громил немецкие дивизии, попутно дирижируя случайно оказавшимися в кустах симфоническими оркестрами.

Нечитаемо...


Рейтинг: +2 ( 3 за, 1 против).

Абориген Вася [Олександр Анатолійович Мірошниченко] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

АБОРИГЕН ВАСЯ

З нотаток капітана космобази
Нарешті! Давно омріяна зустріч із братами по розуму! За всіма ознаками третя планета Жовтого Карлика має досить розвинену цивілізацію.

Вирішую вислати розвідувальний бот для встановлення контакту. В екіпажі всі пересварилися, домагаючись права першими ступити на планету, де живуть розумні істоти.

Послав трьох найдосвідченіших. Завдання: вибрати з-посеред аборигенів найтиповішого екземплярчика і неушкодженим допровадити до космічної бази. Знайомство з типовим представником місцевої цивілізації, його звичаями, способом мислення і спілкування дозволить визначити програму подальших дій.

Бот стартував без зволікань. Через півгодини командир доповів про благополучну посадку. Щоб не привертати до себе зайвої уваги, посадку було здійснено на неосвітленій частині планети, в невеличкому гайку. Оглянувши місцевість, розвідники доповіли: «На лавочці під деревом спить абориген. Будемо брати».

Їх план мені сподобався. В таких випадках завжди краще обходитися без зайвих емоційних стресів. Перенесений під час сну на космобазу, абориген спокійніше реагуватиме на перший контакт.

Дав дозвіл на вивіз аборигена. Через півгодини бот уже швартувався на штормовій палубі. Брат по розуму, представник ще не відомої нам цивілізації, так і не прокинувся. Сплячим його занесли до каюти. Встановивши постійний нагляд, вирішили почекати, доки він прокинеться.

Через п’ять годин абориген заворушився, кліпнув очима і щось пробурмотів, підвівшись з ліжка. В нашому недосконалому фонетичному записі це його мурмотіння виглядало приблизно так: «От чорт! Здається, знову до витверезника потрапив!» Лінгвокібер розшифрувати ці звуки не зміг з огляду на недостатню інформацію про життя і звичаї аборигенів.

Походжаючи по каюті, наш гість мацав її стіни, з цікавістю вивчав меблі. Відчувалося, що він здивований і вражений. «Ні, це не витверезник! — вигукнув нарешті абориген. — Невже до білої гарячки допився й мене до психіатрички запроторили?» На жаль, і цих слів лінгвокібер не розшифрував.

Потім абориген знайшов двері, поторсав їх, швидко збагнув, як вони відчиняються (що свідчить про загалом високий рівень інтелекту), і вийшов у коридор.

Тут йому трапився на очі третій космоштурман Віхар, який на порушення моєї категоричної заборони з’явився в секторі контактів. (Віхару оголошено догану. Див. наказ № 15/57).

Гість підійшов до Віхара і щось спитав. Лінгвокібер зафіксував це запитання в такий спосіб: «Як зветься лікарня?»

Віхар здвигнув плечима, подаючи гостю знак, що він його не розуміє. Після чого абориген несподівано заволав диким, неприємним голосом: «Та яке ви маєте право? Я скаржитися буду! Ну, випила людина своїх сімсот грамів, так за це її зразу треба до лікарні?!»

Молодий, ще недосвідчений третій космоштурман перелякався й кинувся тікати. Абориген наздогнав його біля переходу на третій поверх бази, рвучко повернув до себе і майже лагідно спитав: «Слухай, хлопче, де тут можна роздобути пляшку?»

На той час лінгвокібер уже накопичив трохи інформації про семантичні, психологічні, фізіологічні особливості мови аборигена, і ми зрозуміли, що гість хоче одержати якусь місткість із рідиною. Для чого вона йому, збагнути було важко.

По внутрішній індивідуальній селекторній лінії зв’язку Віхар одержав наказ задовольнити несподіване прохання. Тож космоштурман на знак згоди хитнув головою, запропонувавши гостю зачекати. Той зрозумів, радісно посміхнувся і спокійно лишився чекати. Віхар заскочив до клінічної лабораторії і виніс звідти силіконову колбу з водою.

Тремтячими руками абориген взяв колбу, спробував на смак воду і з відвертою огидою повернув її Віхару, приказуючи при цьому: «Я думав, ти мені спиртяги добув. А це — тьфу!» Втративши будь-який інтерес до Віхара, він повернувся і, похнюпившись, пішов назад до своєї каюти. Вигляд мав пригнічений, незадоволений.

Я вирішив більше не зволікати з контактом і наказав спеціалістам взятися до справи.

Як не дивно, наше повідомлення про те, де він знаходиться і хто ми такі, абориген сприйняв спокійно. Торочив тільки щось незрозуміле: «Так з такої нагоди годилося б… Так воно ж можна було б і того…» На що він натякає, ми зрозуміти не могли.

Про рідну планету оповідав скупо й неохоче. На питання про найвидатніші технічні досягнення відповідав ухильно: «Ну які там досягнення! Що ви балакаєте!.. Он поставили автомат з пивом, так і той о дев’ятій вечора виключають і склянки ховають до ранку. Доводиться прямо з пляшки смоктати. Це хіба культурно, я вас питаю? А ви кажете цивілізація! Яка вже там цивілізація, коли просто з пляшки…»

Ми пробували одвернути його увагу від місткостей для рідини, але він вперто повертався до цієї теми. Головний наш фахівець з міжзоряних контактів дійшов висновку, що то результат великого нервового перенапруження, викликаного зустріччю з чужою цивілізацією, і