КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712813 томов
Объем библиотеки - 1401 Гб.
Всего авторов - 274563
Пользователей - 125078

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Коханки [Ельфріда Єлінек] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


Ельфріда Єлінек Коханки

Передмова

Чи бували ви вже в цьому ПРЕКРАСНОМУ краї з його падолами й пагорбами?

Його вправлено в рамці чудових гір на видноколі. Це і є видноколо, таке є не в кожній країні.

Чи бачили ви поля, луки й вигони цього краю? Чи скидали поглядом на його мирні будинки, де мешкають його смиренні жителі?

Якраз посеред цього прекрасного краю добрі люди збудували фабрику. Її горбата покрівля з брижованих листів алюмінію чудово контрастує з хвойними й листяними лісами довкола. Сидячи кузьком, фабрика мовби намагається розчинитись у навколишньому пейзажі.

А проте кужбитись їй нема чого.

Вона могла б випростатися, мов семисотна верства.

Як добре, що її поставили тут, де все таке гарне, а не десь іще, де нема на чому й око спинити.

Вигляд фабрика має такий, наче вона — частина цього гарного краєвиду. На перший погляд здається, що вона виросла сама собою, та ба! Коли придивитися пильніше, відразу збагнеш: її збудували добрі люди. Врешті-решт, з нічого і буває нічого.

І добрі люди заходять у її ворота й виходять із них. Відтак вони розсипаються у краєвиді довкола фабрики, так ніби він — якась їхня маєтність.

Фабрика й ділянка землі, на якій вона здіймається, належать концернові. Він володіє всім.

Фабрика тішиться, коли крізь її ворота хлюпають веселі люди, адже орудують ті куди краще за людей невеселих.

Жінки, які тут працюють, концернові не належать.

Жінки, які тут працюють, з усім потрухом належать своїм родинам.

Концернові належить сама будівля. І всіх це влаштовує.

Незліченні вікна блищать, мерехтить і сила-силенна велосипедів, а також купа автомобільчиків за воротами. Вікна миють жінки, а авто зазвичай вичепурюють чоловіки.

Працюють на фабриці майже самі жінки.

Вони шиють. Вони шиють бюстгальтери, станики, іноді — корсети й трусики.

Ці жінки раз у раз ідуть заміж або ще якось пускаються берега. Але доти вони шиють і шиють.

Часто їхні очі припадають до якоїсь птахи, бджоли чи бадилини за вікном.

Вони вміють насолоджуватися природою й розуміють її краще за чоловіків. Кожен швейний автомат робить один рядок. Йому це ніколи не надокучить. Він відбуває службовий обов’язок там, куди його поставили.

Кожну машину обслуговує спеціально навчена швачка, і це їй ніколи не набридає. Вона так само відбуває свій обов’язок. Працює вона сидячи. На ній велика відповідальність, але їй ніколи роззиратися навсібіч. Усе застують хатні клопоти.

Часом увечері, після зміни, велосипеди везуть своїх власниць додому.

У рідну домівку. Вони підносяться посеред того ж таки чудового краєвиду.

Тут квітнуть мир і спокій, одразу видно.

Тих, кого не тішить краєвид, цілком ощасливлюють діти й чоловік. А коли і це не допомагає, тут стає у пригоді праця.

Однак наша історія починається геть в іншому місці: у великому місті.

Там стоїть філія фабрики, або, точніше, там розташоване головне виробництво, а філія притулилася в описаному нами прекрасному містечку коло підніжжя Альп.

І тут жінки теж за звичаєм шиють.

Вони шиють не те, що їм до вподоби, просто любов до шиття в них у натурі, так уже ведеться. Їм залишається лише одне: дати волю цій любові. Бо ж ідеться про неквапливу жіночу працю.

Частенько жінки шиють, вкладаючи в цю справу половину серця, тоді як над іншою половиною панує родина. Є жінки, які заглиблюються в шиття з головою, і треба сказати, що такі — не із кращих.

На цьому острівці супокою посеред великого міста й зачинається наша історія, що незабаром і скінчиться.

Якщо кому-небудь і судилося зустріти свою долю, то явно не тут.

І якщо чоловік держить долю в руках, то жінці доля випадає.

Як на те, життя оминає ці місця, тут залишається сама праця.

Час од часу одна з жінок намагається вхопитися за перелітне життя й трохи з ним попатякати.

Та, як на те, часто життя мчить собі геть в автомобілі, і на велосипеді його не доженеш. Бувайте здорові!

Початок

Якось Бріґітта вирішила, що хоче бути тільки жінкою, просто жінкою кадра, що його звуть Гайнц.

Вона певна того, що віднині всі її недоліки чаруватимуть зір, а всіх цнот не буде й сліду.

А проте, на цноти Бріґітти Гайнц заплющує очі, а від її недоліків чоловіка аж верне.

Бріґітта хорошиться заради Гайнца, бо ж коли ти — жінка, то з цього шляху вже не зійти й за собою доводиться стежити.

Бріґітті кортить, щоб майбутнє колись таки віддало їй належне, зберігши квітучий вигляд.

Утім, можливо, у Бріґітти й нема майбутнього.

Майбутнє цілком залежить від Гайнца.

Якщо ти молода, то й так маєш молодий вигляд, а коли скандзюбить в сук, то вже буде не до того.

Якщо на схилі віку не показуєш на молодшу, то всі довкола дають жорстокий вирок, мов, не стежила за собою замолоду.

Тим-то