КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 714647 томов
Объем библиотеки - 1414 Гб.
Всего авторов - 275117
Пользователей - 125172

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

A.Stern про Штерн: Анархопокалипсис (СИ) (Фэнтези: прочее)

Господи)))
Вы когда воруете чужие книги с АТ: https://author.today/work/234524, вы хотя бы жанр указывайте правильный и прологи не удаляйте.
(Заходите к автору оригинала в профиль, раз понравилось!)

Какое же это фентези, или это эпоха возрождения в постапокалиптическом мире? -)
(Спасибо неизвестному за пиар, советую ознакомиться с автором оригинала по ссылке)

Ещё раз спасибо за бесплатный пиар! Жаль вы не всё произведение публикуете х)

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
чтун про серию Вселенная Вечности

Все четыре книги за пару дней "ушли". Но, строго любителям ЛитАниме (кароч, любителям фанфиков В0) ). Не подкачал, Антон Романович, с "чувством, толком, расстановкой" сделал. Осталось только проду ждать, да...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Влад и мир про Лапышев: Наследник (Альтернативная история)

Стиль написания хороший, но бардак у автора в голове на нечитаемо, когда он начинает сочинять за политику. Трояк ставлю, но читать дальше не буду. С чего Ленину, социалистам, эссерам любить монархию и терпеть черносотенцев,убивавших их и устраивающие погромы? Не надо путать с ворьём сейчас с декорациями государства и парламента, где мошенники на доверии изображают партии. Для ликбеза: Партии были придуманы ещё в древнем Риме для

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Романов: Игра по своим правилам (Альтернативная история)

Оценку не ставлю. Обе книги я не смог читать более 20 минут каждую. Автор балдеет от официальной манерной речи царской дворни и видимо в этом смысл данных трудов. Да и там ГГ перерождается сам в себя для спасения своего поражения в Русско-Японскую. Согласитесь такой выбор ГГ для приключенческой фантастики уже скучноватый. Где я и где душонка царского дворового. Мне проще хлев у своей скотины вычистить, чем служить доверенным лицом царя

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
kiyanyn про серию Вот это я попал!

Переписанная Википедия в области оружия, изредка перемежающаяся рассказами о том, как ГГ в одиночку, а потом вдвоем :) громил немецкие дивизии, попутно дирижируя случайно оказавшимися в кустах симфоническими оркестрами.

Нечитаемо...


Рейтинг: +2 ( 3 за, 1 против).

Засвідчення [Джефф Вандермеєр] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ПРО ТРИЛОГІЮ «ПІВДЕННИЙ ОКРУГ»

«Мороз по шкірі». 

— Джулі Босман, The New York Times 


«Майстерно, винахідливо».

— Лаура Міллер, Salon 


«Зачаровує».  

— Тара Ванда Мерріган, GQ 


«Суцільна фантастика».  

— Джейсон Шихан, NPR 


«Фанати серіалу „Загублені“… ще один серіал для вас».

— Молі і Дрісколл, The Christian Science Monitor 


«|Знищення| примусить вас знову повірити в силу

таємниць науки»

— Анналі Невіти, іо9 


«Успішне нагнітання жаху». 

— Сара Склярофф, The Washington Post 


«Захоплює». 

— Джон Домші, Miami Herald 


«Здобич і полювання».

— Келл і Лінк, авторка «Магії для початківців» 


«|Знищення| захоплює, жахає, зачаровує». 

— Кевін Нгуен, Grantland 


«Вражає». 

— Пітер Страуб, автор «Загубленого хлопчика,
 загубленої дівчинки»


«Оригінально і прекрасно, чудно і чудово».

— Воррен Елліс



Джефф Вандермеєр Засвідчення

Книга друга трилогії
ПІВДЕННИЙ ОКРУГ


Присвячується Енн




ЗАСВІДЧЕННЯ

0. ЗАКЛИНАННЯ

У снах Керманича — розвидняється ранок, небо — глибоко-синє, лише з проблиском світла. Він дивиться з бескету вниз, у безодню, затоку, бухту. Це завжди змінюється. Він за милі звідси бачить непорушну водну гладінь. Він бачить океанських бегемотів,[1] які ковзаються там, немов субмарини, або немов подібні до квіток-дзвіночків орхідеї, або немов широкі каркаси кораблів, мовчущі, завжди рухливі, від чиїх розмірів іде таке відчуття моці, що Керманич здатний уловити руйнування та спустошення від їхнього руху навіть вище, понад ними. Він годинами споглядає ці форми, рухи, слухає шепіт, звернений до нього… а потім падає. Повільно, занадто повільно, він беззвучно потрапляє до темної води, без бризок чи брижів. І падає далі й далі.

Іноді це відбувається і під час пробудження, нібито він не надавав цьому достатньо уваги, і тоді Керманич мовчки промовляє і промовляє своє ім’я доти, доки реальний світ повернеться до нього.

1. ПАДІННЯ

Перший день. Початок його останнього шансу.

— Це ті, хто вижив?

Керманич стояв поряд із заступницею директора Південного Округу, за забрудненим однобічним склом, пильно дивлячись на трьох осіб, які сиділи у кімнаті допитів. Ті, що повернулися з дванадцятої експедиції до Нуль-зони.

Заступниця директора, висока, худорлява, чорношкіра жінка років за сорок, ніяк не озвалася до нього, що не здивувало Керманича. Вона не витрачала на нього зайвих слів, бо ж він, тільки заселившись у понеділок, вранці у вівторок уже й вийшов на роботу. Не щастило йому і на зайвий погляд від неї, окрім тих випадків, коли він сказав їй та решті співробітників називати його «Керманичем», а не «Джоном» чи «Родрігесом». Якусь мить вона помовчала, а потім відповіла: «У такому разі, називайте мене Рейс, а не Ґрейс»,[2] чим трохи звеселила решту присутніх. Відвернення уваги від свого справжнього імені на інше, не менш значуще, трохи зацікавило його. «Та все гаразд, — мовив він, — я просто називатиму вас Ґрейс», певний, що це їй не засмакує. А вона парирувала тим, що постійно посилалася на нього як на «виконавця обов’язків» директора. Це було правдою: між її керуванням і його сходженням була прірва, долина часу і форм документів, які треба заповнити, звільнення і наймання персоналу. Тому питання повноважень усе ще лишалося нез’ясованим.

Але Керманич мав за краще думати про неї ні як про Рейс, ні як про Ґрейс. Він волів сприймати її як абстракцію, коли не обструкцію. Вона змусила його сидіти й передивлятися те старе ознайомче відео про Нуль-зону, точно знаючи, що воно — тільки початкове і вже застаріле. Вона вже збагнула, що їхні стосунки грунтуватимуться на ворожнечі. Принаймні з її боку.

— Де їх знайшли? —