З любов’ю, Обрі [Сюзанн Лафлер] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (61) »
Сюзанн Лафлер З любов’ю, Обрі
Джессіці, бо я обіцяла
Вірджинія
1
Спочатку це було весело, гратися в «дім». Я сама собі готувала. Крекери й сир, тричі на день. Я дивилася по телевізору все, що хотіла, цілий день. Це могли б бути гарні три дні: крекери й сир на сніданок, телевізор; крекери й сир на обід, телевізор; крекери й сир на вечерю, телевізор, ліжко. Ні про що не думаєш, окрім крекерів і телевізора. Досконалий світ. Потім сир закінчився. У морозилці нічого не лишилося. У відділенні для овочів був бридкий коричневий латук і смердюча морква. На поличці стояла пляшка молока. Я її відкрила. Вона також жахливо смерділа, тож я закрутила кришечку і запхала її назад у холодильник. Я перевірила, чи є перекуски у моїй кімнаті. Зазирнула на нижню поличку під нічним столиком, де поставила тарілку з двома печивцями в шоколаді для Джиллі, як завжди робила Саванна. Печивця, залишені для Джиллі, раніше зникали, але до мене вона не приходила. Можливо, Саванна сама з’їдала ті печивця. Я взяла одне і надкусила, але воно виявилося черствим. Мені треба було піти на закупи. Треба було відірватися від телевізора. Я дістала гроші з шухляди зі шкарпетками — взяла дві двадцятидоларові купюри, що лишилися від мого дня народження. Мій день народження був так давно. У день, коли мені виповнилося одинадцять, я не думала, що на подаровані бабусею гроші сама буду купувати продукти. Тепер усе було інакше. Я не хотіла, щоб у магазині на мене звертали увагу, тож вдягнула капелюха і сонячні окуляри, як кінозірка, яка прогулюється містом. Я почепила наплічник і пішла у продуктовий магазин. Це було добре — вийти на вулицю, щоб змінити обстановку. Та було дуже спекотно, тож незабаром під капелюхом назбирався піт і став стікати по обличчю. Це виявилося не так гламурно, як мало бути. Я була рада, що можу вибрати в магазині те, що хочу. Пішла у ряд зі «СпагетіОз» і підняла окуляри, щоб роздивитися бляшанки. Я хотіла з фрикадельками. Саванна любить прості, без нічого. Ні, вона любила — Саванна любила прості, без нічого. Раптом мені стало дуже погано, тут, у ряду з консервами. Але мені була потрібна їжа. Я поставила п’ять банок «СпагетіОз із фрикадельками» у візок. Я хотіла їсти здорову їжу, тож треба було ще купити овочів. Взяла дві бляшанки кукурудзи і одну — зелених бобів. Взяла коробку пластівців, два літри молока, буханку хліба, пакунок порізаної шинки і яблука. Я розуміла, що наплічник буде важкий, але прикинула, що їжі вистачить на кілька днів. Я заплатила, вийшла з магазину, і ніхто мене не впізнав. Зупинилася біля лавки і запхала паперовий пакет із продуктами до наплічника. Поправила капелюха і окуляри і збиралася вже йти додому, коли побачила поряд із продуктовим зоомагазин. Я нікуди не поспішала, тож мала час зайти всередину. Коли я зайшла, на дверях задзеленчав дзвоник. Усередині стояв сильний запах тварин, звідусіль лунав щебет пташок. За склом сиділо троє цуценят. Я притиснула руку до скла, і до неї стрибнуло цуценя. Було б гарно мати цуцика. Я витягла з кишені гроші, які в мене лишилися. Цуценята коштували по сто доларів кожне. Навіть усіх подарованих на день народження грошей не вистачило б. Біля однієї зі стін магазину стояли велетенські акваріуми з рибками, а перед ними — ряди банок, у кожній — кольорова рибка. «Бійцівська рибка — $3.99». У самому кінці ряду була блакитна рибка з фіолетовими плавниками. Вона дивилася на мене і махала одним плавником. Я помахала їй пальцем у відповідь і ще раз подивилася на гроші, які тримала в руці. Я акуратно понесла банку до касирки. Жінка, забачивши мене, витягла ще пакунок із кормом: — Плюс ще два долари, — сказала вона. — Добре, пані, — я дивилася, як вона перекладає мою рибку у пластиковий пакет, зав’язує його і передає мені. — Як зватимуть рибку? — запитала вона. — Семмі, — сказала я. Я обережно несла пакет із рибкою усю дорогу додому. У мене було все, що потрібно, щоб вести господарство: будинок, їжа і нова сім’я. Відтепер це я — Обрі — і Семмі, нас лише двоє.У нас колись була золота рибка. Я знайшла її акваріум з блакитними камінцями під раковиною на кухні. Я мугикала щось, поки промивала камінці водою без мила, бо не хотіла, щоб Семмі плавав у мильній воді. Я набрала тепленької води і вихлюпнула Семмі в акваріум разом із його старою водою. Поставила акваріум собі на комод. — Тепер ти вдома, — сказала я йому. Біля вхідних дверей почулися кроки. Я завмерла і прислухалася. У щілину заштовхали пошту. Грюкнула металева засувка, аж я підстрибнула. Затамувавши подих, навшпиньках підійшла до дверей, щоб подивитися пошту. Скринька була переповнена. Я не торкалася її протягом
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (61) »
Последние комментарии
3 часов 6 минут назад
8 часов 10 минут назад
15 часов 58 минут назад
18 часов 29 минут назад
18 часов 37 минут назад
2 дней 5 часов назад