Лель №01 (06) [Сергій Чирков] (pdf) читать онлайн

не зважився і замість 24 карбо­
ванців 50 копійок вперто віддає
Ми щиро вітаємо читачів «ГІеля» з
розповсюджувачам по
Новим 1993 роком. Нехай він буде 50— 200 карбованців за номер,—
добрим і щасливим. Нехай принесе треба дуже любити «Леля»;'аби
багато приємних годин спілкуван­ віддавати такі гроші.
ня з нашим журналом.
Ми вітаємо й тих, хто в ці хвилини
Ми вітаємо тих, хто передплатив
вирішив передплатити журнал з
«Лель» на 1993 рік, аби не шукати другого кварталу чи з другого пів­
його щомісяця по кіосках.
річчя. і запевняємо: редакція часо­
Ми вітаємо тих, хто на передплату
пису і наш видавець фірма «Дові­

Д о р о г і д р узі!

Ігор ГАЛАН.
ПРОГУЛЯНКА
ПЛЯЖНОГО
ВИКА. 1991 р.
Олія, полотно.

ра» зроблять усе можливе, аби
ніхто з вас не пошкодував, потова­
ришувавши з «Лелем» чи пере­
дплативши шеститомну «Бібліо­
теку «Леля», в якій вийдуть уніка­
льні книжки: від «Сороміцького у к­
раїнського фольклору» до шедев­
рів світового еротичного мистецтва.
Номер, який ви тримаєте в руках,
лише шостий з дня заснування
журналу і перший, що йде по пе­

редплаті. На ваших очах народ­
жується, набирає сили часопис,
якого всім нам так бракувало.
Сподіваємося, «Лель» допоможе
зміцнити сім'ї', розквітнути вашому
коханню новими барвами.
Давайте дружити!
С ергій Ч И РК О В ,
головний редактор
ж урналу «Лель»

Ця брила не знала ні втоми, ні спраги — прямувала.
Жінка вийшла назустріч Кентавру, винесла глек з мо­
локом. Вони зупинились на гарячому камінні напроти
одне схіного.
— Сідай, — і вона слухняно сіла на його спину, обійнявши
Він йшов устеленим галькою шляхом. Вечір, що роз­ ногами міцні боки.
тягнувся нескінченною дорогою, залишав його. Море — Я стомився,— на що жінка хвицнула ногою низ його
спокійно і байдуже спостерігало довгий шлях Кентавра. живота, від чого Кентавр тихо загарчав. Тіло її сковз­
Стертими копитами він глухо ступав по пласкому нуло поміж його ніг, і Кентавр покрив її. Глек переки­
камінню, і луна безліч разів повторювала кроки, вири­ нувся — молоко повільно розливалось, залишаючи в
наючи десь у скелях, на верхівках рясних крон платанів. прозорому вечірньому повітрі терпкий запах.
Наталя БОНДАРЕНКО

КЕНТАВР

ІІШЬ 2

СІЧЕНЬ 1993
УКРАЇНСЬКИЙ
Щ ОМІСЯЧНИЙ
ЕРОТИЧНИЙ
ІЛЮСТРОВАНИЙ
ЖУРНАЛ
ДЛЯ СІМЕЙНОГО
ЧИТАННЯ

Ти гадаєш, так просто впустити
собі під серц е увесь світ і без жод­
ного зойку слухати, як він розпинає
душу на світлому солярному си м ­
волі? Ти гадаєш, просто, коли той
символ оречевлю ється у мене, виB e p t f y r y навспак, і за цього вивер­
тання і по ньому — мовчазну?
Я не в зм озі більше терпіти, я беру
голку, засиллю в неї ниточку і зш и ­
ваю свої вуста. П риш иваю слова до
язика, зав’язую в кінці вузлика і хо­
ваю в своєму лівому чоловічкові (у
правому вже сидить один твій вуз­
лик).
Ти, котрий усе життя однак шука­
тимеш альфу і омегу, вже знайш ов
їх. Ти дивиш ся у м ої очі і розумієш:
там заховано щ ось неймовірно важ­
ливе для тебе. А я радію, що нарешті
позбавлена здатності говорити, бо
тебе перш ого не хочу втрачати. Як і
це місто, що завжди було мені любе
без жодних пов’язаних з ним
ліричних колізій.
Найбільш е я любила його дощ і
викорчовуючий підбори брук. Я лю ­
била його поетів і його події. Любила
старі парки, де зухвалою десятиклас­
ницею ляпала босими ногами, хоча
такі відверті ознаки поганого тону
мало подобалися його мешканцям. Я

любила костел, що закам’янів, ніби
витікши щ ойно з такої ж, як і сам,
кам'яної ринви. Любила церкву, оту,
на верхівці кукурудзяного качана, бо
всередині вона була подібною до хати
м оєї бабці. Любила кав’ярні, де, не­
зважаючи на свою чужинськість, по­
чувалася з біса комфортно.
Тепер з усього міста я люблю ли­
ше твої руки. Коли вони стукають
пучками по столу чи струшують по­
рошинку з капелюха, тримають руч­
ку чи хлібину, впираються в мої
стегна, торкаються вагітних тобою
губ, стискають долонями сідниці.
Далеко від тебе, прокидаючись
уночі від власного крику, я бож е­
волію від ваги цілого міста, що тяг­
неться до мене, стискає зап’ястки
твоїми руками, захоплює все єство
містично і незбагненно, бо головне
ніколи не буде визначено. Воно
інтригуватиме і мучитиме, як кожно­
го з нас інтригує і мучить конкретно
він сам.
Ми зливаємось, і твої руки надяга­
ють на мене золоту корону міста, що
вже навіки є мною, але в якому я
ніколи не затримаюся довш е, ніж на
хвильку, бо ж оце нині вперш е н е
хочу втрачати...

N« 1(6) 1993
З асновники: ф ір м а «Довіра» і
С. М. Ч ирков
(свідоцтво про реєстрацію :
серія КП 5 7 9 ).
Ж урнал видається з червня
1992 року.
Видавець: ф ір м а «Довіра».
Головий редактор С . М . Ч И РК О В .
Р едакційна колегія:
В. П . Г р а б о в с ь к и й
(редактор відділу),
І. В. Л у ч у к ,

Я. В. ЛЮБАВІН
(редактор відділу ілю страцій ),
Р . О . М АРКО ВЕЦ Ь
(відповідальни й секретар),
В. І. М ИТРОФ АНОВ,

М . РЕВАКОВИЧ (США),

В.

І. СТАХ (редактор відділу),

М. М. С у д и м а ,

В. В. Ч и с т я к о в
(редактор відділу).
Л ітературний редактор
В. Я. М ИТРОФ АНОВ А.
М .ж е тВ . В . ЧУПРИНІНА.
На 1-й стор. обкладинки: ф ото
Василя М АССА ; граф ічний
д изайн О лександра ЛЮ БАВІНА.
Н ом ер проілю стровано ф о то
О лексія А БРА М О ВА , Сергія С ЕКРЕТОВА .
Верстка — к о м п ’ю терний центр
ф ір м и «Довіра».
Підписано до друку 0 7 .1 2 . 92 р.
Ф ормат 60 х 84 1 / 8- Друк офсетний.
Умовн. друк. арк. 6,0. Умовн. фарбовідб. 26,0.
Обл.-вид. арк. 8,5.
Зам . 0 1 5 8 3 0 1 . Ціна договірна.
А дреса редакції: 2 5 4 1 1 9 , К и їв-1 1 9 ,
вул. П архом енка, 3 8 -4 4 .
Т елеф они: 2 1 1 -0 2 -7 8 , 2 1 1 -0 2 -8 9 .
К ом бінат друку видавниц тва
«Преса України», 2 5 2 0 4 7 , К и їв-4 7 ,
просп. П ерем оги , 50.
При передруку м атеріалів п о си л ання
на ж урнал «Лель» о б о в ’язкове.

© « Л е л ь » ,К и їв , 1 9 9 3 .

Чи
Не
Тому
Що
Зрання
Заступив
їй
Сивий
Грім
Стежку
До

Молодого
Ярили
Й

Стелеться
Під
Голос
Мужа
Мокош
Тінню
Трави
Тишею
Води
Та
Тільки
До
Вечора
Бо
Вночі
Повстане
Туманна
Проти
Зливи
Погроз
Перунових

І

Витече
До

Схід сонця

о

о

Рн
to
•■

5
о
S.
о
н
*Ь
о

(>■

1
1
я Я -05

“ и «

II

О

О-

О

І

£>.§
2
Я
OJ CQ

g о О g З
_. S

із

Чо twl йп ІІ Зо
п 3 " * тО
“
£3
^"Г оз
гл

я03

з:

^ Я

£15
оз fca
О
so w
ft)
—х
0"

а:
а
з
S*

§
!

ознаки
паліндрому: «рак
літеральний єсть
вірш, которого
літери, і вспак
читаючися, той
ж е текст вираж а­
ють». Буквально
останнім часом
бурхливо р о зви ­
нулася наша
паліндромотворчість — за­
вдяки діяльності
київського та
львівського
осередків при­
хильників цього
раф інованого
виду словотвор­
чості. Навіть ут­
ворилась нова
літературна гру­
па «Геракліт»,
що значить:
Голінні ен­
тузіасти рака
літерального.
П озаяк еротика
практично
скрізь знаходить
своє
відображення,
то не становлять
винятку в цьому
плані й
результати
паліндромічних
захоплень і
вправ наших
голінних ен ­
тузіастів. П рав­
да, лиш е деякі
результати і ли­
ш е з деякими
елементами
того, що назива­
ють еротикою.

j= *
і. і
g І
о 1

2І

§
от іх

5 о
От

03

НS ■ ^
о о
43 50 ї' *П
О) ^
£
Иg 1 1
ТЗ ТЗ О н
оз 'С
2 §*
£ із
w. о
2
5*
О
s
ТІ
J=
5о о*
о
■Kw Xj и м в ‘я в м и л Аіа іх ' "
•••; ‘d B x u [XBd — і
•••Є Е Ж ІЇ И ЇҐ Ж В £ —

•Д
Л а £ •••jirific я х

Ххмвд иявя ‘х х
імвяАь Ч я в ) і —

•«gBd^» dBg
я ‘мвдвя а
‘ EBd — X»Ad в £

І

•«вхо ‘ж о х у »

О Ш З ІЗ И О И т т пш т у
•jdo£ XwEBjdo w ow odj be (Mjfeod |
AiMEBjdo lAiowodj be w x
— ЯИИЕ Я OHCH ЗОІНОЯЕІҐИа
‘яиС імаїґз іліоноімзй1зімСид
— ХНвіг otf зн зІГ ‘оігвїґх
— ігХїґиП
£ вмию do в ‘tfodj dotTRndoi ИЯВ£
:вхвя[1/ вігвИя в ‘х у
•jdoe /(wEBjdo w ow odj вє wjfeod і
XlAIEBjdo w ow odj BE WX":
jlAiy '"ЗВІЛІ
oxx а їх i o
jxodg ‘y ^tfodj 'HadBW niMEda — HidotfBadox

tfo
(&MOHiiHaad — oxjir) ixodg я нияоиїх
tria кхвіг bxbhiJj1
•jEBdBE BH B E B d B E J

•"ВХВІХіО. — ВХ у
‘вхвиии — вх у
‘вхвхих — вх у

***
О Ш З ІЗ И О П ппт ит ну

П. І.

•5-

І

«и л

ОРКЕСТРОВІ
МАНЕВРИ НА СТОЛІ

ЛЮБОВ З ПЕРШОГО...
УКУСУ
М и не оригінальні в даном у заголовку:
та к називався альбом захід нон ім ец ь ­
кої групи С К О Р П ІО Н З 1 9 8 4 року. Та
справа — не в заголовках, вона в тих
почуттях, через які проходять усі — від
п ро д авщ и ці пива до міністра внутріш ­
ніх справ. А дж е всі бувають м ол одим и,
а отж е, о певній порі й закохую ться.
Пропонуємо кілька яскравих спалахів у
спогадах відом их зарубіжних артистів.
М ож ливо, у декого з наш их читачів ця
публ ікація в икл и че теплі спом ини, у
декого — навіть ром античні сльози. А
певна частина молоді зволожить навіть
д е я кі інш і м іс ц я . Щ о з вам и трапиться,
коли ви дочитаєте ці історії,— ви нам,
хотілося б вірити, напиш ете. А поки
зручніш е вмостіться та починайте.

П ’ятнадцять років том у в ан гл ій сь ко м у
м іс те ч к у М ерсісайд в и н и к е л ектр о н ­
ний с ін т і-п о п -д у е т «О ркестра М е н ю верз Ін Зе Д а р к » («О ркестров і м анев ри
в тем р яв і»). Д в а ровесники 1 9 6 0 року
наро дж ення Пол Х а м ф р із та Енді М а к кл ускі грали на різних кл а в іш н и х
інструм ентах та співали гім н и ... генній
ін ж е н е р ії (назва од нойм енн ого хіта
групи, яки й у 1 9 8 3 році потрапив до
а нгл ійської
таб л иц і
популярності
«Топ 2 0 » ),
Про інш е переж и в ання приблизно того
ж періоду розповідає Енді М А К К Л У С К І:
« М ені було трохи більш е д в а д ц я ти . М и
зустрічалися з однією гарненькою д ів ­
чиною , з якою я познайом ився на Р ізд ­
во. Вона була відом ою ф отом оделл ю і
вж е, як видно, багато чого встигла по­
бачити й відчути. Я ж , н а в п а к и ,— л и ш е
починав к а р ’єру в «О ркестрал ьни х м а ­
неврах у те м р яв і» . О тж е, однієї ночі
після тривалих блукань д и с к о те к а м и
м и прийш л и до її будинку: і вона, і я щ е
м е ш к а л и з своїм и р о д и н а м и ... У вій­
ш ли з чорного входу, то ж потрапили
одразу до кухні. Нас т а к розпалю вало
б аж ання, щ о м и не м огл и стри м ати сь і
д о чекати ся , поки п ід н ім е м о с я сходам и
до ї ї спальні. О, ц ілув ати ся м и почали
просто на кухні. Я поклав подругу на
с тіл ... а з нього з о гл у ш л и в и м б р я зко ­
том посипалися нож і, в и д е л ки , с к л я н ­
ки. В суцільній те м р я в і м и нічого не
п ом ічали й не чули — *

і.'

ЖІНОЧА ТИПОЛОГІЯ
Один мудрець (чоловік, звісно!) якось висловився у тому розумінні, що це
жінка обирає чоловіка, який її обирає. Все зрозуміло? Для особливо нетяму­
щих пояснюю; ви можете бути захоплені якоюсь жіночкою і бажати її до
нестями, та ваші шанси дорівнюватимуть нулю доти, доки вона сама не
зацікавиться вами.
Хоч як прикро, та мушу з гіркотою зізнатися: жінки — значно вищі істоти у
порівнянні з нами, чоловіками. До того ж не тільки у фізіологічному або
чуттєвому розумінні, але й в інтелектуальному, оскільки вміють розпізнавати
нас за лічені хвилини: кілька запитань та відповідей у розмові — і все. вона
вже тебе знає достеменно. Бо бачить, чує, відчуває, сприймає тебе у цілому
комплексі твоїх вад і достоїнств, починаючи з очей і закінчуючи твоєю
здатністю до ніжності.
А що бачимо ми в незнайомці? Груди, губи, очі, руки, ніжки та ще щось там
м іж ніжками — ото і вся жінка. А це прикро для неї.
Тому облишмо думку, ніби всі жінки поділяються тільки на дві категорії:
блондинки й брюнетки,— спробуємо краще визначити психологічні типи осіб
слабкої (та не забуваймо — вищої від нас!) статі. Передусім це згодиться нам
самим у наполегливій боротьбі за привабливу жінку: знаючиїїхарактер, легше
її зваблювати.
ВПЕВНЕНА І ТЕРПЛЯЧА
їй можна вірити на слово. Вона не бреше і не розігрує сцен. Вона надійний
партнер, «свій хлоопець» чи навіть «друзяка». Майже третина всіх жінок
належить до цього типу. Такі ж інки здатні розвивати подружні стосунки
впевнено й стабільно без особливих матеріальних претензій (що особливо
важить у наші круті часи). Більшість такого типу ж інок виросли в багатодітних
родинах (це вже натяк — спитавши про її батьків, сестер і братів, можна дійти
певних висновків). З дитинства такі жінки звикли рахуватися з братами і
сестрами, знаходити у суперечках компромісні рішення, які б влаштовували
всіх членів сім’ї. У такий спосіб вони сформували в собі чудову життєздатність.
Вони мають чудові бійцівські якості, вміють пробиватися самостійно. Як
наслідок — не бояться конфліктних ситуацій ні в особистому житті, ні в
професійному. Звісно, їхнє життя теж не позбавлене сумнівів, розчарувань чи
неприємностей. Та ці молоді емоційні жінки досить сильні для того, щоб І
гіркий досвід пережити без значних втрат для себе.
Мода для них означає— «власний смак». У професійному відношенні: не
бояться конфліктів, твердо знають, чого прагнуть. У коханні: ніяких умовно­
стей, на їхню думку, чоловік зовсім не обов'язково має бути красивий. Про­
голошують чи не вголос: «Вільне спілкування двох особистостей без будьяких забобонів, у сексі в тому числі».
ВИМ О ГЛ ИВ А І ЗВАБЛИВА
Практично 17 відсотків усіх дівчат і молодих жінок належать-до типу «ви­
тончене малятко». Про них кажуть, ніби вони трохи «собі на думці». Одначе за
холодною зовнішністю найчастіше ховаються невпевненість у собі та побою­
вання. Такі ж інки росли в багатодітних родинах, де мати змушена була пра­
цювати для того, щоб підтримати життєздатність сімї. Тому з дитинства ці
дівчатка мріють про таке життя, в якому їм не доведеться більше ділитися з
кимось останнім, бідувати, коли можна буде жити заможно в матеріальному
розумінні й емоційно розкуто.
Для здійснення своєї мрії про краще життя така жінка застосовує свою
природжену чарівність, дещо дитячу безпосередність і водночас суто жіночу
витонченість, іноді це буває підсвідомо, та частіше — з тонким розрахунком:

W

УЧЕНІ ТЕЖ ПЛАЧУТЬ!
Для мільйонів
людей у світі
прізвища
Мастерс і
Джонсон
асоціюються з
поняттями
«кохання і
шлюб».
Видатним

ученимсексологам
Вільяму
Мастерсу та
Вірджінії
Джонсон
належать кілька
серйозних праць
з проблем
кохання та

шлюбу.
Тридцять п’ять
років учені
працюють разом,
двадцять один рік
вони одружені.
Та от у лютому
цього року
76-річний Вільям
Мастерс і

67-річна
Вірджінія
Джонсон
офіційно
сповістили про
розлучення.
Приводом для
цього, за словами
подружжя, стало
те, що в них

« р із н і ЦІЛІ в

житті».
Отакої! Якщо
нічого не
виходить навіть
у фахівців, то
годі вже й казати
про нас,
простих
смертних

Ш ІЬ 56

ПРОСТАТИТ
Останнім часом просочилася ц ікава
ін ф орм ація про успіш ний експ ер и м ен т а м е ­
ри кан ськи х у ч ен и х , яки й тривав п івроку. В
одній з клін ік 20 чоловіків у віці від 61 до 81
року пройшли ку р с ін 'єкц ій одного з го р ­
монів росту... Р езу л ь тат, я к к а ж у ть , ф а н т а ­
стичний! Тіла їхн і стали ніби на двадц ять
років молодшими: зм енш илась загал ьн а вага,
зм іцніли м’я зи , посвіжіш ала шкіра й зн икли
зморш ки.
Ч уд ово, чи не правда? Хоча мені ця ін ф о р ­
мація ви дається дещо неповною ,оскільки ні
слівц я н е містить щодо п ростатиту.
Маю п ідозр у , що більшості чоловіків, особли во юного віку , це слово ні про що не говорить.
А шкода. Бо, хоча слово і справді не д у ж е

приємне (особливо ж те, що криється за сло­
вом), але знати його необхідно, щоб з а з д а ­
легідь вж ити заходів. Тому трошки поясню.
П ростатит, або зап ал енн я передм іхурової
залози , у чоловіків зустрічається досить ч а с ­
то —до того ж здебільшого у чоловіків моло­
дого й середнього віку, тобто в період а к т и в ­
ного статевого ж иття. Б уває гостра форма з а ­
хворю вання і хронічна, я к а п ротікає мляво і
я к а спостерігається у 80 відсотків чоловіків.
Виникає внаслідок поруш ення лімфо- та к р о ­
вообігу у тазових органах (застій ни й п роста­
тит). Особливо страж даю ть від нього люди,
які змуш ені вести сидячий спосіб ж иття —
водії, приміром. Схильні до цього захворю ­
ван ня тако ж і чоловіки, які тривалий час не
мають статевих кон тактів ,—полярники, с т а ­
рателі, м оряки тощо.
В иявляється хронічний простатит у п о р у ­
ш еннях статевої ф у н к ц ії —п ередчасна еяку -

звабливі блузи, лосини, що підкреслюють ніжки, пишні локони, ображені гу б ки ... Одне
слово, має імідж чарівної зайдиголови, перед якою не може встояти жоден чоловік.
Суперечливих та конфліктних ситуацій вона уникає, бо добре засвоїла: хто менше
спотикається і рідше викликає невдоволення товариства, той більшого досягає. Комп­
роміс для неї — найліпший вихід. Як у професійному, так і в особистому житті має дещо
дитячі уявлення та ідеали: її чоловік повинен мати привабливу зовнішність, шикарний
автомобіль, престижну роботу, бути вірним, чутливим, терплячим і завжди мати час для
неї.
Попри побоювання набути поганої слави, чверть усіх жінок цієї категорії вже в юнаць­
ком у віці здобувають сексуальний досвід, часто дуже необачно.
Н Е Д О В ІР Л И В А , Я КА ПОТРЕБУЄ КО ХАННЯ
Власне, вона й сама не знає достеменно, чого хоче. Недовірливість і невпевненість у
собі ізолює її від друзів і подруг. До цього типу належать десять відсотків жінок. Най­
частіше вони зростають у таких умовах, які й пояснюють їхню невпевненість і страх перед
майбутнім: здебільшого без батька, коли мати, змушена багато працювати, не може
приділити доньці багато уваги, відтак вона часто залишається на самоті.
Зрозуміло, що такі натури особливо потребують теплоти і кохання, але ніколи цього не
виказують — через страх наразитись на відмову. Тому часто здаються надто різкими.
Проблема: неможливість зробити кар'єру. Внутрішня невпевненість виявляється і зовні:
вдягаються вони то недбало, то надмодно, то надто «сексуально». Д о себе й до інших
людей виявляють занадто високі вимоги, які часто-густо просто неможливо виконати.
Чоловікові, на дум ку жінки, не обов'язково бути красенем, але неодмінно інтелігентним,
процвітаючим, відданим і терплячим. Секс для неї — нетема для обговорення. 70 відсотків
таких дівчат починають статеве ж итія у 16— 17 років. Тут ідеали й принципи вступають у
протиріччя: втомившись чекати «чарівного принца», вони «вгамовують спрагу» за
ніжністю й коханням з першим-ліпшим молодим чоловіком.
ВІЛЬНА Й БЕЗТУРБОТНА
Вона має впевнений смак до моди, гарних манер, чоловіків. У професійному відношенні
впевнено, хоча й тактовно, просувається вгору. Серед жінок 19 відсотків становлять такий
тип.
Відчуття убезпеченості — головний елемент життя такої жінки. Це відчуття прищеплю­
валося їй батьками ще в дитинстві. її прихильність до батькі вського дому така сильна, що
за будь-яких проблем вона передусім звертається по допомогу й пораду до тата з мамою.
Позначається це і на професійному житті: молоді жінки прагнуть інтенсивного, щирого
обміну думками з іншими колегами.
У царині сексуальних відносин така жінка почуває деяку розгубленість. Через страх
завагітніти і залишитись самотньою вона дещо пізніше за ровесниць починає статеве
життя. Такий острах залишитись самою «з наслідками» змушує її міцно триматися за
чоловіка, не бачачи його вад і вірячи, що зустріла справжнє кохання. її ідеал чоловіка:
привабливий, добрий, любить дітей — а кілька невеличких вад не зашкодять. її мрія:
подружня гармонія в оточенні коханого чоловіка й дітей — так, як у її батьків.
«БЕЗДОГАННА», ЧЕСТОЛЮ БНА
Її лотреба в загальному визнанні така сильна, що часом заступає решту переживань.
Такі ж інки (їх близько 25 відсотків) зростають, як правило, в неблагополучних родинах і є
здебільшого єдиними доньками. Цим пояснюється потреба гармонії та сталості життя.
Зовнішність такої ж інки завжди бездоганна, вдягається вона дуже ефектно, привабли­
во. Часто фліртує, секс — «стратегія». Як правило, вельми освічена, але нездатна нести
особисту відповідальність або розв'язувати конфлікти. Як у професійному, так і в особи­
стому житті потребує надійного партнера. Свого партнера вона бачить значно старшим за
себе, вдатним у житті, сексуально досвідченим, з мужньо-шляхетним «фасадом».
Її прагнення: якнайшвидше знайти такого партнера, мати твердий матеріальний грунт.
Аби досягти цього, вона ретельно стежить за собою і вже в юності, в 1 7 -1 8 років, має
вигляд справжньої дами.

37

л яц ія, послаблення е р е к ц ії, зн и ж е н и й або
болючий оргазм . Все це погіршує гармонію
подруж нього ж и ття, п ризводи ть до з м е н ­
шення статевих кон тактів, до ще більшого
застою в зал озі, що мож е спричинити
імпотенцію.
Т радиційним и методами вилікувати
хронічний простатит доволі склад но, це в и ­
магає багато ч асу і т е рп ін н я. К ращ е, я к к а ­
ж у т ь , не хворіти. Д опомогти в п роф ілактиці
захворю вання м ож е м асаж зал ози . Д о речі,
кож ен ф р а н ц у з в в аж ає за обов’я зо к р а з на
рік пройти к у р с м а с аж у п ередм іхурової з а ­
л ози , що дозвол яє надовго зберігти чоловічу
«молодість».
Т ож , відвідуючи л ік а р я н аступн ого р а зу ,
п оцікавтесь, де м ож на зробити такий масаж .
Г аразд? Н е хворійте!

Л Е Л Ь -л ік а р

ХОДІМО ДО РЕСТОРАЦІЇ
З а наших часів не так уж е й багато
знайдеться лю дей, які б пішли до рестора­
ну знічев’я. Частіше це буває з якихось по­
важ них причин: наприклад, у ресторації
цілком можна повідати коханій, що твоє
минуле було суворим і моторош ним, зате
тепер ти з упевненістю дивишся у за­
втрашній день і сподіваєшся на світле м ай ­
буття — звісно, якщ о вона погодиться бу­
ти з тобою. Власне, якщ о не маєш своєї
яхти, щоб вийти в море з коханою і там
освідчитися, то ресторан — найліпше міс­
це для цього.
Але можуть виникнути проблеми: як
поводитись у ресторані, щоб справити
враж ення? Може, ти й сам уперше виру­
шаєш до ресторації. О тж е, увага! П равила
для джентльменів!
Ресторан, як і театр, починається з гар­
дероба, де спочатку треба допомогти роз­
дягтися дівчині. Сподіваюсь, вона й сама
знає, що поправляти зачіску або макіяж
треба саме тут, у холі, а не за столиком.
До речі, якщ о ти помітив у залі вільний
столик, не варто одразу кидатися до нього,
як О. Матросов до ворожого доту. Краще
зачекати на метрдотеля, аби уникнути не­
порозуміння. Саме метр і проведе вас до
столика. Або ж попросить трохи зачекати
в холі.
Можливо, до вас відразу підійде офі­
ціант — це означатиме: сьогодні твій день
і можна освідчуватись (не офіціантові, що
ти!). Але він може з ’явитися на обрії й не
одразу — тоді не варто розмахувати рука­
ми, клацати пальцями чи — боронь Бо­
же! — бігати за ним по залу. Все одно
справі не зарадиш , а настрій собі зіпсуєш.
Хіба за цим ти сюди прийшов? Твердо
скаж и собі, що нікуди
не поспішаєш , і розваж
кохану дотепною роз­
мовою.
Нареш ті він стоїть
поряд. Як до нього звер­
нутися?
«Дядьку!»
Чи — «Дівчино!»?.. О д­
разу зауваж у, що офі­
ціант повинен сам на­
зватися. Т а, на ж аль,
офіціанти чомусь часом
про це правило забува­
ють, тож поцікався сам,
як його звуть. Врешті,
це допоможе вам у по-

НЕОЛІМПІЙСЬКИЙ

різ

У рік Олімпіади нагадувати
олімпійський девіз, певне, не
треба? Гарний девіз! Чудо­
вий! Спортивний!.. Цітіус,
альтіус, фортіус!.. Швид­
ше, вище, сильніше!
Та хоча деякі чоловіки й роз­
глядають кохання як
різновид спортивних зма­
гань, під час яких вони ма­
ють виявити найкращі ат­
летичні якості перед гляда­

чем ( в особі коханої жінки),
одначе олімпійський девізу
царині сексу я вважаю
цілком непридатним. Ще
можу погодитися з такими
закликами, як «вище» пш
«сильніше», а от щодо
«швидше»...
Хоч я ніколи й не був
жінкою, пш достеменно
знаю, що жодна з них ніколи
не зрадіє, коли все
скінчиться надто швидко.
Науково це називається «пе­
редчасна еякуляція» (а нена­
уково — скінчити так швид­
ко, що жінка не встигає до­
сягти задоволення ) і най­

дальш их стосунках, бо спілкуватиметесь
ви щ е довго. Ми ж нікуди не поспішаємо,
пам’ятаєш?
О тж е, в твоїх руках опинилося меню.
Право вибору страв за столом належ ить
жінці, тому сперш у подивитись меню ти
маєш запропонувати їй. М айж е напевне
вона відмовиться, тому тобі доведеться
вголос (але не надто гучно — ви ж не на
мітингу на захист незалежності ам ерикан­
ських індіанців!) прочитати меню і разом
обрати страви. Я кщ о ж назва страви вам
обом невідома, поцікався в офіціанта, що
то за холера така. Бо сам знаю одного
хлопця, який, хизую чись перед дівчиною,
замовив собі страву з красивою назвою
«ескарго» і ледь не зомлів, коли йому при­
несли тарілку з відгодованими слим аками.
Не варто також наполягати на страві,
якої нема в меню. М ожна опинитися в ку­
медному становищ і, як Оноре де Бальзак у
паризькому ресторані. Офіціант терпляче
вислуховував прискіпування гурмана, та
коли Бальзак з неприхованим сарказмом
уп ’яте запитав: «Н евже у вашому гидкому
ресторані немає навіть дикої качки?»—
незворушно відповів: «На ж аль, немає. Та
для вас, мосьє, ми можемо розлютити
свійську». Отож — не прискіпуйся.
Звичайно перш ими на столі з ’являють­
ся закуски. їх варто їсти в такому порядку:
натуральні овочі — рибні делікатеси —
м ’ясні страви. З ак у ск у здебільшого п о ­
да ю т ь на с тіл у в е л и к и х т а р е л я х — в
так о м у р а зі її с л ід р о зк л а с т и на о к р е ­
мі за к у с о ч н і т а р іл к и . С а м е т а к а й с то ­
їть п е р ед тобою . А зл ів а від н е ї — т а ­
р іл к а д л я х л іб а . Х ліб б е р у ть р у к ам и
(не в и д е л к о ю !), к л а д у т ь на цю т а ­
р іл к у і в ід л а м у ю т ь м а л е н ь к и м и ш м а ­
т о ч к а м и — в г р и з а т и с я в с к и б к у хліба
не л и ч и т ь д ж е н т л ь м е н о в і.
До речі, можуть ви­
никнути проблеми з но­
ж ам и
й
виделками,
оскільки за правилами
перед тобою мають л е ­
ж ати кілька знарядь
праці. Котрим з них і в
якій послідовності кори­
стуватися, щоб не осо­
ромитись?.. Не хвилю й­
ся зайве і скористайся
таким
правилом:
ти
ніколи не осоромишся,
якщ о спочатку візьмеш
о _ _ _ _
ті. котрі л еж ать найдалі
f l j ^ ' SMiLi
під тарілки.

частіше є наслідком юнаць­
кої мастурбації в екстре­
мальних ситуаціях — коли
маєш надто мало часу
( батьки можуть
«засікти»), відтак і нама­
гаєшся скінчити все якнай­
швидше. Звичка поспішати,
на жаль, може залишитися
надовго. А це дуже прикро,
коли ти хочеш подарувати
жінці своє кохання.
Чесно кажучи, дехто з нас і
не замислюється над тим,
чи дістала жінка задоволен­
ня ,— таким варто почина­
ти сексуальну освіту з
самісінького початку. Як­

Дехто з юних джентльменів не нава­
жується замовляти рибу або курча,
оскільки не дуж е уявляє собі, як їх треба
«культурно» їсти. Даремно — все не так
складно! З рибою поводься обережно: її не
слід різати ножем. Але ножем допомага­
ють собі відокремлювати кісточки, перш
ніж її нести до рота (звісно, виделкою, а не
руками!).
Щ одо курки, то тут усе навпаки: все
м’ясо, наскільки це можливо, треба об­
різати ножем, після чого кісточки можна
взяти руками і обгризти. Офіціант має
принести тарілку з підкисленою водою,
аби мож на було потім обмити руки. Отут
уж е доведеться виявити спритність і кміт­
ливість. По-перш е, щоб не розбризкувати
воду на всі боки. А кмітливість знадобить­
ся, щоб випадково не прийняти цю воду за
якийсь десертний напій. Подібна історія
сталась 1900 року з П. Крюгером, прези­
дентом Трансваальської республіки, якого
приймала молода королева Нідерландів
Вільгельміна. Президент мав необачність
відпити з красивої посудини — на преве­
ликий подив королівського двору. Але гос­
подиня суто королівським жестом розря­
дила обстановку: теж підняла свою поло­
скальницю і, запропонувавши тост на
честь гостя, спорожнила її одним духом.
Звісно, решта присутніх наслідували при­
клад своєї королеви.
Тож нагадаю головне правило дж ент­
льмена: за будь-яких обставин не втрачай­
те гумору! Справжній джентльмен не
знайде виходу хіба що з могили!
1 ще кілька слів про спиртні напої, без
яких не завжди наважиш ся освідчуватися
в коханні. Здавна зберігається відповід­
ність між напоями і тими стравами, що їх
подають на стіл. Так, до м ’яса краще за­
мовити сухе червоне вино, до риби — біле
сухе. До десерту — десертні солодкі вина.
До кави — коньяк. А до фруктів — ш ам­
панське. Спробуй замовити саме так —
смачно! Смачніше, принаймні, ніж — го­
рілка, горілка, горілка, горілка... витве­
резник!
Ото, власне, і все. Сподіваюсь, час для
освідчення ти вибереш самостійно — не
будете ж ви тільки жувати й пити. А якщо
все буде гаразд і твоя пропозиція знайде
схвальний відгук у дівчини, варто цей
успіх якось закріпити. Я пропоную поці­
лунок!

Л Е Л Ь -оф іц іан т

що, звісно, вони хочуть бу­
ти справжніми коханцями,
бо якщо не хочуть, т ой не
треба, але можете не роз­
раховувати, що якась жінка
висловить вам своє захоп­
лення, коли ви, розпаливши
її, бризнете через три се­
кунди й захропете на боці!
А от занадто чуттєвих
хлопців, які все знають і ро­
зуміють, та нічого із собою
зробити не можуть,— мені
відверто шкода. Швидко
«відстрілявшись», вони на­
магаються довести жінку
до оргазму своїми руками
або ротом ( і часом досяга-

КОХАТИСЬ
ОПІВНОЧІ ШКІДЛИВО!
Особливо якщ о т и —
німець. Був собі т акий
французький, анекдот про
німця, яки й гуляє в
Булонському лісі. Р апт ом
його кишеньковий
будильник подає сигнал:
«Дванадцята година!
Час р обит и ф ізичні
вправи». Л іг німець на
траву, почав
віджиматися. П ідходит ь
француз. Подивився,
подивився — т а й каже:
— Перепрошую, мосьє,
але ваша дама вже
пішла.
Згадав я цей анекдот не
випадково: німці в усі
часи відзначались
особливою
пунктуальністю, — все за
розкладом . Та,
виявляється, навіть
сексом вони займаю ться
за сигналом будильника.
О ст ат очно це ст ало
зрозум ілим після публікації
в пресі рекомендацій
лікаря Карла Пфлугбейля.
Він радит ь чоловікам
прокидатись о ш ост ій
ранку, коли іхня
сексуальність починає

38

ють успіху). Та все жніщо
не зрівняється для жінки з
тією насолодою, коли чо­
ловік зливається з нею, ко­
ли радість обопільна.
Проблема передчасної еяку­
ляції досить поширена.
Відтак і пропозицій щодо бо­
ротьби з нею накопичилось
чимало. Назву хоча б такі:
— під час акту думати про
якісь сторонні речі, а не про
свої відчуття ( приміром,
як футболісти СНД
вліпили шотландцям);
— уникати під час поперед­
ньої гри будь-яких кон­
тактів партнерки з чо­

прокидат ися теж. Власне
акт кохання м ає відбутись
рівно о сьомій нуль-нуль,
коли в крові на 4 0 %
більше ніж опівночі
горм ону т ест ост ерона,
яки й регулю є статеву
активність. Тож
завваж т е — опівночі
м ож ут ь кохатись тільки
дилет ант и!
Закінчивш и ранковий секс,
р еш т у денного часу, аби
він зовсім вже не минув
марно, теж слід
узгодж уват и з граф іком
лікаря Пфлугбейля. Отже:
9 .0 0 — зробіт ь зарядку,
від неї буде максимальна
корист ь для тіла.
1 0 .0 0 — як щ о хочет е
когось про щось просити,
не гайте часу: л ю д и не
т акі суворі на почат ку дня.
1 1 .0 0 — час вирішувати
найваж ливіші питання:
серцевий ри т м у цей час
дуже сталий.
1 4 .0 0 — увага слабшає,
т ом у в цей час
т рапляю т ься неприємні
подїі.
1 7 .0 0 — час їсти: смакові
рецепт ори найчутливіші.
1 8 .0 0 —2 0 .0 0 — реакції
максимальні, т ом у мож на
водит и машину.
2 3 .0 0 — ідеальний
м ом ент для того, щоб
лягт и в ліж ко. А л е —
ніякого сексу аж до ранку!

39

ловічим членом, аби не
скінчити ще до початку;
— використовувати зайвий
презерватив ( чи навіть
два), аби притупити
відчуття;
— тривала мастурбація на­
передодні статевого акту;
— давньокитайський ме­
тод: три неглибокі, повер­
хові фрикції — одна глибо­
ка, три — одна, три — од­
на...
Усі ці наміри — благородні
(хоча й не завжди плідні ):
чоловік прагне дати
радість жінці. Однак
під час сексу хочеться

все ж таки думати про
жінку, а не про те, як Юран
з трьох метрів не влучив у
ворота.
А жінка, яка вас любить,
має думати про вас (хоча
це її стосується пере­
дусім) — допомогти
«вилікуватись». Без неї —
дбайливої і терплячої,
навряд чи щось зміниться.
Тому й пропоную вам
обом скористатись з
американської методики
«лікування» передчасної
еякуляції. Що для цього
потрібно? Передусім —
ваше бажання. І ще —

придбайте ( а краще —
передплатіть) «ЛЕЛЬ» на
1993 рік.
Великий олімпієць П'єр де
Кубертен виголосив
колись: «Головне —
не перемога, головне —
участь!»
Бачите, як усе жтаки
різняться спорт і секс!
Адже для нас, чоловіків
(а ще більше для жінок!),
головне — саме
перемога. Хай все буде
вище, сильніше і... довше!
Л Е Л Ь -с е кс о л о г

МІСЦЕ КАЗАНОВІЇ ВІЛЬНЕ. БАЖАЄТЕ?..

Власне, не тільки місце Казанови, але й ті, які раніше посідали д'Артаньян, Д он Жуан,
поручик Ржевський та інші численні авантюристи з історичних романів та анекдотів.
Річ лише в тому, чи здатні ви бути авантюристом у коханні? Можливо, з'ясувати власні
здібності у цій царині вам допоможе невеличкий тест. Треба тільки відповісти на
сімнадцять запитань. Відповіді можливі такі:
A) завжди,
Б) рідко,
B) іноді,
Г) ніколи.
1. Коли бажаєте звабити гарну жінку, чи кличете на допомогу свого друга?
2. Якщо розмовляєте з кимось у дружній обстановці, і ця людина вам подобається, чи
складно вам перейти до ліричних (любовних) проблем?
3. Чи відчуваєте ніяковість, зустрівши гарну й розумну ж інку?
4. Чи переконані в тому, що жінка, яка вам подобається, буде вражена вашими
достоїнствами?
5. Чи відчуваєте, коли саме справляєте надзвичайне враження на людей?
6. Перебуваючи в будь-якому товаристві, чи намагаєтесь познайомитися з найвродливішою та найпривабливішою жінкою?
7. Чи прагнете ви вдягатись так, аби викликати захоплення жінки, яка вам сподобалась?
8. Чи прагнете любовного роману з кимось з колег по роботі, сусідок, подруг?
9. Чи намагаєтесь будь-щ о домогтися зустрічі с а м -на -са м з жінкою, з якою вас
познайомили і яка вам дуже сподобалась?
10. Коли їдете в поїзді, автобусі, метро, будь-яком у транспорті, чи робите спробу сісти
або стати поруч із жінкою, яка вам сподобалась?
11. Вирушаючи до якогось товариства, чи думаєте заздалегідь про можливість когось
звабити?
12. Сидячи в кафе, ресторані, на вечірці, чи стежите за своїми манерами, мовою,
жестами, маючи на меті привернути увагу товариства?
13. Ви сидите в кафе. Раптом заходить приваблива жінка. Чи спробуєте ви зробити так,
щоб вона випила чашечку кави разом з вами?
14. Коли ви знаходитесь наодинці з уподобаною жінкою, чи намагаєтесь створити
інтимну обстановку?
15. Коли жінка надто сором'язлива чи боязка, чи знаходите ви лагідні слова, щоб
подолати цю боязкість?
16. Якщо ваша зустріч з приємною і гарною жінкою була короткою і випадковою, чи
робите спробу продовжити знайомство, призначити нове побачення?
17. Якщо ваш постійний партнер відсутній, чи шукаєте ви тимчасову заміну?
Бали за відповіді:
запитання з 1 по 3: А — 1, Б — 2, В — З, Г — 4.
запитання з 4 по 17: А — 4, Б — З, В — 2, Г — 1.
«Складіть бали. Якщо ви набрали...
до 34 балів: вас не цікавлять любовні пригоди. Ви не активні й дієте за принципом: хай
краще вас завойовують.
від 35 до 44: ваші здібності виявляються тільки в тому випадку, коли жінка, яка вас
зацікавила, має неординарні якості.
45 і більше: схоже, ви маєте великі здібності до любовних авантюр. Можете чудово
показати себе в товаристві, завжди впевнені в собі. Творчі здібності допомагають вам
перетворити найбуденніші обставини у щось незвичайне.
Л Е П Ь -п с и х о л о г
P. S. Але майте на увазі, що місце Казанови вільне і для ж інок також! Що, як і ваша
кохана набере понад 45 балів у подібному тесті?..

— З я ки м задоволенням я
проведу цей вечір у ваш ом у
товаристві. Тиж день т а к
втомив м ене. С тільки справ!
Стільки розчарувань! Але
ви — поряд, і я про це не
думіаю. З наєте... А давайте
подивимось якийсь гарний
ф ільм?
— Не д ум а й те,—
незадоволено буркнув він,—
щ о зм о ж ете витягнути м ене
до кінотеатру.
— Ш к о д а ... Я б за ф ільм ом
розвіялась. З р еш то ю ... М и
м о ж е м о податися до кабаре,
щ о тіл ь ки -н о відкрилось на
М онпарнасі. Каж уть, там
танцю ю ть чарівні
м ар тінікан ки .
— jrli!— процідив він.—
Тільки не ц я чорна м узи ка! Я
нею ситий по сам у зав'язку.

вони повинні миритися з
ц и м . Ви волієте
танцю вати — будь ласка!
Вони рухаються у та кт з
вам и. Я кщ о вам хочеться
розваг, вони повинні
перетворюватися на
Ш ехерезад . Ні! І щ е раз ні,
м ій любий! Буде принаймні
одна ж ін ка , яка відмовилась
задовольняти ваші примхи.
Вона зупинилась і, вж е
м ’якш е, додала:
— Я к ш кода, Бернаре! Я та к
чекала зустрічі з в а м и ...
Д у м ал а , ви м ені
допом ож ете забути всі
п р и к р о щ і... А ви приходите і
думаєте тільки про себе.
Йдіть. Прийдете тоді, коли
навчитесь слухати інш их.
Ц ієї ночі Бернар не м іг
заснути. Гіркі д у м ки гнали

від дійсності. Хоч на мить
звільнитися, стати слабш им .
Нареш ті, пош укати іншого
щ астя. З іншою лю диною ,
м ож л ив о»...
Одинокі автомобілі
намагались дістатися до
гаражів, відм іряю чи все
довш і й довш і відрізки часу.
Ш укати іншого щ астя?! Хіба
він на це не здатний?! Хто
примусив його нести в а ж ки й
хрест жорстокості? Хіба
лю дина не має права у
б у д ь -я ки й м ом ент зм інити
життя, почати його
спочатку?! А хто, я к не Ірен
допом ож е йом у в цьому?!
Ір е н ... така зворуш лива у
своїй єдиній вечірній сукні,
полагоджених панчохах,
поношеному пал ьті... Ір е н ...
така гарна і така бідна. Така

Він стане її братом,
завбачл ивим і покірним ,
Т а к -т а к , покірним ! Ця д у м ка
заспокоїла його, і він тієї ж
м иті заснув.
Наступного ранку він
прокинувся з почуттям
задоволення від свого
нічного ріш ення. Співаю чи
він встав, співаю чи і
одягнувся Такого з ни м не
було з часів рож евої юності,
«Увечері піду до Ірен,—
подумав він,— і попрошу в
неї вибачення»,
Коли він зав'язував
краватку, задзвонив
телефон,
— Ало!— пролунав співучий
голос Ірен.— Ц е ви,
Бернаре? Знаєте...
Ц ієї ночі я довго не могла
заснути. Д о ко р и сумління

н
— А куди ж м и підем о? —
запитала вона.
— Ви прекрасно знаєте, щ о я
люблю: пообідати у
безлю дном у ресторанчику,
погомоніти, повернутись до
вас, розтягнутися на канапі і
спати.
— Але ж ні!— перебила
вона.— Ви дійсно ж ахл и в ий
егоїст, м ій лю бий. О! Ви,
здається, Здивовані?! Ц е
том у, щ о ніхто ніколи не
говорив вам правди. Ніхто.
Ви звикли зустрічати ж ін о к,
дл я яки х ваш і баж ання —
закон. Т акий собі сучасний
султанчик. Ваш гарем
відкритий д л я всіх.. Він
б езм еж н ий. Так! Ц е
справж нісінький гарем ! Ви
завж ди бачите у ж ін ка х своїх
рабинь. А в тій, щ о належить
вам ,— то найбільше! Я кщ о
ви масте баж ання спати,

41 ЛШЬ

від нього сон. Ірен мала
рацію . Він був огидний. Він
не просто обманю вав Алісу,
яка була такою ніжною ,
вірною і покірною. Він
обманю вав її, не кохаю чи.
Ч ом у він та к робив? Звідки
ця необхідність оволодівати і
панувати? Звідки ця
неспроможність чути інш их?
Він згадував свою нелегку
молодість. Тоді ж ін ки були
дл я нього недоступні. А тепер
все, чого йому бракувало
колись, він надолужував
своїм егоїзм ом . Колиш ню
сором ’язливість проковтнув
ц инізм . У цьом у не було й
крихти благородства.
«Благородство?— дум ав
він.— Я роблюсь банальним.
Треба бути твердіш им . У
коханні — хто не пожирає,
того пожираю ть. В с е -та ки
часом хочеться звільнитись

відважна у своїй бідності,
С кільки разів вона дивувала
його, допом агаю чи
російським студентам, які
були щ е бідніш і, ніж вона,
Без її допомоги вони
повмирали б з голоду. Ш ість
дній на тиж день вона
працю вала у яком усь м а г а зині. Ір е н ... Д о р е в о л ю ц іїїї
виховували я к княж н у. Але
вона ніколи не згадувала про
це. Ір е н ... Я к він м іг то р гу в а тися з нею за якісь
м іщ ансь кі задоволення
одного вільногго вечора!
Затремтіли ш ибки, потривож ені ш ум ом останнього а в то буса. Ж од ен звук не перетне
більше нічного мовчання,
Втомившись від самого себе,
Бернар намагався заснути. І
раптом велике заспокоєння
огорнуло його. Він вирішив
присвятити себе щ астю Ірен.

обсіли м ене. Я к я
поводилась! Я повинна
просити пробачення! Я не
знаю , чи м ала я пр ав о ...
— Та щ о ви! Ц е все я!—
перебив він.— Ірен. Я дав
клятву, щ о стану ін ш и м .
— Ц е безумство! Нічого не
зм іню йте! Ні! Власне за ці
при м хи , при м хи розбещ еної
дитини і лю блять вас,
Бернаре. Ц е ж просто
чудово! М у ж чи н а , який
в им агає ж ертв! Д о того ж я
хотіла в ам сказати , щ о
вільна увечері і з в ели ки м
задоволенням виконаю всі
ваш і баж ання. Я у повному
ваш ом у розпорядж енні.
П окл авш и телеф онну
трубку, Бернар сумно
похилив голову.
З ф р а н ц у зьк о ї п ерекл ал а
Ярина ІВАН ІВ

ЯН ПАРАНДОВСЬКИЙ

*

____ * . А

П Ц Т ІЙ ІТ Й Ж

У у^ У /'З їШ У А
Жwл
той погідний святковий день, коли з морської
піни, заплідненої кривавими останками Урана1,
.
ч вийшла «втіха богів і людей», золота Афродіта, й
"*---------1 сіла в колі зачарованих її красою олімпійців,— у
цей день самотнє серце Гефеста втратило спокій.
Того ж вечора він попрохав у Зевса її руки. Йому відмовили,
і :-.оч як пояснювали та втовкмачували, все було марно. Гефест удався до найхитромудріших викрутів, аби заволодіти
красунею.
Знав, звичайно, кого за жінку бере. І Афродіта знала, якого
чоловіка дала їй непохитна воля Зевса. Єдиним сенсом Гефестового життя була праця. Все навколо затуляв йому дим,
що здіймався від міхів його кузні. Рідко бував він на
олімпійських учтах і перед будь-якими концертами муз
віддавав перевагу ритмічному гупанню молотів своїх працьо­
витих циклопів. Він і в гадці не мав, що одруження може
якось змінити це чудове життя. Та водночас і від Афродіти
не міг вимагати, аби вона зреклася світу й полишила свої юні
принади в’янути у черевівогненної гори.
Увечері, закінчивши роботу, Гефест вертався до свого палацу
на Олімпі. Скидав шкіряного фартуха, брав купіль і вбиравсь
у все чисте, а тоді, сівши до столу, зачудовано дивився на бо­
гиню, що була йому дружиною і водночас іншою, далекою
істотою, як а пробуджувала в ньому хіть і острах. Гефест бо­
явся Афродіти і страіш:вся самого себе. Душу він мав палку,
як вогонь, повелителем якого був. Знаючи, що він потвора й
каліка — адже був кривий на обидві ноги,— він уникав ко­
хання й воднораз жадав його, як ніхто з богів. Він пам’ятав
той день, коли, раптом уздрівши прекрасну діву Афіну^, так
спалахнув пристрастю, що почав її переслідувати. Звичайно
неслухняні ноги несли його, наче крила Гермеса. Нарешті
Гефест схопив Афіну і не спинився був би перед насильст­
вом, якби вона не вирвалася з його рук. Поразка була така
ганебна, що відтоді Гефест намагався не задивлятися на бо­
гинь, німф та земних жінок. Але внутрішній вогонь пік його.
Одного разу якась німфа завітала до його кузні. Він не ди­
вився на неї і хоча й відчував збудження від її присутності,
проте й далі несамовито кував свій шмат заліза. Аж раптом
з-під його молота вилетіла іскра і, торкнувшись німфиного
лона, пробудила в ньому млість, а разом з нею заронила нове
життя.
Про все те й думав кривий Дух Вогню, мовчки споглядаючи
дружину, що сиділа навпроти. Усе в ній здавалося йому ди­
вовижним і незвичайним. Золоте волосся, притрушене бла­
китною пудрою, фіалкові очі, біла й трепетна шия, ледь
приховані прозорою тканиною груди,—все її духмяне й гаря­
че тіло, завинуте у тканини барвисті, м’які, невагомі, як сон.
Навіть усі прикраси, майстерно зроблені ним самим, мали
для нього принадність незбагненної таємниці. Афродіта го­
ворила, сміялася, пила нектар, а він ніяк не міг осягти
справжній зміст її слів та усмішок. Вона жила в якомусь сво­
єму, зовсім осібному світі, шлях до якого був йому невідомий.
Гефест кохав її нестямно, і в коханні цьому ніби карав себе.
Він усіляко уникав дружини, проводячи цілі місяці у кузні
чи на улюбленому острові Лемнос, і повертався знову, щоб із

^

побожним трепетом торйнутися бодай стрічки, якою вона
стягувала коси. Він знав, що Афродіта зраджує його. Відчу­
вав на її повсякчас вологих устах гіркоту чужих поцілунків.
Стежачи за поглядом її очей, звернених на непристойний розі.лс стелі, хотів перехопити обриси якихось дорогих їй видінь, що
їх, як йому здавалося, були сповнені мрійливі спогади дружини.
Афродіта відчувала на собі важкий погляд повелителя вог­
ненних гір, і її лагідну душу повивав присмерк сумнівів. Во­
на ніяк не могла збагнути, як має поводитись, адже Гефест
ніколи не казав їй про це. Загалом вона здогадувалася, що
той міг би сказати: певно ж, він бажає, щоб вона все робила
приховано; він-бо самолюбний, і свідомість того, що люди б а­
чать його ганьбу, для нього нестерпна. Але як же можна
щось приховати, коли скрізь стільки цікавих очей? З-під ко­
ри дерева дивляться темні очі Гамадріади, наяда із зеленим
волоссям шпигує з-за річкового очерету, за кожним виступом
гори сидить німфа чи сатир, а серед лугових квітів і трав
причаїлися маленькі леймоніади, коханки польових ко­
ників.
Не знала богиня, що робити, і спало їй на думку, що найбез­
печніше буде з коханцем у власному домі. Стоїть він трохи
осторонь від великих олімпійських палаців, і до нього можна
прокрастися непомітно. Прислугу вона відпустить під я к и ­
мось приводом, а Харити віддані їй. До того ж обере такий
день, коли чоловік буде далеко. Все це вона сказала своєму
коханцеві.
А коханцем її тоді був Арей — бог війни. Який він був чудо­
вий, сильний! Щоправда, якось розбійники засадили його в
бочку3, і, якби не Гермес, не вибрався б він звідти... Та й
Афіна його завжди переважує, хоч вона й діва... І дух від ньо­
го не дуже приємний, бо він весь час проводить у фракійсь­
ких горах, де люди ходять у кожухах... Галасливий і
хвалькуватий, говорити воліє тільки про війну... Усе воно так,
та зате він дуже гарний багато в чому іншому. Сама згадка про
нього викликає солодку млість.
Почалося все у них ніби випадково. Зналися дуже давно, та
не зважали одне на одного, аж поки якось під стінами Трої...
Діомед, брутальний грецький герой, поранир кіпрійську діву
в руку, і Арей завіз її непритомну на Олімп. І вдруге — на тій
самій троянській рівнині... Під жилавою рукою Афіни обоє
лягли у поросі, просякнутому кров’ю воїнів. А коли прийшли
до тями, поглянули одне на одного з приязню. Наступного
дня Арей відвідав недужу Афродіту і приніс їй подарунки,
що були з подякою прийняті. Він підкорив її своєю простотою, і
вона не змогла б відповісти, якби він запитав, чому опирається.
Тому й не опиралася.
Афродіті здавалося: цього разу вона так хитро все влаштува­
ла, що ніхто навіть не здогадається. Зустрілися таємно в по­
кинутому алькові Гефеста, так що ніхто їх не бачив. Один
тільки бог, той, що все бачить, бог-сонце Геліос. Проїжд­
жаючи своєю вогненною колісницею над палацом Гефеста,
він уздрів крізь горішні вікна Афродіту і Арея, що зімкнули
свої обійми. Це його прикро вразило. Він ніколи не полюбляв
пліток, хоч багато про що міг би повідати, але оце тепер рап­
том охопила його така неприязнь до цих двох таємних ко­
ханців, що ввечері, ледь розпрягши коней, він подавсь до
кривого коваля і все йому розповів.

42

Гефест на те і словом не озвавсь. Тільки дивився, як повільно
зачиняються двері за осяйним богом, ідо відходив трохи обра­
жений. Потім відпустив усіх циклопів і залишився в кузні
сам. Узяв шматок заліза і почав кувати. Збивав молотом чер­
воні снопи палючих бризок металу й витягував його у чим­
далі тонший дріт. Дуже довго так працював. Закінчив аж
наступного дня під обід, а відтак рушив до свого палацу. З а ­
глянув в альков, але там нікого не було: Афродіта після
вранішньої купелі поїхала десь на своїй колісниці, запря­
женій голубами. Гефест повернувся до кузні й приніс звідти те,
над чим так ревно працював. Це були металеві тенета4, ду­
же тонкі, зовсім непомітні. Він напнув їх навколо стовпів, що
підтримували ложе, і на сволоку, тоді придивився і задоволе­
но кивнув головою: ніхто не помітить цієї «павутини». Ідучи,
сказав слугам, що вирушає на Лемнос, а коли повернеться —
невідомо. Може, через місяць, а може, й раніше.
Афродіта зраділа з від’їзду чоловіка й послала одну з Харит,
щоб покликала Арея. Надвечірньої пори почула у передпокої
знайомий брязкіт обладунку. Привітались, але в довгу роз­
мову не заходили. Власне, багато говорити їм, як завжди, не
було про що, поцілунки і пестощі заміняли слова. Врешті во­
ни впали у солодке забуття, а коли отямились, помітили, що
не можуть поворухнутися: щось їх зв’язувало й сковувало до­
купи. Це були оті Гефестові тенета. Коли для коханців пе­
рестало існувати все довкола, зрадницьке дротяне
павутиння обплело кругом їхнє ложе і тепер не давало
вивільнитись.
Коханці не розуміли, що сталось, і ця невідомість ще збільшу­
вала їхню тривогу. А тоді розчинились окуті бронзою двері, і
на порозі став Гефест. Він, здавалося, почорнів од гніву та
зненависті. Разом з тим у кутиках його палючих очей та­
їлася лукава посмішка. Чоловік дивився на них, і погляд
його пік, як вогонь. Видно було, як тішиться він їхнім пере­
ляком. Афродіта погано знала свого чоловіка. Ніколи не мог­
ла б сказати, як поводитиметься і що зробить цей кобольд6.
Тільки в голові у неї промайнуло, що може вийти, як з тим
кріслом Гери: Гефест подарував матері розцяцьковане
крісло, а коли та у нього всілася, щось скувало її, і сиділа во­
на так цілими днями, аж поки хитромудрий коваль зволив
визволити її з принизливої пастки.
Цього разу він, проте, вчинив інакше. Здійняв крик і скли­
кав усіх богів Олімпу. Богині залишилися вдома. Невдовзі у
палаці Гефеста зібрався натовп безсмертних. Деякий час усі •
зачудовано споглядали те видовище. Потім безжальний сміх
струсив палацове склепіння. Такої вистави ще ніхто їм не
влаштовував. Могутній, страшний, невтримний, безстраш­
ний, нещадний, як пожежа, людиновбивця Арей лежав без­
порадний, як немовля у пелюшках, а поряд — його злотокоса
коханка, вся спаленіла від сорому, що робив її голизну ще
промовистішою. Боги у натовпі перешіптувались і сміялися. У
ногах ложа стояли Аполлон і Гермес. Обидва дивилися н а­
чебто з деяким співчуттям. Аж раптом Аполлон звернувся до
прудконогого сина Майї:
—Признайся,—запитав він досить голосно,—чи хотів би ти добровільно ось так зв’язаний лежати поряд з кіпрійською дівою?
— Хоч зараз! І хай би тенета були утричі міцніші, і хай диви­
лися б на це всі боги і всі богині!

У словах його був такий сердечний запал, що боги знову н е­
втримно засміялися. Тільки Посейдон не сміявся. Коли всі за ­
спокоїлись, він підійшов до Гефеста і попрохав його припинити
цю неподобну забаву. І тоді Гефест, який доти мовчав, заговорив.
Слова вихоплювалися з нього, наче язики вогню. Він нарікав, а
Здавалось, що погрожує.
І кривий він, мовляв, і негарний, і потворний. А дружина в
нього — диво дивне. Ніхто не знає, як а вона чудова, тільки
він один. Оці оголені принади, тіло, пругке і ніжне, усе во­
но — не те. Є й інші речі. Він про них знає. Але де вона по­
всякчас пробуває? Там, де юність, де стрункі, гнучкі тіла, де
весь цей гамірний світ, залитий сонцем. Її життя там, а не
тут. А хто він? Посміховисько. Прокіптюжений коваль. Ніхто
не сприймає його всерйоз. Його не можна кохати, поваги він
теж не гідний. Бачите! Навіть його дім не шанують. Адже
будь-який дім, навіть найнікчемнішої людини, охороняє чи­
сте благословення Гестії. Та годі про це. Далі так тривати не
може. Він відішле Афродіту туди, звідки взяв. Хай тільки
спершу Зевс поверне викуп, який він, Гефест, віддав за дру­
жину. Ото й тільки. Та й Арей повинен заплатити йому за
опоганення чужого ложа. Атож, він нізащо не відпустить цьо­
го красунчика-залицяльника, поки той невідшкодує йому
всієї шкоди.
Кривий бог сіпався, вимахував кулаками, горлав. Нарешті
замовк, але крик його, перш ніж зовсім затихнути, довго ще
озивався глухим рокотом серед стін палацу. А коли запала
цілковита мовчанка, Посейдон повторив своє прохання. Ге­
фест наче отямився, одразу ж зіщулився, знітився й пошкан­
дибав на своїх покалічених ногах до ложа. Тремтячими
руками розплутав тенета.
Арей, як був голий, кинувся навтіки у свої фракійські гори,
а Афродіта гайнула на Кіпр, у Пафос, де Харити вимили її,
вмастили, вбрали в ошатний одяг, і вона знову виглядала
так само звабливо, як і того дня, коли море з білопінною
усмішкою передало її напоєтіій духмяними пахощами квітів
кіпрській землі.
Малюнки' Волхва СЛОВОВЕЖІ

1 ...за п л ід н е н о ї кр и ва ви м и о ст а н к а м и У рана — греки ш ану­
вали у м іф ах ф ізіологічну точність. А ф родіта не м о гл а просто
виникнути з м о р сь ко ї піни. її народж ення поян ю вали так:
коли Крон позбавив свого батька, Урана, чоловічого начала,
він кинув частину бо го во ї плоті в м оре. З У ранового сім 'я
народ илась А фродіта.
2 Геф еет іЛ ф ін а — А фіна вирвалася від кривого бога в ту м ить, коли він уж е не
м іг стримати своєї пристрасті. Те, щ о п отрапило на її одяг, діва з очим а сови
струсила на зем лю . Зем л я п рий няла богове сім ’я і н арод ила Ерісіхтона, який м ав
вигляд напівлю дини-напівзм ія.
3 ...розбійники по са д и ли його в бочку... — О т і Еф іальт, сини П осейдона, велетні
нейм овірного зросту і надлю дської си л и ,ті сам і, щ о зч и н и л и бунт проти О лім пу
і погрож ували святій столиці богів.
^ Це були м е т а л е в і т енет а... — перш ий про кохання Арея і прек р асн о ї А фродіти
повідав Гомер в «Одіссеї» (пісня VIII).

5 іл
К обольд— підзем ний дух.
З польської переклала Валентина МИТРОФАНОВА.

43 ЛМЬ

2

M b 44

*

ТАМ, ДЕ
БАВИВСЯ
XX ВІК...
Творчість н ем а потреби розкладати
-«на частини, ш укати їй пояснення в те ­
м ати ц і, тех н іц і виконання чи м о м е н ­
тах біограф ії автора. Певно, цього й
нем ожливо зробити, я к нем ож л иво
до реш ти збагнути лю д ську е к зи ­
стенцію , щ о здатна випроміню вати
нейм овірної сили і забарвлення
імпульси на все оточую че, водночас
перебуваю чи в ньом у і будучи ним
відторгнутою. У вираж еннях своїх
глибинних почувань лю дство — нім е.
І коли приходить хтось, здатний
розірвати ц ю без’язи ку пустку, тоді й
народжується — М истецтво.
М икола Бартосік, щ о нині репрезен­
туємо в ам крихітну часто чку його До­
робку, останнім часом брав участь у
багатьох м іж нар о д н и х виставках, та­
ких я к « Ім п р е з а -9 1 » , « Ім п р е з а -9 2 » ,
«Єдність». Його роботи зберігаю ться в
приватних зібраннях Ш в ей ц а р ії, Ч е хословаччини, Італії, Болгарії,
Н ім е чч и н и , Н орвегії. Цього року він
мав ро зкіш ну «персоналку» в Києві.
Але, я к вваж ає с а м автор, ц е дал еко
не найгол овніш е. Головне, аби твій
голос почули і він став хоча б д е ко м у
необхідним , мов ковток дж ерел ьн ої
води в спеку; м ов те, з чого сам чер­
паєш ц е й голос. Але послухаймо са­
м ого м и тц я:
Ч ерез простір і хаос граю чи на краю
безодні
В итрим ую чи нескінченну тугу
В ідбираю чи ф орм у і
Ш ліф ую чи неотесаність
Я йду до Н еї
Я віднаходж у я створю ю її
Розкопую час щ об знайти перш ий слід
Забігаю вперед щ об глянути на Н еї
сьогодніш ню
Я відчуваю Ї ї сліди в просторі
Я бачу той світ д е пройш ла Вона
Я бачу ф орм и щ о їх створили
геніальні м и тц і в раж ені її красою
Д ень за д н ем я ш укаю свій ш л ях д о Н еї
Я аналізую ф орм у й експери м ентую
з ф ормою
Я протиставляю свій п о ш ук в а ж ко м у
подиху грубої дійсності
Я відчуваю я к напруж еність нерва
ноосфери досягає абсолюту
Я одягаю рукави ц і щ об не торкатися
рукам и
голим и до власних нервів
Я в Ід в ер таю валуни і пересилю ю сіре бо
там
за цією площ иною в кін ц і дня
В ід дзеркалена в просторах Вічності
стоїть Вона
Вона та к а освітлена й витончена
немов загубилась
Я в ж е бачу ї ї
Я милую сь нею
Я роблю щ е крок
Вона вж е посміхається м е н і...
І„я вж е й сам не помітив
Як ступив на залізні площ ини
де щ ойно т а к грубо бавився X X вік

45 Я Ь

4

1. ТА, ЩО ЛЕТИТЬ. 1991 р. Полотно, олія. 176 х 168
2. МОЯ НАЙКРАЩА. 1992 р. Полотно, олія. 93 х 4 2
3. ТАНЕЦЬ ГРАВІТАЦІЇ. 1990 р. Полотно, олія. 176 х 68
4. ЕЛЬДОРАДО. 1992 р. Полотно, олія. 43 х 34

динаміки, особливо якщо партнери
обоє пасивні. Один з них повинен
брати ініціативу в свої руки.
ТЕРЕЗИ - СКОРПІОН
(2 4 .1 0 -2 2 .1 1 )

ШЛЮБИ
ВЕРШАТЬСЯ
НА
НЕБЕСАХ

Незважаючи
на
ексцентричність
Скорпіона, Терезам іноді вдається
гармонізувати їх стосунки. Нерішучих
і боязких Терезів лякає внутрішня аг­
ресивність Скорпіона. Для Терезів
Скорпіон може виявитися надто пал­
ким партнером. Він може брати актив­
ну участь у грош ових фінансових
справахТерезів і здатний довести їх до
катастрофічного стану.
ТЕРЕЗИ — СТРІЛЕЦЬ
( 2 2 . 11- 2 1 . 12)
Терези — Стрілець — це прекрасний
інтелектуальний союз, рівні дружні
стосунки. Істотна різниця в сексуаль­
ному темпераменті. Терези можуть
бути для Стрільця втіленням іде­
ального естетичного типу. Успішна
спільна гуманітарна діяльність. Обоє
досягають стійкого становищ а в
суспільстві. Для взаємного зближення
корисні відвідування місць, багатих
емоційно-культурною атмосферою.
ТЕРЕЗИ — КОЗЕРОГ
( 2 2 . 12- 2 0 .0 1 )
Темпераменти Терезів і Козерога —
однакові, але інтимні взаємини мо­
жуть бути проблематичними. Терези
потребують уваги й делікатності, а
надмірно суворий і приземлений Козерог часто викликає в них відчуття
незатишку, провокуючи підсвідомо
пригнічений стан. Т ерези здатні допо­
могти Козерогові в досягненні жит­
тєвої мети.
ТЕРЕЗИ - ВОДОЛІЙ
(2 1 .0 1 -1 9 .0 2 )

ТЕРЕЗИ — ТЕРЕЗИ
(3 4 .0 9 —2 3 .1 0 )
Гармонійний сою з можливий на ос­
нові спільних естетичних смаків. У
шлюбі двох Терезів мож ливе і повне
взаєморозуміння, і суперництво. У
спільному житті може не вистачати
* П родовж ення. П очаток див.: «Лель», № 3 —5 ,1 9 9 2 .

З демократичними Терезам и Водолій
може постійно бути в пошуках «утра­
ченого часу», а елітарно-рафінованих
Терезів часто відштовхують богемні
звички Водолія. Темпераменти цих
знаків оіож і, але погляди на секс у них
різні. Партнери високого рівня р о з­
витку можугь створити чудовий твор­
чий союз. Можливі спільні подорожі з
пізнавальною метою.
ТЕРЕЗИ - РИВИ
(2 0 .0 2 -2 1 .0 3 )
Взаємини Терезів і Риб гармонійні.
Обидва знаки тяжіють до естетики.
Але елітарний тип Терезів контрастує
з богемним типом Риб. Характери
різні, що призводить у шлюбі до
конфліктів. Терези прагнуть порядку,

спокійних рівних взаємин, і глибинна
емоційна природа Риб м ож е не знахо­
дити в них віді-уку. Можливі фінансові
проблеми, несподівані ускладнення із
здоров’ям.
СКОРПІОН - СКОРПІОН
(2 4 .1 0 -2 2 .1 1 )
У двох Скорпіонів сильне енергетич­
не притягання, прекрасна сексуальна
сумісність. В заєм ини розвіш аю ться
бурхливо й пристрасно... до верщ ого
конфлікту, після чого живим іал и ш ається, в кращому разі — один з парт­
нерів.
СКОРПІОН — СТРІЛЕЦЬ
(2 3 .1 1 -2 1 .1 2 )
У Скорпіона і Стрільця добра ен ерге­
тична і сексуальна сумісність. В зає­
мини в шлюбі складні. Обидва вони
пристрасні й ревниві коханці. С кор­
піон може втомлювати Стрільця над­
мірною
драматизацією
життєвих
ситуацій. Амурні захоплення Стрільця
можуть викликати бурхливі сімейні
конфлікти. Спільні інтереси і батьків­
ські почуття роблять сою з міцнішим.
СКОРПІОН - КОЗЕРОГ
( 2 2 . 12 - 2 0 . 0 1 )
У Скорпіона з Козерогом прекрасний
інтелектуальний контакт. Два сильні
знаки здатні на глибокі гарячі почуття.
Для Козерога сексуальна активність
Скорпіона м ож е видатися надмірною.
Але гармонійний сою з можливий,
особливо тоді, коли Козерог виявить
більше ентузіазму в інтимному жит­
ті,— на щастя, він має таку можливість.
У їхніх взаєминах часто домінують
дружні мотиви. М ожлива спільна
участь у масш табних акціях прогре­
сивної спрямованості.
С К О Р П ІО Н -В О Д О Л ІЙ
(2 1 .0 1 -1 9 .0 2 )
Надто велика різниця в тем перам ен­
тах Скорпіона і Водолія зменш ує імо­
вірність тривалого гармонійного союзу,
їхні взаємини сповнені несподіванок
і можугь бути приводом для лихослів’я.
Волелюбний Водолій часто уникає
Скорпіона, який претендує на абсо­
лютну владу. Але гіри цьому квартиру
Скорпіона вважає місцем тим часово­
го проживання.
С К О Р П ІО Н -Р И Б И
(2 0 .0 2 -2 1 .0 3 )
Знакам Скорпіона і Риб властива
підвищена чутливість і емоційність.
Риби здатні викликати у Скорпіона по­
чуття радості життя, якщ о дадуть йо­
му можливість самостверджуватися.

їМіЬ 46

Скорпіон активно впливає на світо­
сприйняття Риб. У сексі можлива хо­
рош а сумісність, за умови якщо
Скорпіон не буде дуже агресивним.
СТРІЛЕЦЬ - СТРІЛЕЦЬ
(2 3 .1 1 —21 .12)
Взаєминам двох Стрільців властиві
добре, взаєморозуміння і сексуальна
сум існ ість. Між н и ми м о ж л и в е су­
п ерництво в інтелектуальнії! сф ері.
У шлюбі один із знаків повинен бути
холоднокровним, в іншому разі — во­
ни здатні зненавидіти одне одного.
Спільна мета може надовго прим ири­
ти двох невизнаних лідерів.
СТРІЛЕЦЬ - КОЗЕРОГ
( 2 2 . 12 —2 0 .0 1 )
Між Стрільцем і Козерогом можливий
міцний, дещ о ірраціональний зв ’язок.
Велика різниця в сексуальних тем­
п ерам ен тах м ож е стати п ричи ною
дисгармонії, яка все-таки може зглад­
жуватися при взаємній повазі парт­
нерів.
М ож ливий
шлюб
за
розрахунком. Стрілець часто покровительствує Козерогові, особливо в
науковій роботі та інтелектуальному
розвитку. У спільних подорожах мож­
ливі загадкові пригоди.
СТРІЛЕЦЬ - ВОДОЛІЙ
(21.01 — 19.02 )
Стрілець — Водолііі — це сою з інте­
лектуалів, якому притаманні свобода,
дружба й повне взаєморозуміння.
Сексуальні темперам енти, як прави­
ло, різні, але це компенсується ф ан­
тазією
і цілковитою розкутістю,
властивою цим знакам у інтимних
взаєминах. Спільні друзі надають цьо­
му сою зові нового змісту. Можлива
спільна участь у ш ирокомасш табних
соціальних проектах авангардно-про­
гресивного спрямування.
СТРІЛЕЦЬ - РИВИ
(2 0 .0 2 -2 1 .0 3 )
Експансивний характер Стрільця конт­
растує з камерним характером Риб.
С воєю замкнутістю і підозріливістю
Риби викликають відчуття диском ­
форту в п рям олінійного Стрільця.
С ою з можливий при абсолютній ду­
ховності обох, сп іл ь н о сті ін тер есів
і поглядів на життя. Але частіше
ен ер гій н и й Стрілець і лякливі мрій­
ники Риби не вживаються під одним
дахом. Сексуальні взаємини цих знаків
гармонійні. Стрілець може допомогти
Рнбам у досягненні мети, особливо у
сфері релігії і гуманітарної діяльності.

47 Я Ь

КОЗЕРОГ - КОЗЕРОГ
( 2 2 . 12—2 0 .0 1 )

ВОДОЛІЙ — РИЬИ
( 2 0 .0 2 —21.03)

У союзі двох Козерогів може не бути
життєвої динаміки. Два Козероги — це
дуже солідно, але, на жаль, дещ о нуд­
нувато. Один з них мусить бути дуже
пластичним. Якщо ж обидва хочуть ке­
рувати і «впираються рогами», то, як
правило,«розбивають голови»один од­
ному без будь-якого позитивного р е­
зультату. Якщо є спільна мета — союз
можливий
з
чисто
практичних
міркувань.

Дуже часто взаєм ини Водолія і Риб
зав’язуються в спільній богемній ком­
панії. Між ними виникає глибокий
підсвідомий зв ’язок. Водолія і Риб
об’єднує характерний для цих знаків
ідеалізм та абстрактні гуманістичні
ідеї, і, н езв аж аю ч и на різні х ар а к те­
ри й емоційність, іноді можливий
стійкий сою з. Але подружнє життя
партнерів часто буває невлаш тованим. Непрактичність Водолія та
ірраціональність Риб можуть приве­
сти сім’ю до повного розорення.

КОЗЕРОГ - ВОДОЛІЙ
(2 1 .0 1 -1 9 .0 2 )
Водолііі такою ж мірою оригінал, якою
Козерог консерватор, і абсолютно не
схильний коритися законам, які дик­
тує Козерог. Козерог часто підсвідомо
пригнічує Водолія, накинувши на ньо­
го безліч обов’язків, але може й опі­
куватися ним. Сексуальні взаємини
досить гармонійні, якщо Водолій не
захоплюється експериментами. Во­
долііі здатний довести матеріальні
проблеми Козерога до абсурду, але
іноді пропонує оригінальне їх ви­
рішення.

Р И Б И -Р И Б И
(2 0 .0 2 -2 1 .0 3 )
Дві Риби, ф антазери й плутаники,
відірвані від реального життя, створю ­
ють дуже непрактичний сою з, який

КОЗЕРОГ — РИЬИ
(2 0 .0 2 -2 1 .0 3 )
У Козерога з Рибами встановлюються
міцні дружні взаємини, але можливі
серйозні випробування. Рибам вла­
стиві часті зміни настрою, прихильне
ставлення до людей, що іноді сприй­
мається Козерогом як невірність.
Щ оправда, не завжди безпідставно.
Підозріливість Козерога провокує
властиву Рибам образливість. Але, як­
що їхні взаємини грунтуються на
спільних інтелектуальних інтересах,
життя партнерів може бути щ асливим.
Сексуальні
взаємини
гармонійні.
М ожливе поступове зближення Риб і
Козерога під час прогулянок на воді, у
безлюдних місцях чи в музеях.
ВО ДО Л ІЙ -В О Д О Л ІЙ
(2 1 .0 1 -1 9 .0 2 )
Характер взаємин двох Водоліїв —
дружній. Вони ні до чого не зобов’язу­
ють одне одного. Якості, притаманні
цьому знакові, не найкращі для подруж­
нього жіггтя. Мрійник і фантазер Во­
долій часто ігнорує щоденні проблеми
сімейного життя, до того ж він віддає
перевагу спілкуванню з друзями, а не
з сім’єю. В інтимній сфері теж можуть
виникати проблеми, особливо коли
партнери живуть за принципом
«вільного кохання».

може існувати ли ш е в тому разі, коли
між партнерами є тонке взаєм о р о ­
зуміння та спільність життєвих ідеалів.
З Рибами часто трапляються якісь без­
глузді пригоди, в їхніх справах —
цілковите безладдя, а самі вони за­
вжди займаю ться чужими проблема­
ми, що їх близькі люди чомусь
звалюють на них з надзвичайною на­
полегливістю.