КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 713788 томов
Объем библиотеки - 1408 Гб.
Всего авторов - 274858
Пользователей - 125124

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

kiyanyn про серию Вот это я попал!

Переписанная Википедия в области оружия, изредка перемежающаяся рассказами о том, как ГГ в одиночку, а потом вдвоем :) громил немецкие дивизии, попутно дирижируя случайно оказавшимися в кустах симфоническими оркестрами.

Нечитаемо...


Рейтинг: +1 ( 2 за, 1 против).
Влад и мир про Семенов: Нежданно-негаданно... (Альтернативная история)

Автор несёт полную чушь. От его рассуждений уши вянут, логики ноль. Ленин был отличным экономистом и умел признавать свои ошибки. Его экономическим творчеством стал НЭП. Китайцы привязали НЭП к новым условиям - уничтожения свободного рынка на основе золота и серебра и существование спекулятивного на основе фантиков МВФ. И поимели все технологии мира в придачу к ввозу промышленности. Сталин частично разрушил Ленинский НЭП, добил его

  подробнее ...

Рейтинг: +4 ( 4 за, 0 против).
Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).

Лепко (Соколовская) Ольга [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ЛЕПКО (СОКОЛОВСЬКА) Ольга Олександрівна


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Поет, перекладач. Псевдонім – О. Охтенська.

З дворянської родини. Батько, Соколовський О., – військовий інженер.

Народилася 17 (29) липня 1837 р. в м. Ізмаїлі Російської імперії (нині – місто обласного

підпорядкування Одеської області України).

Померла 1 (14) лютого 1905 р. в м. Барановичах Новогрудського повіту Мінської губернії

Російської імперії (нині – Брестська область Республіки Білорусь).

Закінчила Київський інститут благородних дівиць (1854).

Друкувалася в газеті «Новини дня», журналах «Вітчизняні нотатки», «Лелітка», «Маляр», «Друг

жінок», «Будильник», «Іграшка», «Діло», «Новий російський базар», «Бджола», «Спостерігач»,

«Ілюстрований світ».

Як літератор дебютувала в журналі «Будильник» віршем «Хвала сльозам (не Шубертовим)»

(1866).

Потім настала черга віршів «Жіноче питання» (1868), «Знайомі мотиви» (1871).

Переклала з української російською Т. Шевченка, включаючи «Кобзаря», Є. Гребінку, І.

Котляревського, з словацької – І. Гушалевича, І. Головацького, з французької – В. Гюго, Ш.

Бодлера, П. Дюпона, П. Дебро, Ф. Коппе, англійської – П. Шеллі, Б. Корнуолла.

Мала проблеми з цензурою: та затримала видання перекладеної нашою землячкою поеми Т.

Шевченка «Гайдамаки» (1867).

Серед друзів та близьких знайомих Л. – П. Биков, А. Рубінштейн та ін.


***

СВІТ НЕ БЕЗ ДОБРИХ ЛЮДЕЙ

, з вірша О. Лепко «Жіноче питання»

Передъ толпою, на грязной панели,

Плакалъ младенецъ грудной.

Глазки ребенка толпѣ говорили:

"Всѣмъ я здѣсь въ мірѣ чужой".

Отъ сочетанья Свободы съ Прогресомъ

Это дитя родилось.

Нѣжное, робкое было созданье,

Именемъ -- Женскій Вопросъ.

Мать умерла у ребенка; Прогресъ же,

Двигая масса идей,

Бросилъ малютку: что будетъ, то будетъ!

Свѣтъ не безъ добрыхъ людей.

***

ВІРИ ПРАВОСЛАВНОЇ

, з автобіографії О. Лепко

Народилася ... від інженера Алекс. Ігнатьєва Соколовського і дружини його Надії Алекс.

уродженої Степанової.

Віри православної.

...Вийшла заміж в 1861 р. за Ів. Т. Лепко.

Писала в багатьох журналах. Почала з перекладу Кобзаря‖Шевченко і Гайдамаків‖

книгопродавцю Лисенкову.

1887 р.


***

ЗАГАДКОВА ОСОБИСТІСТЬ

, з огляду В. Крикуненко

Зацікавленість викликає особистість перекладача цієї збірки, згаданої, до речі, ще в

«Енциклопедичному словнику Ф. Брокгауза і І. Ефрона»: Ольга Олександрівна Лепко

(уроджена Соколовська) - письменниця.

Тут важливо уточнити, що згадана енциклопедистами літературна заслуга О. Лепко -

«переклала «Кобзаря» є, мабуть, мимовільним перебільшенням, адже мова в даному

контексті може йти лише про вісім доробків Тараса Григоровича, опублікованих в

«Чигиринському торбаністі-співакові». На відміну від Миколи Гербеля, Івана Білоусова та

інших відомих російських популяризаторів поезії Т.Г. Шевченка, життя і діяльність Ольги

Олександрівни Лепко слабо висвітлено в шевченкознавстві.

Як справедливо зауважила співробітник московської Бібліотеки української літератури

кандидат філологічних наук Л. Л. Щавинська, жодної згадки про перекладачку

«Чигиринського торбаніста-співака Тар. Григ. Шевченка» ми не знайдемо навіть в

академічному «Шевченківському словникові».

Уродженка Ізмаїла, випускниця Київського інституту шляхетних дівчат, Ольга

Олександрівна після заміжжя з’явилася в Санкт-Петербурзі, де і почала літературну

кар'єру, перебуваючи в колі кількох письменницьких партій, в тому числі так званих

«іскровців», одним з ідейних натхненників яких був її дядько Степанов. До того ж, переїзд

Лепко до Петербургу збігся з активізацією тут українського руху, одним з давніх адептів

його був книгар і видавець І. Т. Лисенков.

Досить значні архівні матеріали, серед яких і особисті архівні фонди самого Лисенкова, що зберігаються в основному в Санкт-Петербурзі і частково в Москві, практично не

використані шевченкознавцями, дозволяють конкретизувати багато обставин появи його

видань, в тому числі і тих, над перекладами яких працювала О. Лепко.

Архівні матеріали самої письменниці, розкидані в масі своїй переважно в декількох санкт-

петербурзьких документальних зборах, представляють нам