Кайндль Раймунд [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

що йшов у війську польського короля проти

молдавського воєводи в Сучаві...

Турецька криниця нагадує про часи турків; схожі на фортеці, обнесені мурами монастирі – про

бурі, які проносилися над краєм. Відтак розмаїті церковні будівлі з дерева й каменю, з їх

мінливими стилями! А ці села румунів і русинів, угорців і липованів, далі поляків і словаків, вірмен і циганів, а в горах, зашумлених правічним лісом, – маленький таємничий народ

вершників-гуцулів. Передусім, нарешті, поселення швабів, німців-богемців і ціпсерів!

Яка нескінченна повнота натхнення, образів і матеріалу!

НАЙПРОДУКТИВНІШИЙ ДОСЛІДНИК, з оцінки діяльності Р. Ф. Кайндля Д. Дорошенком

Найзаслуженіший і найпродуктивніший німецький дослідник життя українського народу в

Австро-Угорщині.

НІ КРАПЛИНИ ТЕНДЕНЦІЙНОСТІ, з оцінки діяльності Р. Ф. Кайндля В. Гнатюком

Нічого тенденційного ані фальшивого, що, на жаль, у других учених неукраїнської народності аж

занадто часто лучалося в їх наукових дослідах над українсько-руським народом.

...Подається... фактичний матеріял із першого джерела, без ніяких видумок та фантазій, і робиться

його доступним ширшим ученим кругам через німецьку світову мову.

ЯКОМОГА НАОЧНІШЕ І ПРАВДИВІШЕ, з розвідки І. Чеховського «Казковий світ

«таємничого маленького народу вершників-гуцулів»

Дослідження Р. Ф. Кайндля присвячені головним чином буковинським гуцулам. Як він зазначав у

передмові: «мої описи відповідають у найширшому розумінні обставинам долини Черемошу,

тобто центрові гуцулів, і тим, що в долині Сучави. Як живе-поживає гуцул у цих краях, як він

мислить і що він уміє – це описати і відтворити для читача якомога наочніше і правдивіше – ось

мета цієї праці».

Книга Кайндля є своєрідною малою енциклопедією про «таємничий маленький народ вершників-

гуцулів», який населяв Буковину.

Велику як пізнавальну, так і джерельну вартість становлять зібрані австрійським етнографом

звичаї й обряди, приурочені до родинних подій і церковно-календарних свят, а також народні

вірування, вміщені у розділах про «чортів і примар» та чаклунство. Дослідник навів рідкісні

зразки магічних маніпуляцій, процедур виготовлення чи приготування магічних засобів із

арсеналу карпатських знахарів, заклиначів бурі чи граду тощо.

Аналізуючи народний календар гуцулів Буковини, Кайндль дійшов висновку щодо первісної

приуроченості календарної обрядовості до межових свят сонячного циклу: «більшість святкових

звичаїв і забобонів, які тепер припадають на різні християнські свята, були колись пов’язані зі

святами рівнодення та сонцестояння».

Слід зауважити, що Кайндль не ідеалізував вірування героїв своєї книги.

ДОРУЧИЛИ КАЙНДЛЮ, з кореспонденції С. Карачка «Як святкували 100 років тому день міста

Чернівці»

Ініціатива відзначення 500-ліття ювілею належала професору Чернівецького університету доктору

Раймунду Фрідріху Кайндлю. На засіданні Чернівецького міського магістрату радник доктор

Антон Норст вніс пропозицію належним чином відсвяткувати день 500-річчя першої

документальної згадки про Чернівці, що співпадала ще із 60-літнім ювілеєм цісаря Франца-Йосипа

та 100-літнім ювілеєм вищої цісарсько-королівської гімназії. Зокрема, професору Кайндлю було

запропоновано написати книгу з історії міста. Він вдячно сприйняв цю пропозицію і пообіцяв

вчасно справитись із роботою та передати частину книг у розпорядження магістрату. На засіданні

магістрату 29 лютого 1907 року, після доповіді радника Вендера, було прийнято рішення

посприяти досліднику Кайндлю в написанні історії Чернівців та надати йому допомогу при

оформленні ювілейного видання книги.

Підготовка до святкування розпочалася ще весною того ж року. Всі городяни мали змогу

підключитися до цього дійства і таким чином виявити шану та любов до рідного міста. Загальну

підтримку отримала пропозиція затвердження міського прапора та герба.

До святкування 500-річчя першої документальної згадки про Чернівці місто отримало офіційні

герб і прапор.

До ювілею міста у видавництві Пардіні вийшла розкішна книга «Історія Чернівців з найдавніших

часів до сьогодення, присвячена 60-літньому ювілею Його Величності Цісаря Франца Йосипа, та в

пам’ять про першу документальну згадку про місто Чернівці». Автор книги – Раймунд Фрідріх

Кайндль. На її видання було виділено 1800 корон. Варто зазначити, що цю книгу перекладено