Кайндль Раймунд [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

class="book">українською мовою, і сьогодні вона доступна всім, хто цікавиться історією нашого міста до

початку ХХ століття.

КОЛОРИТНИЙ СВІТ, з дослідження Т. Яворського-Лук’янюка і Н. Музичук «Раймунд Фрідріх

Кайндль. Монографія «Гуцули»

Монографія «Гуцули» містить 17 розділів, багатих на історичний, етнографічний, лінгвістичний, фольклорний матеріал: читач може достеменно пізнати колоритний світ невеликого народу.

Відкривається книга розділом «Дитина», що розкриває ставлення до жінки-матері, дитини,

передає різні гуцульські звичаї: як давати імена дітям, як відбувається хрещення.

В розділі «Хлопець і дівчина» йдеться про моральні устої, інтимні стосунки, розваги, ігри молоді, їх уміння грати на характерних для цього краю трембіті, скрипці, флоярі, варгані, волинці. Автор

далі описує обряди «Сватання і весілля» (за звичаєм, ця подія відбувається взимку), заручини, вінчання (лише у четвер або в неділю), розповідає, як готують одяг, подарунки.

Матеріал розділу «Чоловік та жінка» показує нам дещо зверхнє ставлення чоловіка до жінки,

описує розподіл робіт між ними по дому і господарству.

Цікавими є розділи книги «Сім’я», «Дім і двір», «Село і органи влади. Правові погляди», «Спосіб

життя, харчування та одяг», «Заняття...

...Розділ «Народна творчість» – найбільший у книзі.

ВИСЛОВИВ НОВАТОРСЬКУ ТЕЗУ, з статті О. Масана «Літописець Чернівців і... баби Явдохи»

З 1886 року Кайндль збирав етнографічно-фольклорні матеріали в українських селах понад

Сіретом, Прутом і Черемошем.

...Кайндль висловив новаторську для свого часу тезу про те, що з IV ст. н.е. долини Молдови, Сучави, Пруту й Черемошу, як і все Прикарпаття, заселяли слов’яни.

...Він був чи не єдиним дослідником мисливства і рибальства гуцулів.

Вивчаючи магію і чарівництво у русинів і гуцулів, вчений зібрав забобони про град, дощ та інші

опади, цікаві повір’я про бабу Явдоху, яка, мовляв, викликає різке похолодання та бурі в березні, після короткого, але відчутного потепління. Різні варіанти міфів про неї Кайндль подав у

дослідженні «Баба Явдоха-Докія». Його цікавили й рештки поганства, що переплелися з

християнськими обрядами, народні уявлення про душу та її посмертні мандри, культ гір у житті

гуцулів.

Кайндль проводив також археологічні розкопки, в тому числі класичного трипільського

поселення, відкритого у Шипинцях. Великою заслугою Кайндля було відкриття літописного

Василева, на що звернув увагу М. Грушевський в «Історії України-Руси».