Шокотов Алексей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ШОКОТОВ Олексій Андрійович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Священик. У чернецтві – Антоній (1834).

З родини священика. Батько, Шокотов А., – диякон.

Народився в серпні 1799 р. в с. Богородичному Ізюмського повіту Харківської губернії Російської

імперії (нині – Куп’янський район Харківської області України).

Помер 13 березня 1871 р. в м. Кишиневі Бессарабської губернії Російської імперії (нині – м.

Кишинеу – столиця Республіки Молдова). Похований в Олександрівському вівтарі місцевого

кафедрального собору.

Закінчив Харківський духовний колегіум, Київську духовну академію (1823).

Був викладачем Полтавської семінарії (1823-1825), Київської духовної академії (1825-1829),

священиком Києво-Подільської Костянтинівської церкви (1829-1836), ректором Полтавської

(1836-1841), Псковської (1841-1850) семінарій, єпископом Вольським, вікарієм Саратовської і

Новгородської єпархій (1850-1853), єпископом Оренбурзько-Уфимським (1853-1858),

архієпископом Кишинівським і Хотинським (1858-1871).

Кавалер орденів св. Ганни 1-го і 2-го ступенів, св. Володимира 2-го ступеня, св. Олександра

Невського (1861).

За його ініціативи запроваджено щорічне внесення до м. Оренбург чудотворної Табинської ікони

Божої Матері (1856).

Засновник журналу «Єпархіальні відомості», який виходив у Кишиневі і друкувався російською і

молдавською мовами.

Перу нашого земляка належать «Слова і промови высокопреосвященного Антонія, архієпископа

Кишинівського і Хотинського (1862).

Серед друзів та близьких знайомих Ш. – І. Попов, С. Міклеску, А. Князєв, Ф. Крістя, С. Дєєв та ін.

***

БОГ І ЛЮДИНА,

з релігійного кредо О. Шокотова

В основі Закону Божого лежать взаємини між Богом і людиною.

ОЧІКУЮ ПОЯСНЕНЬ, з припису О. Шокотова священику М. Бєляєву від 19 вересня 1850 р.

Благочинний Волгських міських церков протоієрей Петро Бибиков рапортом від 22 серпня цього

1850 року за №133 внаслідок повідомлення йому ключарем священика Василя Кузнецького

місцевого Кафедрального Собору доніс мені, що волгський міщанин Семен Петров Єгашев ...і

солдатка Ірина Семенівна Дубнова ...пояснили Кузнецькому, що вони з своїми родинами більше

не хочуть бути в православ’ї, а належати Єдиновірству тому, що вони вінчані у Волгській

Єдиновірній церкві, і тому, що ви, священику Бєляєв, виконуєте у них в будинках все

християнські обряди як то: хрестите їх дітей, відправляєте молебні і завжди буваєте з хрестом.

Наказую вам, єдиновірному священикові Бєляєву, за змістом цього рапорту надати пояснення.

Антоній, єпископ Вольський №73.

ПЕРШИЙ ЄПИСКОП КАФЕДРИ, з статті М. Воробйова «Вольське вікаріатство в XIX і XХ

сторіччях»

До своїх адміністративних обов’язків Преосвященний Антоній приступив вельми енергійно.

Прибувши до Вольська (Волгська) в травні 1850 року, він негайно відвідав Іргизькі монастирі і

знайшов старообрядність вельми укоріненою в Саратовському краю.

Важко не відзначити, що для багатьох вольських старообрядців єдиновірство було всього лише

формальною поступкою державній владі. Приймаючи єдиновірство, обивателі не ставали від того

чадами греко-російської церкви. І вже зовсім обурливими були випадку, коли ті, хто вважався

православними, раптом виявляли бажання перейти в єдиновірство.

Перебування першого єпископа на Вольській кафедрі виявилося настільки коротким, що місцеві

купці, яким дуже лестило піднесення міста до місцеперебування єпископської кафедри, не встигли

навіть побудувати відповідного архієрейського будинку.

...Саратовське Заволжя відійшло до Самарської губернії. Услід за цим була проведена і відповідна

реформа в єпархіальному управлінні. Святійший Синод, який боровся за скорочення витрат,

визнав існування Вольського вікаріатства недоцільним і в тому ж 1850 році, через рік після

відкриття, воно було скасоване.

ВІДКРИВ БІБЛІОТЕКИ, з біографічної довідки «Шокотов Антоній» на ortho-ru

Як єпархіальний діяч, Антоній особливо виділився в Бессарабії, де протягом 13 років свого

управління зробив вельми багато корисного для цього різноплемінного краю. За нього в єпархії

збудовано і відновлено до 300 церков; зведено до 400 сільських шкіл; засновано видання

єпархіального органу з перекладом молдавською мовою для тих священо-церковнослужителів, які

не знали російської мови;