КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 713242 томов
Объем библиотеки - 1404 Гб.
Всего авторов - 274672
Пользователей - 125098

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Семенов: Нежданно-негаданно... (Альтернативная история)

Автор несёт полную чушь. От его рассуждений уши вянут, логики ноль. Ленин был отличным экономистом и умел признавать свои ошибки. Его экономическим творчеством стал НЭП. Китайцы привязали НЭП к новым условиям - уничтожения свободного рынка на основе золота и серебра и существование спекулятивного на основе фантиков МВФ. И поимели все технологии мира в придачу к ввозу промышленности. Сталин частично разрушил Ленинский НЭП, добил его

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Васютинский Антоний [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ВАСЮТИНСЬКИЙ Антоній Афоцієвич (Антон Федорович)


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Художник, скульптор-медальєр, різьбяр.

З міщанської родини. Батько, Васютинський А., – художник.

Народився 17 (29) січня 1858 р. в м. Кам’янці-Подільському Подільської губернії Російської

імперії (нині – районний центр Хмельницької області України).

Помер 2 грудня 1935 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ). Похований на

Смоленському православному цвинтарі.

Закінчив Київську малювальну школу М. Мурашка (1879-1881), санкт-петербурзьку

Імператорську академію мистецтв (1881-1888), стажувався в Австрії, Німеччині, Франції (1889-1893).

Працював старшим медальєром (1893-1920), помічником керуючого (1920-1922), керуючим

Медальним управлінням (1922-1926), головним медальєром (1926-1935), художником-

консультантом (1935) Санкт-Петербурзького (Петроградського, Ленінградського) монетного

двору.

Академік Російської академії мистецтв (1908).

Герой Соціалістичної Праці (1922).

Володар Почесного диплому Всесвітньої паризької виставки (1891).

В. – автор великої низки медалей і монет Російської Імперії і Радянського Союзу.

Серед найвідоміших – медалі П. Столипіну (після 1911), «В пам’ять 25-річчя діяльності

нумізматика Х. Х. Гіля», «На честь художника-медальєра Алексєєва», «В пам’ять М. І.

Лобачевського», плакет «Jules Clement Chaplain» (1892), «На честь В. М. Коковцова» (після 1914), штемпелі лицьової сторони золотих і срібних загальнодержавних портретних монет масового

випуску 1895-1915 рр., лицьового боку меморіального рубля 1913 року в пам’ять 300-річчя дому

Романових, радянських 50, 20, 15 та 10 коп., штампи медалі за бій «Варяга» і «Корейця» при

Чемульпо, золотий червінець СРСР («сіяч»), знак ГПО.

Наш земляк також – автор штампів останнього срібного рубля Російської Імперії (1916) і першого

срібного рубля РРФСР (1922).

За деякими даними, наш земляк виготовив пробну бронзову медаль діаметром 65 мм на власну

честь (1929). Композиція на цій медалі буцімто стала прообразом для радянської полтини зразка

1924 року. У літературі нумізматики не описана.

Свої роботи В. експонував на багатьох виставках не лише в Росії, а й в Італії, Німеччині, Франції.

Що стосується особистого життя, то наш земляк рано залишився без батька (1861).

Серед друзів та близьких знайомих В. – М. Мурашко, І. Шадр, В. Голенецький, А. Шарфф, М.

Реріх, С. Тульчинський, Г. Малишев, І. Хрестовський, М. Мартинов, Я. Єлшин, П. Авер’янов, М.

Соколов та ін.

***

ПРАКТИКА БЕЗ ТЕОРІЇ, з професійного кредо А. Васютинського

В Росії ніколи не навіть не виникало взаємозбагачувальних зв’язків між практичним медальєрным

мистецтвом і вивченням йогов Академії мистецтв.

ВИБОРОВ ЗАКОРДОННУ СТИПЕНДІЮ, з статті В. Стельмах і М. Работинського «Його

медалі відомі в Парижі»

Мабуть, мало знайдеться людей, які б хоч раз не тримали в руках карбованця із зображенням

Миколи II, чи не бачили радянських срібних монет 1924 року випуску. Але також мало хто знає, що штемпелі всіх цих монет виготовив наш земляк – Антон Федорович Васютинський, який був

одним з найвідоміших українських і російських художників-медальєрів кінця XIX – початку XX

століття.

...В липні 1881 року Васютинський стає вільним слухачем Петербурзької Академії мистецтв, а з

1882 року прийнятий учнем натурного класу Академії мистецтв з історичного живопису. Після

трьох років напруженого навчання, через брак коштів та поганий стан здоров’я він повертається

до Кам’янця з метою викладання уроків малювання в шкільних закладах міста. Та вже через рік

Антон Федорович знову з’являється у Петербурзі і переводиться до медальєрного класу в Академії

мистецтв.

Його успіхи у навчанні були відзначені Академією. У 1888 році за створення медалі «Геркулес, що

вбиває триголову гідру» він отримує золоту медаль першого достоїнства. Разом з цією медаллю

йому присвоюється звання класного художника першого ступеня.

Так закінчилося навчання Антона Федоровича в Академії мистецтв. Але не назавжди. Працюючи

за направленням на Петербурзькому монетному дворі, він одночасно навчається на педагогічних

курсах при Академії, щоб мати змогу викладати малювання в середніх навчальних закладах.

Незабаром доля робить новий поворот. За рішенням Ради Академії Васютинський отримує