Липский Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ЛИПСЬКИЙ Володимир Іполитович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.
Ботанік. У ботаніці існує науковий термін «Белевалія Липського» (всього його іменем названо 56
видів рослин на різних континентах).
З родини священика.
Народився 27 лютого (11 березня) 1863 р. в с. Самострілах Волинської губернії Російської імперії
(нині – Корецький район Рівненської області України).
Помер 24 лютого 1937 р. в м. Одесі СРСР (нині – адміністративний центр однойменної області
України).
Навчався в 1-й Житомирській гімназії, Київській колегії П. Галана, закінчив фізико-математичний
факультет Київського університету св. Володимира (1886).
Був науковим співробітником Ботанічного саду Київського університету (1887-1894),
консерватором, головним ботаніком Петербурзького ботанічного саду (1894-1917), директором
Одеського ботанічного саду (1928-1937).
Дійсний член УАН (1919), член-кореспондент Російської академії наук (1924), член-кореспондент
академії наук СРСР (1928).
Член Київського товариства природодослідників (1887).
Лауреат премії ім. Пржевальського.
Перу нашого земляка належать наступні доробки: двотомник «Флора Кавказу» (1899-1902),
тритомник «Флора Середньої Азії, тобто Російського Туркестану і ханств Бухари і Хіви» (1902-
1905), «Біографії і літературна діяльність ботаніків і осіб, що мали стосунки з Імператорським
ботанічним садом. Імператорський С.-Петербурзький ботанічний сад за 200 років його існування»
(1913), низка праць з систематики і географії квіткових рослин, історії вітчизняної ботаніки,
гербарної справи, принципів організації ботанічних садів, бібліографії.
Здійснив численні експедиції до Середньої Азії, на Кавказ, в Молдавію, де зібрав унікальні
колекції рослин. Описав 4 нові роди і близько 220 нових їх видів.
Вивчав радіоактивні мінеральні джерела Житомирщини (1927), досліджував водорості Чорного
моря (1930-1931).
Фасад Президії Національної Академії наук України прикрашає меморіальна дошка Л.
Ім’я нашого земляка носить одна з вулиць м. Житомир.
Серед друзів та близьких знайомих Л. – В. Вернадський, М. Василенко, Д. Заболотний, О.
Баталін, І. Шмальгаузен, А. Кримський та ін.
***
ЕВОЛЮЦІЯ ЗНАЄ
, з наукового кредо В. Липського
Еволюція знає, що робить.
ПРОВІВ ПІВРОКУ ЗА КОРДОНОМ, з листа В. Вернадського В. Липському від 28 серпня 1934
р.
Дорогий Володимире Іполитовичу,
Дуже радий був одержати Вашого листа і поспішаю на нього відповісти. Мені переслали його з
Петербургу. Я послав Вам раніше листа і свою останню книжку – Проблеми біогеохімії – думаю
одержали?
До Москви цього року переїздити я не збираюся, добро, що головна моя робота – або давня –
зараз в Радієвому інституті, який не переїздить поки, він не входить до складу Академії.
Біогеох. лабораторія переїздить – отримала приміщення краще, ніж було в Пітері, але з
квартирами для персоналу справи кепські. Взагалі переведення застало зненацька; по суті, всі
наркоми в Москві проти..., і Ви розумієте, що означає в цих умовах переїзд. А головне здійснюють
переїзд як є – без неминучого і необхідного одночасно перетворення Академії на справжню
велику наукову установу.
Я написав – вже тут – записку про це і пришлю її Вам. Не знаю, що з неї буде. Подав в Академію.
Переїзд проводиться безвідповідальними людьми...
Грошей на переїзд дають в обріз, бажаючи зекономити на тимчасовому скороченні штатів тощо.
Може бути дуже погано врешті-решт – проте я сподіваюся, що інститути не зруйнують.
Провів півроку за кордоном, де частково жив з своєю внучкою Танечкою (5 років) у Празі. Мої
діти зовсім і добре влаштувалися – син професором ...в Америці, в Єльскому університеті, донька
лікарем у Празі. Живуть добре.
Я хотів би ще закінчити книгу про силікати і біохімічну енергію в земній корі. Не знаю, чи
вистачить сил.
Всього кращого. Буду в Москві – легше можна буде приїхати до Києва.
Дружина шле сердечний привіт.
Ваш В. Вернадський.
БОТАНІЧНИЙ САД КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ – ЙОГО ДИТЯ, з інформації на
nbg.kiev.ua
Академічний ботанічний сад має досить драматичну передісторію. Ідея його створення зародилася
восени 1918 року, коли була створена Національна академія наук. Серед її установ значився
Последние комментарии
16 часов 29 минут назад
21 часов 32 минут назад
1 день 5 часов назад
1 день 7 часов назад
1 день 8 часов назад
2 дней 19 часов назад