Величковский Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

въ яму

погибели, по словеси Господню, и самъ впаду, и послћдующихъ мнћ врину: того ради, аки

основаніе непоколебимое во истинное и непрелестное и незаблудное отъ истиннаго пути Божія

наставленіе, и бћдной моей души и святой братіи, положихъ Божественное писаніе Ветхаго и

Новаго Завћта, и истинное его благодатію Пресвятаго Духа толкованіе, сирћчь ученіе

Богоносныхъ отецъ нашихъ Вселенскихъ учителей и наставниковъ монашескаго житія, святые

Соборы, и вся Апостольская и соборная и святыхъ отецъ правила, яже содержитъ Святая,

Соборная и Апостольская Восточная Церковь, и вся заповћди и чины ея.

Сія вся, якоже рекохъ, въ наставленіе себћ и братіи святой предложихъ, да якоже азъ, такожде и

братія, живущая со мною, наставляющеся отъ сихъ, Божіей содћйствующей и вразумляющей

благодати, не погрћшимъ праваго и соборнаго святыя Православныя Церкве мудрованія. И во-

первыхъ, начахъ прилежно, Божіею помощію, книги отеческія, о послушаніи и трезвеніи,

вниманіи же и молитвћ учащія, съ не малымъ трудомъ и иждивеніемъ стяжевати, ово самъ своей

рукой преписуя, ово же и пћнязьми купуя, яже отъ труда рукъ нашихъ на необходимыя нужды

наша стяжавахомъ, произволяюще многократнћ въ пищћ и одеждћ скудость претерпћвати:

куповахомъ убо онћми предреченныя словенскимъ языкомъ писанныя книги, и вмћнихомъ тыя,

аки небесное сокровище, туне намъ отъ Бога дарованное.

Паисій старецъ.

ЛЮДИНА МАЄ ДУХОВНО ВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ, з розвідки М. Пігоша «Ісихазм у

творчості Паїсія Величковського»

Ісихазм був основою світосприйняття Паїсія Величковського. Його основні погляди формувалися

під впливом цього релігійно-філософського вчення. Паїсій Величковський сповідував аскетично-

споглядальний спосіб життя, приділяючи велике значення «розумній молитві». Він відродив

ісихастичну традицію у ХVІІІ столітті.

...Насамперед необхідно з’ясувати й визначити, що являє собою ісихазм. ...Первинна суть цього

терміну відображає споглядально-скитницьку форму життя християнського чернецтва, ідеалом

якого виступала «ісихія», тобто абсолютний «спокій» і «мовчання», який вказує на ідеал

індивідуального усамітнення. Інше значення терміну «ісихазм» зводиться до психосоматичного

методу постійного творення «розумної молитви». Саме на неї особливу увагу звернув Паїсій

Величковський.

....Людське життя, на думку Паїсія Величковського, мінливе й скороминуще, у ньому людина

переносить багато нещасть і терпіння. А це пов’язане з суєтністю людини і приділення великої

уваги тлінним речам. Людина повинна відмежуватися від зовнішнього світу, у якому є багато зла,

для того, щоб досягнути спасіння. Тому на перше місце Паїсій Величковський ставив праведне

життя.

Людині потрібно приборкувати свої пристрасті, удаючись до аскетичного самообмеження. Тому

Паїсій Величковський звертає головну увагу на внутрішнє й духовне життя людини.

...Паїсій Величковський перебував під впливом ісихазму й відроджував його традиції у ХVІІІ ст. у

Молдавії та Україні. Ісихастичні ідеї Паїсія Величковського мають велике значення для духовного

вдосконалення людини.

ВОСКРЕСИВ ДАВНЮ НАУКУ, з книги І. Огієнка «Старець Паїсій Величковський. Його життя,

праця та наука»

Старець Паїсій широко вславився тим, що він воскресив і зреалізував давню Святоотчу науку про

«розумну молитву»... не тільки воскресив цю науку, але й зреалізував її в тих монастирях на

Афоні, а головно в Молдавії, де він був настоятелем.

ВІДНОВИТЕЛЬ ЧЕРНЕЧОГО ДУХУ , з статті Д. Рудюка «28 листопада пам’ять преподобного

Паїсія Величковського»

Відновлювач чернечого і духовного життя в Святій Русі був більше українцем, аніж його так

вважали. Коріння його не стільки зміцнене на Афонських скалах, скільки на українському

чорноземі і бере свій початок від традиції XI-XII століття в Київській Русі-Україні.

...Про старця Паїсія слід говорити не просто як про відновителя чернечого духу, але як про

відновителя тієї справжньої, істинної святості, яка існувала в домоногольській Русі-Україні.

УСЕ ЗЕМНЕ – ЛИШЕ ТІНЬ ВІЧНОГО, з дослідження А. Окари «Преподобний Паїсій

(Величковський) та Григорій Сковорода в культурному оточенні XVIII століття»

XVIII століття почалося західницькими реформами Петра I і стали воістину переломним для доль

України, Білорусі та Росії. Московське царство, ідеологічна та національна за своїм типом

держава, що жила