Никулин Лев [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

часто в Клубі поетів на Тверській вулиці ...в Книжковій лавці

поетів...

Є люди, котрі бачили Єсеніна у важкі для нього і для його оточення хвилини; мені пощастило – я

ніколи не бачив у стані втрати людської гідності.

... Потім пам’ятаю прощання з померлим в Будинку друку. У труні лежав хлопчик зі змученим, скорботним обличчям...

СПРАВЖНІЙ ТЕАТР, з книги Л. Нікуліна «Люди російського мистецтва»

Це був справжній театр (нині – Житомирська обласна філармонія – авт.), затишний і благородний

зал з ложами бенуара і бельетажу, з чудовою акустикою.

Зал був майже круглий, і слово, вимовлене на сцені пошепки, чулося так, ніби вам прошепотіли

його на вухо.

Плафон театру був розписаний літаючими пухкими купідонами і млосно всміхненими музами, лірами і гірляндами.

ПРИГОДНИЦЬКИЙ СЮЖЕТ ПОМНОЖЕНИЙ НА ІСТОРИЧНІ ФАКТИ, з передмови Л.

Кассіля до роману Л. Нікуліна «Мертві брижі»

Я пам’ятаю, як в роки студентства зачитувалися його романом «Ніяких випадковостей»

(«Дипломатична таємниця»), що вийшов 1927 року в «Роман-газеті». А років дванадцять опісля, коли мені довелося ... відвідати Іспанію, де в ті роки йшла жорстока громадянська війна, де народ

прагнув не допустити до влади фашистів, ми читали на нашому човні «Листи про Іспанію» Льва

Нікуліна.

А ось не так давно романіст дав нам нову книгу – «Мертві брижі». Захоплюючий, майже

пригодницький сюжет спирається тут на точні, досконально вивчені автором історичні факти. Так, це справжній роман-хроніка.

Багато що з того, що може здатися нам сьогодні майже неймовірним, чимось схоже на авантюрні

ходи тих фабул, якими користуються автори ...детективних творів, в даному випадку повністю

відповідає історичній правді, подіям, що відбувалися насправді.

Досвідчений літератор, котрий відмінно володіє багатьма жанрами, Л. В. Нікулін зумів чудово

організувати і побудувати свій роман-хроніку. Книга читається, починаючи буквально від

першого рядка, із захоплюючим інтересом.

ПОЛЯКІВ НЕ ДРАТУВАТИ, з роману Л. Нікуліна «Мертві брижі»

Потім Боярин Василь (він же Ртищев) оголосив, що Федоров (він же Якушев) зробить важливе

повідомлення.

З шанобливим подивом Потапов слухав Якушева. Він знав його як чиновника міністерства шляхів

сполучення в чині дійсного статського радника, світського балакуна і шанувальника хороших

жінок, а тут, в такій складній грі, перед ним з’явився тонкий і розумний актор, знавець людських

душ, котрий відмінно вивчив своїх партнерів. А серед них були і не дурні і дуже небезпечні діячі.

Найперше Якушев дав точний аналіз очільників влади в Польщі і Фінляндії, в країнах, що

привертали особливу увагу російських монархістів.

– ...Я і наш друг і побратим (погляд і напівуклін убік Потапова) їдемо до Польщі. Ми збираємося

поставити перед польським генштабом важливі для нас питання – створення не одного, а двох

«вікон» на кордоні. Ми маємо на увазі розташувати на території Польщі, уздовж польсько-

радянського кордону, загони російської кінноти під виглядом робочих на угіддях польських і

російських землевласників. Ви розумієте, панове як це важливо!

Пригадаємо Савінкова. Йому вдалося сконцентрувати на польському боці декілька десятків тисяч

багнетів і шабель під прапором «Союзу захисту батьківщини і свободи». Невже нам не вдасться

створити декілька невеликих за чисельністю загонів, які можуть послужити авангардом у разі

військового конфлікту між Польщею і Радами?

– ...У жодному випадку не дратувати поляків, вдавати, що наш уряд поважатиме суверенітет і

шанувати майбутнього главу держави – Пілсудського..., – так закінчив Якушев.

ЧАСТИЙ ГІСТЬ, з замітки «Крим у творчості письменника» на lyrica.crimea.edu Лев Нікулін вперше приїхав до Севастополя в 1909 році вісімнадцятирічним хлопцем.

1910 рік. Нікулін знову в Криму. Протягом місяця живе в Балаклаві, оглядає Ялту, морем

відправляється на Кавказ. Перебування на кримській землі і морська подорож знайдуть

віддзеркалення в романі «Московські зірки».

У 1916 році за сценаріями Нікуліна знімаються фільми – ...письменник присутній на зйомках в

Місхорі.

Нікулін – частий гість Криму. Лікується, відпочиває і працює в Ялті. У 1938-1939 роках разом з О.

Фадєєвим працює над кіносценарієм «Перекоп».

У 1954 році на запрошення Морської бібліотеки Нікулін приїжджає до Севастополя. Виступає на

літературному вечорі. У дар бібліотеці передає роман «Росії вірні сини» і нарис «Федір