КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712478 томов
Объем библиотеки - 1400 Гб.
Всего авторов - 274473
Пользователей - 125061

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Черепанов: Собиратель 4 (Боевая фантастика)

В принципе хорошая РПГ. Читается хорошо.Есть много нелогичности в механике условий, заданных самим же автором. Ну например: Зачем наделять мечи с поглощением душ и забыть об этом. Как у игрока вообще можно отнять душу, если после перерождении он снова с душой в своём теле игрока. Я так и не понял как ГГ не набирал опыта занимаясь ремеслом, особенно когда служба якобы только за репутацию закончилась и групповое перераспределение опыта

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Прокофьев Сергей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ПРОКОФ’ЄВ Сергій Сергійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Композитор.

З родини службовців. Батько, Прокоф’єв С., – управляючий маєтком.

Народився 11 (23) квітня 1891 р. в маєтку Сонцівці Бахмуцького повіту Катеринославської

губернії Російської імперії (нині – с. Красне Красноармійського району Донецької області

України).

Помер 5 березня 1953 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на Новодівочому

цвинтарі.

Навчався в Петербурзькій консерваторії (1904-1914).

Гастролював у Росії, США, Німеччині, Франції, Бельгії, СРСР.

Член лондонського Королівського музичного товариства.

Шестиразовий лауреат Державної премії СРСР (1943; тричі – 1946; 1947; 1951).

Лауреат Ленінської премії (1957).

Автор 9 фортепіанних сонат, 8 опер, 7 балетів, 7 симфоній.

Найвідоміші доробки: опери «Гравець» (1915-1916), «Любов до трьох апельсинів» (1919), «Війна і

мир» (1942), «Заручини в монастирі» «1946), балети «Казка про блазня» (1915), «Сталевий скік»

(1927), «Блудний син» (1928), «На Дніпрі» (1932), «Ромео і Джульєтта» (1936), «Попелюшка»

(1945), «Кам’яна квітка» (1949), кантати «Семеро їх» (1917), «Олександр Невський» (1938),

«Класична симфонія» (1917), «Скіфська сюїта» (1915), «Третій фортепіанний концерт» (1920), симфонічна казка «Петрик та вовк» (1936).

Перу композитора також належить низка сюїт, поем, увертюр, п’єс, романсів, пісень, музика до

театральних спектаклів та кінофільмів.

В. Маяковський назвав П. головою музичного відділу земної кулі.

В буремні роки пролетарської революції, втративши бодай щонайменшу можливість плідно

працювати (хіба розумілися революційні солдати і матроси на високому мистецтві?), П. емігрує

спочатку в США (1918-1922), потім – Німеччину (1922-1923), Францію (1923-1933).

Врешті-решт, композитор, мотивуючи рішення тугою за батьківщиною, повертається до СРСР

(1933). Втім, деякі музикознавці вказують й на інші причини, які, буцімто, мали місце. Це

неспроможність П. на рівних конкурувати з надзвичайно популярними в той час у Європі І.

Стравінським та С. Рахманіновим, а ще – банальні картярські борги.

Має блискучий успіх. Відмовляється від голлівудського контракту (1938).

Втім, це не убезпечує від ідеологічних прочуханок з боку ЦК КПРС: прізвище нашого земляка

фігурує навіть у зловісній постанові «Про оперу «Велика дружба» В. Мураделі»: «Особливо

погані справи в царині симфонічної й оперної творчості. Мова йде про композиторів, котрі

притримуються формального, антинародного напрямку... таких, як тт. Д. Шостакович, С.

Прокоф’єв, А. Хачатурян, В. Шебалін, Г. Попов, М. М’ясковський та ін.»(1948).

Не складається і приватне життя. Нічим закінчується роман 26-річного композитора з с 17-річною

харків’янкою П. Подільською: дівчина не ризикнула емігрувати. Набагато пізніше наш земляк

залишить дружину, іспанську співачку Л. Кодіну, з якою матиме двох синів, й пов’яже свою долю

з М. Мендельсон (1941).

Чи то простий збіг обставин, чи П., так би мовити, заздалегідь «володів інформацією», про що не

хотілося б думати, але Л. Кодіну невдовзі заарештовують, звинувативши у шпигунстві, й

засуджують до 20 років сталінських таборів (1948). За свідченнями інших в’язнів, у Воркуту

нещасній писали тільки діти.

Запроторили більшовики до в’язниці і двоюрідного брата композитора О. Раєвського.

Багатющий архів П. до його смерті зберігався в США. На вимогу ін’юрколегії повернутий до

СРСР і переданий до Центрального державного архіву (1955). Нічого зі спадщини музиканта не

друкувалося. Вперше ті ж «Щоденники» побачили світ власним коштом сина композитора у

Франції (2002).

Ім’я П. присвоєно Московській дитячій музичній школі №1, в якій відкрито меморіальний музей

(1968). На будинках, де мешкав музикант, встановлені меморіальні дошки.

Серед друзів та близьких знайомих П. – М. Римський-Корсаков, О. Глазунов, С. Дягілєв, М.

М’ясковський, М. Кузьмін, В. Щербачов, М. Набоков, Б. Асаф’єв, О. Оссовський, Т. Хрєнніков, В.

Дукельський, В. Дранішніков, К. Лядов, І. Вітоль, Х. Капабланка та ін.


***

МУЗИКА МАЄ БУТИ ЕПОХАЛЬНОЮ

, з творчого кредо С. Прокоф’єва

Музику, найперше, треба складати велику, тобто таку, де і задум і технічне виконання відповідало

б розмаху епохи.

ЖОДНА З КОХАНОК НА ПОБАЧЕННЯ НЕ ПРИЙШЛА, з «Щоденника» С. Прокоф’єва

31 травня 1918 р.

Чарівні круті й зелені гори чергувалися з