КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712670 томов
Объем библиотеки - 1401 Гб.
Всего авторов - 274518
Пользователей - 125063

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Лагорио Лев [Николай Михайлович Сухомозский] (pdf) читать постранично

-  Лагорио Лев  [Справочник-дайджест] 219 Кб, 3с. скачать: (pdf) - (pdf+fbd)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

Книга в формате pdf! Изображения и текст могут не отображаться!


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ЛАГОРІО Лев Феліксович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Художник.
З дворянської родини. Батько, Лагоріо Ф., – неаполітанський віце-консул.
Народився 16 (28) червня 1827 р. в м. Феодосії Таврійської губернії Російської імперії (нині –
Автономна Республіка Крим України). За іншими даними, народився 17 (29) листопада.
Помер 9 (22) грудня 1905 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Закінчив Феодосійську гімназію, Петербурзьку академію мистецтв (1843-1850), стажувався в Італії
і Франції (1853-1860).
Почесний член Петербурзької академії мистецтв (1900).
Один з фундаторів Санкт-Петербурзького товариства художників (1890).
Кавалер малої срібної (1847), великої срібної (1848), малої золотої (1849), великої (1850) малої
золотої медалей Петербурзької академії мистецтв, ордена св. Ганни 3-го ступеня (1861).
У морських пейзажах особливе значення надавав передачі освітлення і повітряної перспективи,
поєднуючи безпосередність етюду з натури з штучністю колірних ефектів в традиціях
романтичного і академічного живопису.
Постійний учасник виставок Товариства російських акварелістів.
У Петербурзі мав персональну виставку (1893).
Серед найвідоміших доробків – «Транспортування льоду» (1849), «Гірське озеро» (1852),
«Краєвид на Неву і Петровську набережну з будиночком Петра I», «Нормандський берег», «На
острові Капрі. Рибальський будиночок» (усі – 1859), «Фонтан Аннібала в Рокка-Ді-Папа поблизу
Риму» (1860), «Північний пейзаж» (1872), «Батум» (1881), «Затока Золотий Ріг» (1883), «Місячна
ніч на морі» (1886), «Кавказький краєвид» (1889), «Гурзуф» (1890), «Історія штурму фортеці
Баязет», «Морський пейзаж з вітрильниками» (обидва – 1891), «Кавказька ущелина» (1893),
«Лафотенський острів» (1895), «На березі» (1899).
Пензлю нашого земляка належать полотна «Крим. Скелі Чернець і Діва», «Гірська річка», «Під
покровом дуба», «Корабель «Свята княгиня Ольга» біля берегів Криму», «Будиночок в саду»,
«Круча над річкою», «Краєвид на Аюдаг з Алушти», «Кримський пейзаж», «Хутір на острові».
Л. – також автор серії картин на сюжети російсько-турецької війни 1877-1878 рр.
Нині доробки нашого земляка зберігаються в Донецькому, Харківському, Луганському обласних
художніх музеях (усі – Україна), державній Третяковській галереї, Центральному історичному
військово-інженерному музеї (м. Москва, РФ), музеї Олександра III (м. Санкт-Петербург, РФ),
обласному художньому музеї ім. В. Сукачова (м. Іркутськ, РФ), обласному художньому музеї (м.
Калуга, РФ), обласній картинній галереї ім. Б. Кустодієва (м. Астрахань, РФ), державній художній
галереї (м. Перм, РФ), музеї образотворчих мистецтв (м. Тюмень, РФ), державному істоpикоархітектурному і художньому музеї-заповіднику (м. Володимир, РФ), державному обласному
художньому музеї ім. І. Пожалостіна (м. Рязань, РФ), обласному художньому музеї ім. І.
Крамського (м. Вороніж, РФ), державному музейному об’єднанні «Художня культура Російської
Півночі» (м. Архангельськ, РФ), обласному музеї образотворчих мистецтв (м. Оренбург, РФ),
державному історико-архітектурному і художньому музеї-заповіднику (м. Рибінськ, РФ),
численних приватних зібраннях.
У будинку на Генуезькій вулиці, де мешкав Л., нині розміщається Феодосійський краєзнавчий
музей.
У московському видавництві «Біле Місто» вийшли книга Н. Соломко «Казка про хлопчика, який
не умів малювати море» (2004) і подарункове видання «Лев Лагоріо. Велика колекція» (2007).
Серед друзів та близьких знайомих Л. – І. Айвазовський, О. Боголюбов, М. Бочаров, О. фон Бок,
М. Воробйов, О. Зауєрвейд, М. Сергєєв, Б. Віллевальде та ін.
***
МАКСИМАЛЬНА СХОЖІСТЬ, з творчого кредо Л. Лагоріо
Передавати зображуване з максимальною схожістю з натурою.
НЕ ДИВНО, ЩО СТАВ ПЕЙЗАЖИСТОМ, з інформації «Лагоріо Лев Феліксович» на artsait.ru
Росія часто ставала другою і, якщо можна так сказати, головною батьківщиною для багатьох
іноземців. При цьому мали місце як масові переселення (наприклад, німців за Катерини II), так і

набуття російського громадянства, особливо характерні для представників науки, мистецтва,
техніки (ну чим не перекачування мізків?).
Саме таким громадянином Росії, прийнявши її громадянство, став син неаполітанського віцеконсула Лагоріо, тепер уже Лев Феліксович. І якщо врахувати, що з художнім талантом він
народився у Феодосії, то зовсім не дивно, що став пейзажистом, мариністом, хоча із задоволенням
писав і портрети відомих людей.
Набувши в 1852 р. російське громадянство, відправився в пансіонерську поїздку до Європи.
Мешкав і малював у Франції, Італії, Швейцарії, Голландії.
...З свого постійного місця проживання– Петербургу– здійснює численні подорожі в південні
райони Росії, до Фінляндії, Норвегії, Туреччини. Улюбленою темою Лева Лагоріо залишалося
морське побережжя, яке поєднує різні стани моря і ділянки берега, що межують з морем.
НЕПОВТОРНИЙ СТИЛЬ, з оцінки творчості Л. Лагоріо О. Ажимовою
Лев