Українська історіософія (XIX-XX ст.): антологія. Частина 2 [В`ячеслав Артюх] (doc) читать постранично

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ











УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОСОФІЯ
(ХІХ–ХХ століття)

АНТОЛОГІЯ
У ДВОХ ЧАСТИНАХ
Частина 2















Суми
Сумський державний університет
2011
УДК 1(091) (477)
ББК 87.3 (4 Укр)
У 45


Рецензенти:
В. М. Вандишев – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Сумського державного університету;
С. Л. Йосипенко – доктор філософських наук, завідувач відділу історії філософії України Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України;
Т. І. Ящук – доктор філософських наук, професор кафедри філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Рекомендовано вченою радою Сумського державного університету
(протокол № 14 від 23 червня 2011 р.)

У 45 Українська історіософія (ХІХ–ХХ ст.): антологія: у 2 частинах /
упор. В. О. Артюх. – Суми: Сумський державний університет, 2011.– Ч. 2. – 271 с.

ISBN 978-966-657-379-0
ISBN 978-966-657-381-3 (частина 2)

До антології ввійшли тексти відомих українських інтелектуалів середини ХІХ – першої половини ХХ століття, які знайомлять читача з основними проблемами і течіями української філософсько-історичної думки. У багатьох текстах філософське опрацювання проблем світової історії пов’язується з історичною долею України. Поряд з відомими історіософськими працями М. Костомарова, І. Франка, М. Грушевського, Д. Чижевського, В. Петрова до антології ввійшли маловідомі праці В. Лесевича, А. Товкачевського, Ю. Вассияна, Л. Окіншевича.
Для спеціалістів у галузі філософії історії, аспірантів, студентів, а також читачів, які цікавляться історією української філософської думки.




УДК 1(091) (477)
ББК 87.3 (4 Укр)

© Артюх В. О., 2011
ISBN 978-966-657-379-0 © Сумський державний
ISBN 978-966-657-381-3 (частина 2) університет, 2011


ЗМІСТ
С.
Розвиток історіософських ідей в українській філософсь-
кій культурі першої половини ХХ століття…….….……………..4
В’ячеслав Липинський...................................................................23
Листи до братів-хліборобів..............................................................23
Микола Хвильовий……………………………………………….35
Україна чи Малоросія?.....................................................................35
Дмитро Чижевський……...............................................................44
На теми філософії історії…………………………………………..44
В’ячеслав Липинський як філософ історії……………...………...50
Культурно-історичні епохи..............................................................61
Початки й кінці нових ідеологічних епох………………………...69
Юліан Вассиян…………………………………………………….80
Історія як дефініція.………………………………………………….80
Степовий сфінкс……………………………………………………..88
Пацифізм і психологія української миролюбності……………….111
Юрій Липа…………………………………………………………120
Призначення України………………………………………………120
Олег Ольжич………………………………………………………135
Українська історична свідомість…………………………………..135
Дмитро Донцов…………………………………………………..150
Дух нашої давнини………………………………………………..150
Віктор Петров……….…………………………………………...165
Історіософічні етюди……………………………………………..165
Наш час, як він є……………..............................................................180
Лев Окіншевич……………………………………………………189
Між Сходом і Заходом……………………………………………..189
Борис Крупницький…………………………………………..….196
Основні проблеми історії України………………………….……..196
Лев Білас………………………………………………………….229
Криза нашого образу історії……………………………………...229
БІОГРАФІЧНІ ДАНІ ПРО АВТОРІВ………………………...251
ПОКАЖЧИК ІМЕН……………………………………………..262
РОЗВИТОК ІСТОРІОСОФСЬКИХ ІДЕЙ В УКРАЇНСЬКІЙ ФІЛОСОФСЬКІЙ КУЛЬТУРІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ
ХХ СТОЛІТТЯ

У першій половині ХХ століття головними течіями у розвитку української філософсько-історичної думки стають волюнтаризм та історичний матеріалізм. Крім класиків волюнтаризму А. Шопенгауера та Ф. Ніцше українськими мислителями також використовуються набутки таких відомих філософів ХХ століття як О. Шпенглер та Х. Ортега-і-Гасет – тут можна назвати роботи В. Липинського, Д. Донцова, М. Хвильового, Ю. Вассияна. Марксистська лінія в осмисленні історичного процесу у ХХ столітті розвивається як в межах догматизованого «совєтського» історичного матеріалізму (В. Юринець, П. Демчук, С. Семковський), так і її маргінальних троцкістських варіантів (Р. Роздольський). Крім того активно розвивається та лінія психологізованого розуміння специфіки історичного процесу, що йде від Г. Штайнталя, М. Лацаруса та В. Вундта і яка в підгрунтя розуміння української історії кладе специфіку українського національного характеру (Д. Чижевський, І. Мірчук, О. Кульчицький). Ну, і, врешті, спостерігаються спроби