КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712443 томов
Объем библиотеки - 1400 Гб.
Всего авторов - 274466
Пользователей - 125051

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Черепанов: Собиратель 4 (Боевая фантастика)

В принципе хорошая РПГ. Читается хорошо.Есть много нелогичности в механике условий, заданных самим же автором. Ну например: Зачем наделять мечи с поглощением душ и забыть об этом. Как у игрока вообще можно отнять душу, если после перерождении он снова с душой в своём теле игрока. Я так и не понял как ГГ не набирал опыта занимаясь ремеслом, особенно когда служба якобы только за репутацию закончилась и групповое перераспределение опыта

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Вічний рух [Леонід Сапожников] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ВІЧНИЙ РУХ Фантастичні повісті та оповідання


©  http://kompas.co.ua — україномовна пригодницька література



Леонід Сапожников ПОМИЛКА ПРОФЕСОРА КУВИРКОТА


Браун підвівся з-за пульта керування і підійшов до вікна. Звідси відкривався чудовий краєвид — такий не часто побачиш у великому сучасному місті. Від самого стадіону до майдану Добрих фей не дерева росли серед будинків, а, здавалося, будинки серед дерев…

— Якщо молодий науковець починає в службовий час милуватися природою, — в’їдливо зауважив професор, — це перша ознака того, що йому слід одружитися.

Браун почервонів і швидко повернувся до машини.

— Ні, серйозно, Браун, — не вгавав Кувиркот, — як ви ставитеся до цього, га?

— Я ще не думав про це. Адже ви самі казали на лекціях, що вчений, який хоче щось зробити для науки, мусить відмовитися від особистого життя. Пам’ятаєте, ви наводили як приклад сера Ісаака Ньютона і себе?

— Не будьте догматиком, Браун. Те, що п’ять років тому здавалося непохитним, сьогодні летить шкереберть. Не знаю, як сер Ісаак Ньютон, але я за сьогоднішнього стану науки і техніки охоче одружився б. Правда, тепер за мене піде хіба що піраміда Хеопса…

— Пробачте, професоре, але хіба наука і техніка мають відношення…

— О звичайно, і найбезпосередніше. Ви пам’ятаєте, що говорив Паскаль? «Ми в тій же мірі автомати, в якій і мислячі істоти». Але якщо людина — високоорганізований автоматичний механізм (а цього зараз уже ніхто не заперечує), то чому б не розрахувати для неї оптимальної поведінки, як розраховують для верстата оптимальний режим? Ви лише уявіть собі щасливця, який твердо знає, в гори чи на море їхати йому у відпустку, чистити зуби порошком «Бойль» чи пастою «Маріот», ходити з пікового короля чи з бубнової семірки… Ясна річ, скласти універсальний кібернетичний рецепт на всі випадки життя надто важко, але залучити кібернетику до розв’язання типових життєвих проблем — вибір друзів, місця проживання, професії — можна і треба. Візьміть, будь ласка, з сейфа верхню колоду перфокарт. Це моя гордість, мій сюрприз — підпрограма вибору найкращої дружини.

Браун недовірливо зважив на долоні товсту пачку картонних прямокутників.

І тут — гарантія кохання, взаєморозуміння, сімейного щастя?

— Ви не вірите, Браун? Але ж це рядова задача теорії ігор. Звичайним шляхом ви будете розв’язувати її багато років, втрачаючи гроші, енергію і повагу до жінок. А з допомогою машини ви знайдете свій ідеал за п’ять хвилин, причому, ідеал у повному розумінні цього слова, без лапок та іронії. Згоджуйтесь, Браун! Врешті, ви нічим не рискуєте.

І професор, не чекаючи відповіді, вклав перфокарти в широку пащу машини.

— Ви, мабуть, розумієте, Браун, що це ще не все. Мало однієї програми вибору, треба мати, з чого вибирати. Пакет, який я дістав сьогодні з матримоніальної контори братів Мур, містить перфокарти з найповнішою інформацією про вісім тисяч сто дев’яносто двох наречених нашого міста. Я попрошу вас відкрити цей пакет і приєднати те, що в ньому, до програми.

Тепер ми маємо дати машині детальні відомості про вас. Їх ми введемо безпосередньо з пульта керування. Вік — двадцять п’ять років… Натискаємо на перший, четвертий і п’ятий тумблери першого регістру. Колір волосся — шатен… Колір очей — блакитний… Темперамент….

І, нарешті — ваші вимоги. Про яку дружину ви мрієте, Браун? Зріст… Вага… Вади… Позитивні якості…

— Я хотів би, щоб вона була блондинкою, — збентежено пробурмотів асистент. — А втім, колір волосся не має особливого значення… Вона мусить бути середня на зріст, струнка, миловида. Мусить визнавати мій авторитет і водночас бути досить самостійною. Мусить писати і говорити без помилок, займатися спортом, бути веселою і життєрадісною. Нехай вона хоч трошки цікавиться моєю роботою і не тягне мене з дому, коли я зайнятий наукою. Ну і, — опустив очі Браун, — нехай вона мене дуже любить.

— Дуже добре, чудово, — заклацав тумблерами професор. — Двадцять сім, триста сорок чотири, п’ятсот двадцять шість… Все готово, Браун, — починаємо!

Він натиснув на велику чорну кнопку з написом «Пуск» і механізм проковтнув величезну купу перфокарт, як собака муху. Замиготіли, гарячково заметушилися жовтогарячі вогники контрольних лампочок. Скаженою кулеметною чергою обізвався друкуючий автомат і виплюнув паперову змію з розв’язанням.



«Елізабет Мелвілл, — прочитали Браун з професором, — бульвар Забіяк, 28. 20 років, студентка. Кожної неділі виїжджає за місто на прогулянку на спортивному велосипеді по Північно-Західному шосе». Далі йшла докладна реклама матримоніальних послуг, якою завбачливі брати Мур не забули нашпигувати свою інформацію.

Цілий тиждень