Світла душа. До 50-річчя з дня народження В. М. Шукшина [Григір Михайлович Тютюнник] (fb2) читать постранично, страница - 2

знизують плечима

—що тут, мовляв, удієш? Вони дисципліновано не слухали свого

начальства. А воно й не наполягало: видно —бачили «Калину» і

люблять.

Народ. Це головний герой і літературних і кінематографічних

творів Василя Шукшина. Народ —не як безлика маса, а як сукупність

неповторних індивідуальностей. Добрих душ і ницих. Щасливих і

нещасливих. Різних.

Василь Шукшин був з тими своїми героями, що і в сонячні дні

свого життя, і в лиху годину залишалися добрими, совісними,

578

справедливими. Тому легко уявити його разом з Єгором Прокудіним у

ту трагічну хвилину, коли той пішов на видиму смерть, чи з дідом

Нечаєм, що так тяжко переживаєвтрату своєї дружини, чи з

шофером Гриньком, який безстрашно вів охоплену полум’ям

машину... Легко, кажу, уявити, бо сам він був такий. Тому й на екрані

життя його героїв було не зробленим, не зіграним, а до фізичного

відчуття природним. І я зрозумів: отарізнобічність, багатогранність —

письменник, актор, режисер —Василя Шукшина йшла від цільності

його натури, від щедрості переповненого любов’ю до людей серця. Ця

любов —у всіх його творах: вона витає над Михайлом і Ганною, цими

світлими душами з однойменного оповідання, вона стає святом —

нехай коротким, болісним, але святом! —для Сергія Безменова в

оповіданні «Безпалий», вона ж, коли бачить безпричинне хамство,

черствість, підлість, з тривогою запитує: «Що з нами діється?»

Але, як слушно зауважує Сергій Залигін, у Василя Шукшина «не

було й тіні розчуленості чи запобігливості ні перед своїми героями, ні

перед самим собою. Більше того, він був дуже суворий і щодо них, і

щодо себе тією суворістю, яка неминуча, якщо письменник знає і

розуміє людей і не робить особливого винятку для себе, якщо він хоче,

пристрасно прагне, щоб не тільки їм було краще, але щоб і вони були

кращі».

До болю сердечного любив він рідну землю, свою Росію. Міг би

услід за Сергієм Єсеніним повторити:

Но более всего

Любовь к родному краю

Меня томила,

Мучила и жгла.

З любові й муки народжується письменник —іншого шляху в нього

нема.