КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 713244 томов
Объем библиотеки - 1404 Гб.
Всего авторов - 274674
Пользователей - 125099

Последние комментарии

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Семенов: Нежданно-негаданно... (Альтернативная история)

Автор несёт полную чушь. От его рассуждений уши вянут, логики ноль. Ленин был отличным экономистом и умел признавать свои ошибки. Его экономическим творчеством стал НЭП. Китайцы привязали НЭП к новым условиям - уничтожения свободного рынка на основе золота и серебра и существование спекулятивного на основе фантиков МВФ. И поимели все технологии мира в придачу к ввозу промышленности. Сталин частично разрушил Ленинский НЭП, добил его

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Перед грозою [Григір Михайлович Тютюнник] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

www.ukrclassic.com.ua – Електронна бібліотека української літератури


Григір Тютюнник

ПЕРЕД ГРОЗОЮ


Тієї весни Мотря щодня виглядала Василька коло воріт. Отак, як


сонце навзаходи, рипала вона з хати у двір і, загрібаючи ногами


торішнє сміття, човпла до хвіртки. З вікна, припавши лицем до


шибки, перелякано стежила за нею Поля, молодша Василькова


сестричка.


—Не бійся, дурненька,—гомоніла Мотря знадвору.—Я ж осьо! Я


тільки Василька вигляну. Василько Полі рибки принесе... А що!


Вона тицькала пальцем у шибку і вертіла ним, як свердликом,


напроти Полиного пупика. Поля сміялася тій забаві.


Дійшовши до тину, Мотря злягала на нього в’ялими, давно


порожніми грудьми і починала дивитися вздовж вулички, в той бік,


звідки мав повернутися Василько.


41


Він приходив завжди смерком, по-старечому зморений,


забрьоханий по плечі, і, ляпаючи долонею об мокру торбину, ще


здалеку раденько гукав:


«Є, мамо, рибка. І пліточки, і дерунчики є...»


Мотря теж раділа, тулилася до сина й шепотіла: «От любий. Завтра


ми юшечки на снідання зваримо...»


Потім Василько ніс вудки до хліва, гарненько складав їх на кілочки,


вбиті під стріхою, і йшов у хату.


Мати висипала рибу у велику луджену миску, заливала водою і,


помітивши серед дріб’язку щось величеньке, тоненько вигукувала:


«Ого, який деруняка!»


Але сьогодні у вуличці було порожньо й тихо. За селом високо в


небі, над молодими пшеницями, кружляла гайвороняча зграя: то


розтягалась у довгу чорну смужку, то знову зливалася в кім’ях,


нагадуючи дикий бджолиний рій.


Кра-крах...—чулося здалеку.


Заходило сонце, мінялося барвами небо:,то жовтогарячими, то


густо-червоними, то просинюватими, доки не загускло у німій


вечоровій прозелені. І вже невидно було чорної зграї над пшеницями,


чувся лише далекий тривожний гелгіт.


Наступаланіч, а Василько так і не прийшов.


***


В той день він прокинувся рано. Мати пішла на роботу, аПоля ще


спала. У шибки цебеніло сонце, тремтіло на стіні рожевими плямами в


голубих рисочках. Попідвіконню вистрибували наїжені від ранкової


прохолоди горобці й цвірінькали на сонце. Їхні голівки теж було видно


на стіні.


Василько знайшов у запічку важкі од латок штанці, велику


засмальцьовану гімнастьорку —батьків подарунок із фронту —і став


одягатися. З вивороту в штанцях було багато стрьопів, пальці щораз


зачіпалися за них, тому Василько довго плигав на одній нозі, доки


натяг обидві холоші. Потім у сінях знайшов іржаву саперну лопатку,


вищерблену осколком, і пішов у хлів копати черв’яків.


У хліві, крім ластів’ячого гнізда під кроквою, нічого не було. Старий


гнійна тому місці, де стояла колись корова, видихався і пах сирою


льоховою землею. Василько розгріб у куточку сухе сміття, щоб копати,


і натрапив на кубельце від коров’ячої ратиці. Воно було давнє і


зашкарубло, мов череп’яне. Василькові запахло теплим вранішнім


молоком. Згадалася корова. У неї були різні роги: один, довгий,


красиво вигнутий, стримів угору, а другий, скручений у бійці, ліз


прямо в око.


42


І вже земля з-під лопатки не відгонила Василькові льохом. Він чув,


як молоко цвіркало в дійницю. Туга біла цівка глухо шурхала в піну


або стьобала об луджені війця і висвистувала. Мати цідила молоко


крізь чистий полотняний рушник і набирала кухлик йому. Воно


шумувало, лоскотало ніс, на губах залишалися теплі бульбашки і


лопались...


Василько проковтнув слину і обернувся до ластів’ят.


— Сидите? —гукнув до жовтих дзьобиків, що стриміли з гнізда.—


Тато й мама на вас роби, а ви тільки репай... Он павук перед самим


дзьобом гойдається —хіба повилазило? —Потім зітхнув і сказав те,


що чув колись від батька: —Ото немає на вас хворостини...


Черв’ячки попадалися різні: товсті і тонкі, прудкі і кволі. Василько


складав їх у стару іржаву баночку з-під консервів, приказуючи:


— Оцей —на дерунчика, бо він любить, щоб перед