КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712687 томов
Объем библиотеки - 1401 Гб.
Всего авторов - 274526
Пользователей - 125069

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Материками й океанами [Георгій Кублицький] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Георгій Кублицький МАТЕРИКАМИ Й ОКЕАНАМИ Оповідання про подорожі та відкриття



Переклад з російської М. ЯКУБЕНКА

Малюнки В. ВАСИЛЕНКА




ЗНАХІДКА НА БЕЗЛЮДНОМУ ОСТРОВІ


Уже багато днів «Норд» гойдався на хвилях у морі Лаптєвих.

Це було гідрографічне судно. Люди, що перебували в нього на борту, промірювали глибину, позначали на карті підводні мілини, шукали підступи до невеликих островів, скелястих, похмурих. Їх населяли птахи. Чайки зчиняли страшний галас, тільки-но шлюпка наближалась до берега. Галька хрускотіла під важкими чобітьми, і, сполохані незнайомим звуком, тривожно кричали кулики.

Промірювати глибини — річ корисна, але — що й казати — робота це досить одноманітна. А тут ще погода — похмура, осіння, вітряна.

В середині вересня 1940 року «Норд» наблизився до островів Фаддея. Вони розташовані за сто тридцять кілометрів на південний схід від найпівнічнішого рогу Азії — мису Челюскін. Нічим ці пустельні, кам'янисті острови не славились, але моряки вирішили заглянути і сюди. Треба було дещо уточнити на карті.

Шлюпка, розігнавшись, чиркнула носом по гальці. Четверо вистрибнули з неї і пішли вздовж берега. Троє з них були досвідчені полярники і причепливо озирали всякий дріб'язок: все важливе на новому, незнайомому місці.

Один з них звернув до купи каміння, схожої на інші, але тільки трохи більшої. На його здивований вигук прибігли товариші.

— Дивіться-но, цілий склад!

Між камінням зеленіли старою міддю боки великих казанів.

— Якась експедиція покинула, — сказав молодий матрос.

— А де бляшанки?

— Бляшанки?

— Авжеж. Якби тут був експедиційний табір, то вже чого-чого, а консервних бляшанок навколо накидали б. Будьте певні, перевірена прикмета. Ану, разом!

Моряки відвалили камінь, обережно розгребли гальку.

— Але ж посуд старовинний! — здивувався матрос, колупаючи пальцем зелений наліт на темній міді казана.

Вони заходилися розривати далі.

— Диви, каструля!

— І сковорідка. Склад ширпотребу. Тільки за таку якість майстрові треба руки повикручувати.

Перекидаючись жартами, вони витягли на білий світ сокиру, мідний дзвінок, ножиці, мідний гребінець. У дрібній гальці яскраво голубіли намистинки. Все було незвичайне, музейне на вигляд.

— Стривай! — сказав старший гідрограф, підводячись. — Тут справа серйозна, хоч би не напсувати. Давайте порадимося з капітаном.

Коли розвідники повернулись на «Норд» і розповіли про знахідку, всі стали пригадувати: а які ж експедиції відвідували острови Фаддея. Біля мису Фаддея, на материку, бував Харитон Лаптєв, заходив туди Амундсен. Але на островах… Переглянули довідники, книги суднової бібліотеки — ні, на островах Фаддея ніхто з мандрівників не бував: у всякому разі в книгах про це не згадувалось.

Через кілька днів з «Норда» рушила на острів ціла експедиція. Вибрали невелику ділянку і почали пробні розкопки. Знайшли олив'яні тарілочки, відкопали старовинну пищаль, сережки, залишки хутра, різноманітний дрібний посуд і, нарешті, купу срібних монет.

— «Цар і великий князь», — ледве розібрав один з моряків напис на монеті. — Тут, видно, побували наші діди!

— А чи не прадіди? — поправив інший.

Моряки почали радитися. Ясно, що їм пощастило напасти на слід якоїсь старовинної експедиції. Але як вона сюди потрапила? Звідки? Коли саме? Шкода, що серед моряків не було людей, які б зналися на археології. Археолог і в кам'яному віці — як у себе вдома. А такі монети і речі для нього — відкрита книга.

— От що, товариші, — сказав капітан. — Коли не швець, то й не берися. Годі копати. Прикриємо поки все це гарненько камінням і повідомимо по радіо про знахідку. Прямо в Москву. А то потім археологи клястимуть нас: мовляв, моряки все зіпсували, взявшись не за своє діло. Неприємно нам буде.

На зимівлю «Норд» став недалеко від островів. Моряки часто їздили по плавник — уламки дерев, принесених річками в океан і викинутих штормами на берег. Цей плавник — єдине паливо для зимуючих на побережжі.

Якось один з моряків поїхав нартами на материк до затоки Сімса — вона була ще ближче до мису Челюскін, ніж острови Фаддея. Упряжка мчала по твердій сніговій кірці, як раптом їздець поквапно загальмував палицею.

Він помітив недалеко від берега залишки малюсінької хатки. Колоди були темні, старі, їздець зразу ж згадав про мідні казани і монети з островів Фаддея.

Він розрив сніг, спробував довбати мерзлу землю. Вона дзвеніла під сокирою: де вже тут копати!

Розвідник запримітив місце знахідки, і наприкінці полярної весни люди з «Норда» через багнисту тундру добрели до руїн хатки. Перше, що вони побачили, були позеленілі мідні казани. Забувши про мокру одежу, про втому, моряки заходились розгрібати сміття. Що за дива! Всередині залишків зрубу