Дещо нове про Шерлока Холмса [Сін’їті Хосі] (pdf) читать постранично
Книга в формате pdf! Изображения и текст могут не отображаться!
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
Сін’їті ХОСІ
– Ви, як завжди, вчасно, Уотсоне! – мовив Холмс безбарвним голосом, коли я знічев’я завітав до нього в контору. Замість привітання я поцікавився:
– Чого це ви такі похмурі?
– Та бачите, мої фінансові справи останнім часом дещо погіршились. До речі, не
позичите дещицю, якщо маєте?
Я скрушно махну рукою:
– Де там! У самого вітер у кишенях. Та й не звик я з’являтися сюди при грошах.
От коли їх нема, зазирнути до вас – найкращий рятунок від нудьги. І сьогоднішні відвідини – не виняток. От тобі й маєш! Вам, здається, зрадила ваша славетна логіка!
– Що за… – згукнув був Холмс, але урвав і тільки глибше вгруз у крісло, похнюплено й відчайдушно запалахкотівши люлькою. Вигляд він при цьому мав досить кумедний. Незле б зробити про нього комікс. Видавництво “Шпинат”, гадаю, не відмовилося б.
За дверима почулися кроки. Холмс підхопився на рівні й, не випускаючи люльки
з рота, жваво відзначив:
– Ага, пахне грубою рибою! Певен, що не помиляюсь!
– Звідки така певність?
– Кроки то наближаються до дверей, то віддаляються. Отже, відвідувач вагається:
ввійти, чи ні. Та й хода виказує, що в нього катма грошей. Бо в кого гаманець повний,
той ступає поважно. Не те, що наш нерішучий гість.
– Справді, міркування цілком логічні. Але якщо відвідувач без грошей, яка ж це
“груба риба”?
– Не сумнівайтеся, Уотсоне! Багатії скнаристі. І не полюбляють розлучатися з
грішми. А в злидаря слабинка: в нього тільки й думки, що про гроші, він прагне легкої наживи. Граючи на цьому, можна робити з ним, що заманеться.
– Слушно. Ваша логіка бездоганна, як завжди!
–Я сам займуся ввідвідувачем. А ви, будь ласка, втримайтеся від зайвих зауважень. Ось і він!
У двері постукали, й на порозі постав молодик – у ньому відразу вгадувався зубожілий аристократ. Атож, логіка Холмса справді бездоганна! Гість нерішуче почав:
– Чи тут контора славетного містера Шерлока Холмса?
– Ви не помилились. Холмс – це я. Проте мою славетність нехай оцінять прийдешні покоління.
– У мене до вас прохання…
– Будь ласка! Я саме вільний. І ладен віддатися важкій задачі й прислужитися
вам.
– Не знаю, як почати… Я – Джон Клей, останній нащадок шляхетного роду. Але
я… захряс у боргах. І не знаю, як уберегти свої добре ім’я. Тож вирішив удатися до
людини такого виняткового розуму…
© 1992 Ігор Дубінський (переклад українською мовою)
Сін’їті ХОСІ
Дещо нове про Шерлока Холмса
Як сумно було чути таке! Холмс позирнув на мене й незворушно відповів:
– Зараз важко не тільки вам. Певно, в цьому винний уряд. Але я вам співчуваю.
Бо розумію, як це нестерпно.
– Благаю вас, благаю, порадьте, що робити?!
Холмс усміхнувся й сказав відверто:
– Вам лишається одне: вкрасти гроші!
– Що? Вкрасти? А власне, чому б і ні? Якби я був простого роду, міг би найнятися, скажімо, в Тауер прибиральником. Але аристократу не личить ховатися в тінь! От
тільки… Хіба ж я тямлю в злодійському ремеслі!
– Пусте! Покладіться на мене.
– Дякую вам, містере Холмс! Вдаючися до вас по допомогу, я відчуваю себе в
цілковитій безпеці.
– От і чудово! Зараз я викладу вам усе докладно. Мій мозок зберігає безліч способів здійснити злочин. Проте я ділова людина. За пораду належить винагорода.
– Винагорода…
– Атож. Якщо не маєте грошей, можу порадити непогану позичкову касу. Її власника звуть Уїлсон. Можете сходити хоч зараз.
– І яка винагорода?
– Це залежить від оригінальності злочину. Такі правила! А оригінальність я гарантую.
– Що ж, до скорого побачення!
Зубожілий аристократ Клей пішов дещо підбадьорений. Зовні він не скидався на
злидаря, якому нічого заставити. І справді, невдовзі перед нами знову постав наш відвідувач.
– Я таки дещо роздобув, хоч і небагато, – заговорив він. – Цей ваш Уїлсон – досить похмура особа. Сподіваюся, цього вистачить?
Клей дістав із кишені сто фунтів.
– Гадаю, що так. Отже, йдеться про позичкову касу, де ви щойно побували.
– Цього рудого чоловічка?
– Саме так.
– То мені що, його пограбувати?
– Не кваптеся! Ви маєте справу з Холмсом! Мій гонорар за пораду занадто високий для таких невибагливих прийомів. Насамперед помістіть у газеті оголошення:
“Спілка рудих. Відкрито вакансію. Висока винагорода”.
– Яка ще “Спілка рудих”?
– Пояснення – потім. З Уїлсоном ви вже познайомились. Покажіть йому оголошення й порадьте не проґавити нагоди. Запропонуйте свої послуги як заступника на
час його відсутності. Якщо ж його руда чуприна – перука, запропонуйте найновіший
засіб проти облисіння. В будь-якому випадку вдасться відволікти його днів на десять.
Домовтеся заздалегідь з кимось із приятелів щодо приміщення.
© 1992 Ігор Дубінський (переклад українською мовою)
2
Сін’їті ХОСІ
Дещо нове про Шерлока Холмса
Клей аж у долоні сплеснув від захвату:
– Так-так, розумію! За його відсутності можна хазяйнувати в касі скільки хочеш.
Що ж, містере Холмс, задум справді чудовий. Сто фунтів
Последние комментарии
13 часов 29 минут назад
13 часов 30 минут назад
18 часов 49 минут назад
22 часов 30 минут назад
22 часов 51 минут назад
23 часов 45 минут назад