Name: Истории из зоны АТО
Author: ОленаСтепова
ISBN: 978-966-378-373-4

Potapych про Харников: Спят курганы темные (Альтернативная история)

Ах, как верно сказано:

территория Украины, где злобствует и беснуется всемирная нечисть

Ничего, всем миром справимся с ней и погоним туда, откуда эта нечисть пришла, что б там не варнякала бледная моль, покупающая оружие в Северной Корее, и по все дни пьяный димон :)

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Potapych про Харников: Вечерний Чарльстон (Альтернативная история)

Как все-таки хочется россиянам переписать историю :)
Хоть в фантаститке стать великими и уважаеміми :)

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Влад и мир про Тарханов: Мы, Мигель Мартинес (Альтернативная история)

Оценку не ставлю, но начало туповатое. ГГ пробило на чаёк и думать ГГ пока не в может. Потом запой. Идет тупой набор звуков и действий. То что у нормального человека на анализ обстановки тратится секунды или на минуты, тут полный ноль. ГГ только понял, что он обрезанный еврей. Дальше идет пустой трёп. ГГ всего боится и это основная тема. ГГ признал в себе опального и застреленного писателя, позже оправданного. В основном идёт

подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

iv4f3dorov про Тюрин: Цепной пес самодержавия (Альтернативная история)

Афтырь упоротый мудак, жертва перестройки.

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).

iv4f3dorov про Дорнбург: Змеелов в СССР (Альтернативная история)

Очередное антисоветское гавно размазанное тонким слоем по всем страницам. Афтырь ты мудак.

Рейтинг: +2 ( 3 за, 1 против).

Все впечатления

Истории из зоны АТО [Олена Степова] (fb2)

Добавлена: 03.01.2015 Версия: 2.2.
Дата создания файла: 2014-12-26
ISBN: 978-966-378-373-4 Кодировка файла: utf-8
Издательство: Дух і літера

(Fb2-info) (ссылка для форума) (ссылка для блога) (QR-код книги)

<title-info>
   <genre>nonf_biography</genre>
   <genre>nonf_publicism</genre>
   <genre>prose_military</genre>
   <author>
    <first-name>Олена</first-name>
    <last-name>Степова</last-name>
   </author>
   <book-title> Истории из зоны АТО</book-title>
   <annotation>
    <p><strong>Донбасский дневник. </strong></p>
    <p><strong><emphasis>(Фейсбук времен АТО)</emphasis></strong></p>
    <empty-line/>
    <p><emphasis>Людина нібито не літає…</emphasis></p>
    <p><emphasis>А крила має. А крила має!</emphasis></p>
    <p><emphasis>Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,</emphasis></p>
    <p><emphasis>А з правди, чесноти і довір’я.</emphasis></p>
    <p><strong><emphasis>Ліна Костенко</emphasis></strong></p>
    <empty-line/>
    <p>Ця книга склалася із записів у Фейсбуці: у червні 2014 на голос Олени Степової – голос похмурого луганського прикордоння – кинулися сотні, потім тисячі людей. Зараз у її МЕРЕЖАХ їх без малого 20 тисяч. Читають не тільки «статуси», а й коментарі, радіючи відгукам з усієї України, підбадьорюючись: «Донбас люблять! За Донбас моляться! Нас не залишать». Не покиньте Донбас, просить Олена. Заради тих, хто живе там і не може виїхати, кинути батьків, хворого друга, собаку. Легко виїжджали, кидаючи своїх тварин, а часом і людей, ті, хто заварив цю кашу. Але ті, хто не зрадив Батьківщину, чи можуть зрадити живі істоти? І навіть цей будинок, цей сад, степ, вітер в степу – на кого покинути?</p>
    <p>Не покиньте Донбас, закликає Олена, заради самої України: «Подивіться на Україну: вона, як метелик, що розправив крила. Схід і Захід – це два крила. Не обривайте їх, не ламайте!».</p>
   </annotation>
   <date></date>
   <coverpage>
    <image l:href="#el_st.jpg"/></coverpage>
   <lang>ru</lang>
   <src-lang>ru</src-lang>
  </title-info> <document-info>
   <author>
    <first-name></first-name>
    <last-name></last-name>
   </author>
   <program-used>FictionBook Editor Release 2.6.6</program-used>
   <date value="2014-12-26">26 December 2014</date>
   <id>D3E32B70-F99B-4598-991E-A66B2473156E</id>
   <version>2.2</version>
  </document-info> <publish-info>
   <book-name>Все будет Украина или истории из зоны АТО</book-name>
   <publisher>ДУХ І ЛІТЕРА</publisher>
   <isbn>978-966-378-373-4 </isbn>
  </publish-info>

Аннотация

Донбасский дневник.
(Фейсбук времен АТО)

Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.
Ліна Костенко

Ця книга склалася із записів у Фейсбуці: у червні 2014 на голос Олени Степової – голос похмурого луганського прикордоння – кинулися сотні, потім тисячі людей. Зараз у її МЕРЕЖАХ їх без малого 20 тисяч. Читають не тільки «статуси», а й коментарі, радіючи відгукам з усієї України, підбадьорюючись: «Донбас люблять! За Донбас моляться! Нас не залишать». Не покиньте Донбас, просить Олена. Заради тих, хто живе там і не може виїхати, кинути батьків, хворого друга, собаку. Легко виїжджали, кидаючи своїх тварин, а часом і людей, ті, хто заварив цю кашу. Але ті, хто не зрадив Батьківщину, чи можуть зрадити живі істоти? І навіть цей будинок, цей сад, степ, вітер в степу – на кого покинути?
Не покиньте Донбас, закликає Олена, заради самої України: «Подивіться на Україну: вона, як метелик, що розправив крила. Схід і Захід – це два крила. Не обривайте їх, не ламайте!».

Навигация

Последние комментарии

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Истории из зоны АТО [Олена Степова] (fb2)

Аннотация

Рекомендации: