КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 719561 томов
Объем библиотеки - 1440 Гб.
Всего авторов - 276248
Пользователей - 125349

Последние комментарии

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

sewowich про Евтушенко: Отряд (Боевая фантастика)

2medicus: Лучше вспомни, как почти вся Европа с 1939 по 1945 была товарищем по оружию для германского вермахта: шла в Ваффен СС, устраивала холокост, пекла снаряды для Третьего рейха. А с 1933 по 39 и позже англосаксонские корпорации вкладывали в индустрию Третьего рейха, "Форд" и "Дженерал Моторс" ставили там свои заводы. А 17 сентября 1939, когда советские войска вошли в Зап.Белоруссию и Зап.Украину (которые, между прочим, были ранее захвачены Польшей

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
medicus про Евтушенко: Отряд (Боевая фантастика)

cit anno:
"Но чтобы смертельные враги — бойцы Рабоче — Крестьянской Красной Армии и солдаты германского вермахта стали товарищами по оружию, должно случиться что — то из ряда вон выходящее"

Как в 39-м, когда они уже были товарищами по оружию?

Рейтинг: 0 ( 2 за, 2 против).
iv4f3dorov про Лопатин: Приказ простой… (Альтернативная история)

Дочитал до строчки:"...а Пиррова победа комбату совсем не требовалась, это плохо отразится в резюме." Афтырь очередной щегол-недоносок с антисоветским говнищем в башке. ДЭбил, в СА у офицеров было личное дело, а резюме у недоносков вроде тебя.

Рейтинг: +3 ( 4 за, 1 против).
medicus про Демина: Не выпускайте чудовищ из шкафа (Детективная фантастика)

Очень. Рублёные. Фразы. По несколько слов. Каждая. Слог от этого выглядит специфическим. Тяжко это читать. Трудно продираться. Устал. На 12% бросил.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
kiyanyn про Деревянко: Что не так со структурой атомов? (Физика)

Первый признак псевдонаучного бреда на физмат темы - отсутствие формул (или наличие тривиальных, на уровне школьной арифметики) - имеется :)

Отсутствие ссылок на чужие работы - тоже.

Да эти все формальные критерии и ни к чему, и так видно, что автор в физике остановился на уровне учебника 6-7 класса. Даже на советскую "Детскую энциклопедию" не тянет.

Чего их всех так тянет именно в физику? писали б что-то юридически-экономическое

  подробнее ...

Рейтинг: +4 ( 4 за, 0 против).

Песьні-жальбы [Якуб Колас] (fb2) читать постранично, страница - 18


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

лятаюць над кабетай
     Нуднай чарадою.
*
Уздыхнула цяжка маці,
     Аб сынку гадае,
Што ў астрозе, ў паняверцы
     Кару адбывае.
I за што? У толк ня возьме
     Бедная кабета
Ні законаў гэтых мудрых,
     Ні парадкаў сьвету.
Вецер вые за вугламі,
     Ў коміне галосіць.
Куды толькі думка тая
     Матку не заносіць!
Зябнуць вербы на марозе,
     Глуха лес гамоніць.
Думка думку выклікае,
     Думка думку гоніць.

Родные вобразы


Вобразы мілыя роднага краю,
      Смутак і радасьць мая!
Што маё сэрца да вас парывае?
      Чым так прыкованы я
К вам, мае ўзгорачкі роднага поля,
      Рэчкі, курганы, лясы,
Поўныя смутку і жальбы нядолі,
      Поўныя сумнай красы?
Толькі я лягу і вочы закрыю,
      Бачу я вас прад сабой.
Ціха праходзіце вы, як жывыя,
      Зьзяючы мілай красой.
Чуецца гоман мне сьпелае нівы,
      Ціхая жальба палёў,
Лесу высокага шум-гул шчасьлівы,
      Песьня магутных дубоў…
Вобразы мілыя, вобразы смутныя,
      Родныя вёскі і люд,
Песьні цягучыя, песьні пакутныя!..
      Бачу і чую вас тут.

Вячэрніе хмаркі


Сонейка заходзіць,
I кладуцца цені,
I плывуць хмурынкі
Ў ціхім задуменьні.
Белыя валокны
Сонейкам заліты.
Вольны ім дарогі,
Сьцежкі ім адкрыты.
Хмаркі залатыя!
Вы — прастору дзеці,
Ходзіце вы вечна
Па ўсім белым сьвеце.
Праплывіце ж, хмаркі,
I над родным краем,
Над сялянскім полем,
Над зялёным гаем
I заплачце, хмаркі,
Дробнымі сьлязамі
Над мужычай нівай,
Над яго лугамі.
Загрымеце громам,
Стаўшы цёмнай хмурай.
Толькі ж не пабеце
Жыта градам, бурай.
Хмаркі залатыя,
Сонца, неба дзеці!
Вы прывет мой шчыры
Ў вёску занясеце.

Песьня няволі


Як лёгкі дым, як тонкі пар,
Расталі ў небе кучы хмар.
Ой, гладзь нябёс далёкая,
Крыштальная, глыбокая!
Як моцны гук, прызыў вясны
З тваёй пачуўся вышыны!
Прастор, прастор і воля там,
Але ня нам яны, ня нам!
Запёрты мы, прыдаўлены,
I краты нам прыстаўлены.
Высок, высок паркан-сьцяна,
Нам песьня волі не чутна.
Ня нам вясна, ня нам прастор, —
Нам мур сыры, нам цесны двор.
Гады ў няволі адцьвітуць…
Ня плач, душа, вясну забудзь!

У турме вясной


Сьціхлі песьні зімняй буры,
     Вее цеплынёю,
Ўскалыхнуўся лес пануры,
     Зашумеў вясною.
Як бы спуджаныя козы,
     Пазьбягалі хмары.
Плача зімка, льюцца сьлёзы,
     Ажываюць яры.
Скора поле, лугавіны
     Ў зелень убяруцца,
Жураўлі з чужой краіны
     З крыкам пранясуцца.
Хмары ўстануць, і пяруны
     Гучна загамоняць,
А ў турме тут сэрца струны
     Жаласна зазвоняць.
I ўздыхнеш, ўздыхнеш глыбока
     Над жыцьцём разьбітым,
I пачуеш адзінокім
     Ты сябе, забытым.

У турме


Сонца ўстане, сонца зойдзе,
Дзень заменіць ночкі цьма,
А над намі чорнай хмарай
Вісьне цесная турма.
Птушкі вылецяць на зіму,
Птушкі зноў ляцяць сюды,
Мы ж марнуемся ў астрозе,
Трацім лепшыя гады.
Дні мінаюць, дні праходзяць,
Летам зьменіцца зіма,
А мы сохнем і марнеем,
Нам тут радасьці няма.