Статут про управління Української Православної Церкви [УПЦ] (fb2) читать постранично

Статут про управління Української Православної Церкви

І. Загальні положення

1. Українська Православна Церква є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої.

2. Найвищими органами церковної влади та управління Української Православної Церкви є Собор Української Православної Церкви, Собор єпископів Української Православної Церкви та Священний Синод Української Православної Церкви на чолі з Митрополитом Київським і всієї України.

3. Українська Православна Церква з'єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву.

4. Українська Православна Церква здійснює свою спасительну діяльність на основі Святого Письма та Святого Передання, неухильно дотримується догматів православної віри та священних канонів і у своєму управлінні керується постановами Архієрейського Собору Руської Православної Церкви від 25–27 жовтня 1990 року та даним Статутом при повазі до державних законів і дотриманні їх.

5. Українська Православна Церква об'єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства та місії і є самокерованою частиною Руської Православної Церкви.

6. Установи Української Православної Церкви: Київська Митрополія Української Православної Церкви, синодальні установи, управління єпархій, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, місії, братства і сестринства — мають цивільну правоздатність і є юридичними особами з моменту реєстрації їхніх статутів в органах державної влади.

7. Діяльність Української Православної Церкви включає в себе:

а) звершення богослужінь, здійснення таїнств, обрядів, хресних ходів та церемоній;

б) місіонерську діяльність;

в) подвижницьку діяльність (монастирі, скити та ін.);

г) поширення своїх переконань у суспільстві безпосередньо, або через засоби масової інформації (газети, журнали, релігійну літературу, теле- і радіопрограми та інші форми поширення масової інформації, у тому числі й власні);

д) справи милосердя та добродійності;

е) релігійну освіту та виховання;

є) паломництво;

ж) будівництво нових храмів, інших споруд (церковно-адміністративні споруди, будівлі духовних навчальних закладів, монастирські житлові та господарські приміщення, споруди церковних закладів, підприємств тощо), турбота про реставрацію старих храмів, нагляд за станом архітектурних пам'яток та церковних старожитностей;

з) іншу діяльність, яка відповідає правилам і традиціям Української Православної Церкви.

ІІ. Собор Української Православної Церкви

1. В Українській Православній Церкві вища влада належить Собору Української Православної Церкви (далі — Собор), який діє в межах, що визначаються канонами та даним Статутом.

2. Собор скликається Предстоятелем Української Православної Церкви в міру потреби у складі архієреїв, кліриків, чернецтва і мирян.

3. Головою Собору є Митрополит Київський і всієї України.

4. Процедура обрання делегатів на Собор визначається Священним Синодом Української Православної Церкви.

5. Собор ухвалює порядок денний, програму, регламент; обирає Президію (в архієрейському сані), Секретаріат та інші робочі органи.

6. До обов'язків Собору входить:

а) збереження чистоти і неушкодженості православного віровчення і норм християнської моралі;

б) збереження канонічної єдності Української Православної Церкви, а також її канонічної єдності з Руською Православною Церквою та з усіма Помісними Православними Церквами;

в) нагляд за втіленням у життя рішень Помісних Соборів Руської Православної Церкви, Соборів Української Православної Церкви та ухвалених ними статутів;

г) вирішення принципових богословських, канонічних, богослужбових та пастирських питань, які стосуються життя Української Православної Церкви.

7. Cобор ухвалює Статут про управління Української Православної Церкви, а також вносить до нього доповнення та зміни.

8. Собор утворює Київську Митрополію Української Православної Церкви та ухвалює Статут Київської Митрополії Української Православної Церкви, а також вносить до нього доповнення та зміни.

9. Постанови Собору набирають сили після їх ухвалення.

ІІІ. Собор єпископів Української Православної Церкви

1. Собор єпископів Української Православної Церкви (далі — Собор єпископів) має всю повноту влади в період між Соборами Української Православної Церкви.

2. Собор єпископів складають єпархіальні архієреї, а також вікарні архієреї Української Православної Церкви, які очолюють синодальні установи та духовні академії.

3. Собор єпископів скликається Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) у міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік.

4. Головою Собору єпископів є Митрополит Київський і всієї України (Місцеблюститель).

5. Собор єпископів діє на підставі