Гноми і забіяки [Казіс Сая] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (56) »
Казіс Сая Гноми і забіяки Кому казка, а кому бувальщина
Частина перша Гноми з контрабаса
Расуте, гноми та контрабас
На узліссі, неначе куріпка, примостилася стара хатка. Двома заспаними віконцями вона дивиться на озеро, що його майже заслоняють палісадник, розквітлий кущ бузку та крислаті липи. Усі інші вікна зачинені віконницями, і коли б хто вийшов із лісу, то подумав би, що в хатці взагалі не живуть. Хіба що пишнохвостий півень зустрів би гостя своїм багатозначним: «Ку-ку-ріку!», що означало б: «Чого тобі треба, добродію?» Потім із сінника вискочив би песик Кудлик, гніваючись, що ходять чужі й не дають йому подрімати та одним оком позирати на горобців, які дзьобають щось у його мисочці. Невдовзі потому зарипіли б двері і з сіней викотилася б через високий поріг Расуте. Стала б босими ніжками на камінь біля порога, одною рукою затулила б очі від сонця, а пальчик другої звично засунула б у носика й чекала б, що скаже гість. — Тата немає вдома, — пояснила б вона. — Поїхав до міста. Далеко, далеко… Мама на городі, Гедрюс у школі, а наша кішечка Рябенька привела трьох котеняток, о! Згадавши, що пальчик у носі тримати негарно, вона хутенько сховає руки за спину, випне животика й засоромиться. Трошки покрутиться на камені й знову шмигне до хати. У світлиці, де, наче воском чи пиріжками, пахне маминою скринею, у стінах під квітчастими шпалерами шарудять якісь таємничі створіння. Расуте впевнена, що там ховаються гноми, про яких так багато розповідав дідусь. Із усіх гномів Расуте найбільше подобався гном, ЯКИЙ звався Лепутіс. Він був найменший серед гномів — трішки більший за мізинчика, — пустотливий та веселий — зовсім як Расуте. Коли дівчинка часом зачепиться за що-небудь чи посковзнеться і впаде, вона каже Лепутісові: — Чого штовхаєшся, безсоромнику! А коли, буває, гарненько вмиється, причешеться, заплете блакитні кіснички, що майорять, немов у житі волошки, тоді Расуте спогорда дорікає гномові: — Причешися, нечупаро! Такий великий, а ходить закудланий. А взагалі вони живуть дружно. Разом бавляться, рвуть ягоди, годують Кудлика і гладять котенят. А зустрівшись уночі, мандрують по царству сну. Расуте могла б назвати на ім'я весь загін гномів, які живуть у лісі, а інколи приходять до них додому і, тихенько перешіптуючись, бродять по хаті. Вона знає Міглюса — він фарбує грибам шапочки і розмальовує пташині яєчка, щоб пташкам веселіше було пташенят висиджувати. Гном Аліс приручив їжака та ящірку. Буває, сяде верхи на неї і так швидко їде, що й мотоциклом не догнати. Чула Расуте і про Шюрпе — ученого гнома. Він розуміє мову птахів та звірів. Байдуже — жаба чи соловейко — він з кожним домовиться. Гном Вай-Вай — перукар у квітів. Він своїми ножичками чик-чик-чик — і там виріже, там закрутить пелюстки та й складе їх у квітку. Всіх Расуте не пам'ятає, але відомо, що гноми мають і свого поета. Вона знає навіть одну його пісеньку:- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (56) »
Последние комментарии
1 час 34 минут назад
1 час 38 минут назад
6 часов 59 минут назад
1 день 18 часов назад
2 дней 2 часов назад
2 дней 17 часов назад