КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 714295 томов
Объем библиотеки - 1412 Гб.
Всего авторов - 275019
Пользователей - 125156

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

чтун про серию Вселенная Вечности

Все четыре книги за пару дней "ушли". Но, строго любителям ЛитАниме (кароч, любителям фанфиков В0) ). Не подкачал, Антон Романович, с "чувством, толком, расстановкой" сделал. Осталось только проду ждать, да...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Лапышев: Наследник (Альтернативная история)

Стиль написания хороший, но бардак у автора в голове на нечитаемо, когда он начинает сочинять за политику. Трояк ставлю, но читать дальше не буду. С чего Ленину, социалистам, эссерам любить монархию и терпеть черносотенцев,убивавших их и устраивающие погромы? Не надо путать с ворьём сейчас с декорациями государства и парламента, где мошенники на доверии изображают партии. Для ликбеза: Партии были придуманы ещё в древнем Риме для

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Романов: Игра по своим правилам (Альтернативная история)

Оценку не ставлю. Обе книги я не смог читать более 20 минут каждую. Автор балдеет от официальной манерной речи царской дворни и видимо в этом смысл данных трудов. Да и там ГГ перерождается сам в себя для спасения своего поражения в Русско-Японскую. Согласитесь такой выбор ГГ для приключенческой фантастики уже скучноватый. Где я и где душонка царского дворового. Мне проще хлев у своей скотины вычистить, чем служить доверенным лицом царя

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
kiyanyn про серию Вот это я попал!

Переписанная Википедия в области оружия, изредка перемежающаяся рассказами о том, как ГГ в одиночку, а потом вдвоем :) громил немецкие дивизии, попутно дирижируя случайно оказавшимися в кустах симфоническими оркестрами.

Нечитаемо...


Рейтинг: +2 ( 3 за, 1 против).
Влад и мир про Семенов: Нежданно-негаданно... (Альтернативная история)

Автор несёт полную чушь. От его рассуждений уши вянут, логики ноль. Ленин был отличным экономистом и умел признавать свои ошибки. Его экономическим творчеством стал НЭП. Китайцы привязали НЭП к новым условиям - уничтожения свободного рынка на основе золота и серебра и существование спекулятивного на основе фантиков МВФ. И поимели все технологии мира в придачу к ввозу промышленности. Сталин частично разрушил Ленинский НЭП, добил его

  подробнее ...

Рейтинг: +6 ( 6 за, 0 против).

Золота четвірка. Дев'ятнадцятий кілометр [Едуард Фікер] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Едуард Фіккер






ЗОЛОТА ЧЕТВІРКА






1

За вікном дме весняний вітер і падає сніг впереміш із дощем. Але в моєму кабінеті затишно й тепло. Тютюновий дим мені аж нітрохи не заважає, навіть навпаки — створює своєрідну атмосферу. Вона якась заспокійлива, сіро-голуба, просякнута пахощами кави.

Переді мною лежить щойно розпочата справа. Не подумайте тільки, що Вашек Небеський — мій близький приятель. Хоч я добре знаю його, бідолаху. Це наш старший лейтенант. Гадаю, він неодмінно сподобався б вам. Йому років тридцять. Красивий, ставний, він має безліч принадних рис.

Так, кожного з нас це не минає — всі ми рано чи пізно закохуємось! Іноді після цього все йде шкереберть. Народ має рацію: велике кохання спалює серце і розум. Та кажуть і інше: великий розум спалює любов. Хотілося б знати, що трапилось із Вашеком Небеським. Що в ньому перемогло — пристрасть чи розум?

На Вашека завжди оглядались дівчата. Але, як мені відомо, за Мартічкою він бігав сам. Як вони кохали одне одного! З того часу, як він освідчився їй, і до сьогоднішнього дня, коли справа його потрапила в мої руки, пройшло вісім щасливих місяців. Коли вони вперше поцілувались — мені невідомо. Але були вже на самому порозі шлюбу — і раптом…

Вашек якось познайомив мене з Мартічкою Вальтеровою. Худенька й тендітна, вона все ж таки була чарівною.

І не лише зовні. На мене вона справила враження навіть дуже гарної й розумної. Працювала секретаркою в консульстві однієї дружньої нам країни. Роботи вистачало. У старшого лейтенанта теж було доволі справ. На нашій службі завжди крутишся, як муха в окропі.

Марта Вальтерова була дуже самостійна. Я й досі пригадую порух її губ, спокійні жести, самовпевнену посмішку, слова, що потрапляли просто в ціль і, до того ж, були на диво точні й меткі. Мені здається, що й хода її була якоюсь особливою. Чи не від цього ноги Мартічки завжди здавалися гарнішими, аніж насправді.

Вашек Небеський розповідав, що саме ця її хода привернула його увагу, коли він побачив Мартічку вперше. Звичайно, він також доклав усіх зусиль, аби зазирнути їй в очі. І тільки-но це йому вдалося, як він став невпізнанним.

Гаразд. Я теж не поклоняюся бездушній красі, навіть якщо у неї панчохи з чорними п'ятками або з швами! Та пождіть-но хвилинку! Адже нашої розповіді це не стосується. З вашого дозволу, я далі говоритиму про себе лише необхідне. Моє особисте життя не має в цій історії жодного значення. Я — оповідач. І хай вас не цікавить, хто я та який із себе. Головне, що я все знаю і можу поділитися з вами. Ось це, на мій погляд, і заслуговує найбільшої уваги.

Ну, а тепер уявіть собі, що о дев'ятій годині вечора у старшого лейтенанта Вашека Небеського любовне побачення з Мартічкою Вальтеровою. Вони домовились зустрітися в клубі. Хлопець чекає вже півгодини, а його кохана все не йде та не йде. Вашек дзвонив у консульство — можливо, Мартічка затрималась на роботі, потім три рази додому, та все дарма.

А слід сказати, що Вашек належить до того гатунку закоханих, яких хвилює кожна дрібниця. І водночас він твердо переконаний, що вміє ховати своє хвилювання. Та де там! Всі в клубі прекрасно розуміють, що він чекає дівчину, і кожен бачить, як він хвилюється. Можливо, вам відомо, що жоден представник нашої нації не може жити без кави — працює він чи одпочиває. Звичайно, коли не спить. Вже до десятої Вашек вихилив три чашки і двічі напхав недокурками попільницю. Метрдотель співчуває йому і на власний розсуд наказує принести четверту чашку кави, значно міцнішу, ніж попередні.

Чверть на одинадцяту. Хтось нишпорить очима, шукаючи Вашека біля входу. Та то не Мартічка, а якийсь в'юнкий сорокалітній чолов'яга.

Він має вигляд добряка. Зодягнений гарно, але без претензій. Смугасті штани і чорний піджак, застебнутий на всі три ґудзики. То наш дивакуватий Гонзик Тужима, на прізвисько Тужка. Ніхто з нас не пропускає нагоди розстебнути два крайні ґудзики на його піджаці. Це вже стало звичкою. Гонзик лиш лагідно посміхається до кожного. Та щойно виходить за двері, одразу застібує всі ґудзики знову.

Ми здебільшого ходимо в цивільному — самі розумієте: нелегко було б нам робити свою справу в «повному параді». Ми ж не якісь там денді, не ходимо в лакованих штиблетах, хоч ці три ґудзики нашого Гонзика чомусь завжди дратують кожного з нас. Як кажуть: проти факту не попреш.

Та цього разу наш Гонзик зодягнений у досить легке, але тепле світло-зелене пальто. Це вже, по-моєму, занадто!

Коли треба когось негайно знайти, то це найскорше зробить Гонзик. Ви ж будете марно нишпорити серед сотень відвідувачів клубу. Гонзик одразу стає серйозним, посмішка раптом щезає з його очей, брови нахмурюються, а рука лізе до кишені за блокнотом. Він зазирає в нього, і посмішка знов осява його лице.

Так само