КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 716417 томов
Объем библиотеки - 1424 Гб.
Всего авторов - 275491
Пользователей - 125277

Последние комментарии

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

yan.litt про серию За последним порогом

В целом средненько, я бы даже сказал скучная жвачка. ГГ отпрыск изгнанной мамки-целицельницы, у которого осталось куча влиятельных дедушек бабушек из великих семей. И вот он там и крутится вертится - зарабатывает себе репу среди дворянства. Особого негатива к нему нет. Сюжет логичен, мир проработан, герои выглядят живыми. Но тем не менее скучненько как то. Из 10 я бы поставил 5 баллов и рекомендовал почитать что то более энергичное.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Lena Stol про Небокрад: Костоправ. Книга 1 (Героическая фантастика)

Интересно, сюжет оригинален, хотя и здесь присутствует такой шаблон как академия, но без навязчивых, пустых диалогов. Книга понравилась.

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
Lena Stol про Батаев: Проклятьем заклейменный (Героическая фантастика)

Бросила читать практически в самом начале - неинтересно.

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
Lena Stol про Чернов: Стиратель (Попаданцы)

Хорошее фэнтези, прочитала быстро и с интересом.

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
Влад и мир про серию История Московских Кланов

Прочитал первую книгу и часть второй. Скукота, для меня ничего интересно. 90% текста - разбор интриг, написанных по детски. ГГ практически ничему не учится и непонятно, что хочет, так как вовсе не человек, а высший демон, всё что надо достаёт по "щучьему велению". Я лично вообще не понимаю, зачем высшему демону нужны люди и зачем им открывать свои тайны. Живётся ему лучше в нечеловеческом мире. С этой точки зрения весь сюжет - туповат от

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Людина й комп'ютер [Айзек Азімов] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

які Кеплер витратив кілька років, навіть користуючись логарифмами, комп’ютер упорався за вісім хвилин!

Чи була машина розумніша за Кеплера? Звичайно ж, ні. Вона тямила не більше від логарифмічної таблиці, зате мала набагато складнішу будову. ЕОМ значно продуктивніша саме тоді, коли необхідно провадити нудні, монотонні, запаморочливі розрахунки, й це залишає людині простір для творчості в будь-якій галузі знання чи мистецтва.

Поява електронної обчислювальної машини в 40-х роках нашого сторіччя була своєрідною революцією в історії людської думки, причому революцією, яка трохи лякає: знімає з людини тягар, до якого настільки звикла, що він немовби став її невід’ємною ознакою. Дехто навіть побоюється, що без цього тягаря людина деградує, та навряд чи це так:

адже перекласти на плечі машини нелюдську працю цілком людяно.

Ми маємо досвід більш ранньої й менш значної революції подібного роду й можемо робити висновки. Двісті років тому вперше з’явилися машини, призначені виконувати виснажливу, справді каторжну працю, яка ставила людину врівень з твариною. Паровий двигун, двигун внутрішнього згорання, електромотор перебрали роботу, яку раніше виконували людські м’язи, причому машини впору-валися з нею швидше й краще. Внаслідок цього стало здобутком усього людства, а не привілеєм купки вельмож, певне дозвілля.

Чи призвела НТР до втрати людяності? Хіба людині було краще в попередні епохи, коли раби, кріпаки або «вільні» селяни все своє коротке гірке життя витрачали на те, щоб важкою постійною працею добувати щоденний хліб для напівголодного існування? А жалюгідна пишнота їхніх панів у доін-дустріальну епоху? Вона також виглядає вбогою за мірками пересічної сучасної людини.

Наука й техніка подвоїли тривалість життя й потроїли здоров’я та комфортабельність існування людини. А що панувало в людському суспільстві доти? Чума та інші хвороби, які призводили до смерті. Рабство. Голод. Виснажлива праця. Жодне суспільство, яке завдяки індустріалізації домоглося вищого рівня життя, добровільно не відмовиться від цього.

Безперечно, індустріалізація породила свої проблеми. Оте піднесення добробуту й разючі успіхи медицини спричинилися до швидкого збільшення населення планети, зрослого споживання ресурсів і виробництва шкідливих речовин, посилення тисняви й скупченості, загального погіршення стану навколишнього середовища.

Втім, усе це почасти є наслідком того факту, що промислова революція вивільнила лише м’язи людини, нічого не додавши мозкові. Ми одержали змогу виробляти більше й більше, але ніяк не навчилися з тією ж ефективністю передбачати наслідки всіх своїх дій.

Певна річ, визволення від надмірної фізичної праці саме по собі було полегшенням і для мозку, бо людина одержала більше вільного часу, більше людей здобуло змогу присвятити творчості все своє життя. Примножилося вчених та інженерів, отож інтенсивність і темпи промислової революції безперервна зростали, вивільнюючи все більше людей для інтелектуальної роботи, дальшого прогресу тощо. Тим-то чимраз швидше й швидше наставали зміни, з’являлися нові й ще новіші досягнення.

Тепер дуже важливо передбачати наслідки, до того ж якомога раніше, щоб бачити переваги того чи того курсу, приймати обґрунтовані раніше рішення про те або те нововведення, вживати тих або тих запобіжних заходів. Але здатність нашого неозброєного мозку передбачати аніскільки не стала більшою, ніж у кам’яному віці.

На те й потрібний був технічний прогрес, щоб допоміг нам прогнозувати, так само як електромотор допомагає м’язам виконувати фізичну роботу. Саме тільки вивільнення для розумової діяльності більшого числа людей не розв’язало проблем, бо, навіть об’єднавши зусилля безлічі умів, неможливо знайти краще рішення за коротший час.

Лише комп’ютер спроможний зняти з людини тягар виснажливих розумових операцій і таким чином здатний розв’язати проблему. Породжений першою промисловою революцією, він починає другу революцію, ще потужнішу й бурхливішу.

Комп’ютер не вміє мислити краще за людину. Навіть найскладніша з досі сконструйованих електронних обчислювальних машин незрівнянно простіша від трьох фунтів людського мозку з його сотнею мільярдів хитромудро взаємосполучених клітин, кожна з яких сама складніша за будь-який комп’ютер.

Людський мозок, проте, має й вади. Хоч він і пристосований до логічних міркувань, творчого процесу й інтуїції, його дошкульне місце — повільність думки. В перебігу еволюції просто не було життєвої потреби в більшій швидкості, ніж вона є. Наш мозок за ту коротку з погляду еволюції мить, яка минула від кам’яного віку до нашої епохи високо-розвиненої технології, не став істотно досконалішим. Через те він просто неспроможний сам упоратися з неймовірно зрослим нині колом проблем.

Жоден неозброєний людський мозок, жодна кількість мозків не здатні нині запустити космічний корабель на Місяць, доставити туди людину й повернути