Можно сказать, прочёл всего Мусанифа.
Можно сказать - понравилось.
Вот конкретно про бегемотов, и там всякая другая юморня и понравилась, и не понравилась. Пишет чел просто замечательно.
Явно не Белянин, который, как по мне, писать вообще не умеет.
Рекомендую к прочтению всё.. Чел создал свою собственную Вселенную, и довольно неплохо в ней ориентируется.
Общая оценка... Всё таки - пять.
Цитата: "А марганец при горении выделяет кислород". Афтырь, ты в каком подземном переходе аттестат покупал? В школе преподают предмет под названием - химия. Иди учи двоечник.
Стоит внимания. Есть новизна и сюжет. Есть и ляпы. Ну например трудно потерять арбалет, еще трудней не пойти его поискать, тем более, что он весьма дорогой и удобный. Я слабо представляю, что четверо охотников уходят на охоту без дистанционного оружия и лишь по надобности его берут, тем более, что есть повозка и лошади. Слабо представляю, что охотники за своей жертвой и подранками бегаю с мечами. Имея 4 арбалета и видя волколака автор
подробнее ...
рассказывает нам как его они рассматривают и как он готовится к нападению, дожидаясь атаки. Лишь ГГ успевает нажать на спуск в догон и забыв о перезарядке несётся безоружный за целью, видимо высказать своё устное фи за грубое подталкивание. Ну и как всегда охотники на монстров не имеют элементарной защиты от таких нападений - рогатины и предпочитают служить "кеглями" и летать не имея крыльев. Стандарт вооружения для таких писателей - меч, взяв авторит - ведьмака А. Сапковского. Только у него ведьмаки были уже биомутантами и обучались с детства, имели невероятную реакцию, гибкость, скорость и кучу химии от отравлений и заживление ран от ближнего контакта с чудовищами. Наши простые предки справлялись копьями,луками, собаками, ядом и ловушками. Диванные писатели пишут глупые книги и ссылаясь друг на друга. Да нормальные охотники в лес без хороших как минимум двух обученных собак держать зверя на одном месте на хищника не пойдут, иначе сами станут дичью. Я действительно умных произведений, где хоть чему то можно научиться из реального опыта давно не читал. На фоне прочих авторов оценку ставлю - хорошо и рекомендую представлять в уме более реальные ситуации и не резать монстров ножичком, а сразу колоть зубочисткой.
Очень! очень приличная "боярка"! Прочёл все семь книг "запоем". Не уступает качеством сюжета ни Демченко Антону, ни Плотников Сергею, ни Ильину Владимиру. Lena Stol - респект за "открытие" талантливого автора!!!
піст
Пинхва – груба витівка, під час якої вдувають через паперову трубку дим тліючої вати в ніс сонного; каверза
Писання – твір церковного змісту
Письмоводитель – службовець, обов'язком якого було ведення канцелярських справ; діловод
Півчварта – три з половиною
Підбрехач – другий сват, який під час сватання допомагає першому свату
Підіск – залізна пластина під вісь
Підтичка – тут: латка
Підтовкачка – той, хто зазивав відвідувачів до корчми і підштовхував їх, щоб горілка, яку воші пили, виливалася назад у діжку
Підстароста – помічник старости
Пінна – хлібна горілка
Пінязі – гроші
Пістряк – прищ
Пічкур – грубник, той, що палить у печах
Плахта – жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини
Повитчик – служитель канцелярії, який відав діловодством у суді
Повірений – тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням і від їхнього імені
Подушне – у дореволюційній Росії податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану
Поєднати – тут: умовити
Поєлику – оскільки
Поїзд – тут: весільна чи похоронна процесія
Покрова – назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.
Полотняна стіна – ширма
Понеже – тому що, оскільки
Порощати – швидко і голосно говорити, кричати
Посад – місце для наречених за весільним столом
Потуха – розвага
Права середа – двадцять п'ятий день після великодня, так званий рахмаиський Великдень
Превелебний – титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось)
Пречиста – назва двох церковних свят (15 серпня – день смерті богородица і 8 вересня – день народження богородиці)
Привод – місце, де рекрути проходили комісію
Пригребиця – погрібник
Приданки – весільні гості з ' боку нареченої, які йдуть із нею в дім нареченого
Приказ – орган центрального управління в Росії в XVI – XVIII ст.
Приказ ний – той, хто служив у приказі
Прикинути – тут: відмовитися від замовляння
Прикладки прикладати – вигадувати що-небудь на кого-небудь; насміхатися
Притча – пригода, подія
Причет – служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-небудь; почет
Проброїтися – провинитися, нашкодити
Проводи – звичай поминати на могилах померлих протягом післявеликоднього тижня
Проекура – білий хлібець особливої форми, що використовується у православному богослужінні
Просто рещи – просто кажучи
Протопопівна – дечка протоієрея (чин священика)
Пущення – останній день вживання скоромної їжі перед великоднім постом
П'ятиалтинний – монета вартістю 15 коп.
П'ятінка – п'ятниця
Ралець – подарунок; бенкет.
Рацея – довга й нудна промова з повчанням, напученням
Рєбронт (роброн) – старовинна жіноча сукня з криноліном
Рєвізія – – у кріпосницькій Росії перепис населення, що повинно було платити подушну подать і відбувати рекрутську повинність
Рёнське – рейнське, назва вина
Ридван – дорожн а карета для далеких подорожей, запряжена 6 – 12 кіньми
Родзинки – сушені ягоди винограду
Розгрішеніє (розгрїшення) – відпущення кому-небудь його гріхів
Рубанець – тут: різка
Рундук – ґанок
Рябець – шуліка
Садукеї – у стародавній Іудеї – представники релігійнс-політич-ної течії
Саж – хлів, призначений для відгодівлі птиці, свиней
Сапатий – хворий на сап – заразну хворобу однокопитних
Свитник – той, хто шиє свити – старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна
Свість – своячка
Світилка – дівчина, яка на весіллі виконує спеціальний обряд – тримає свічку і меч
Сволок – балка, яка підтримує стелю в будівлі
Сєд'миця – тиждень
Сєкуція – екзекуція
Середохрестя – четвертий тиждень великого посту
Серпанок – головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа
Сиділець – шинкар, крамар
Сикурс – підмога
Сйній камінець – галун
Синтаксис – третій клас тодішніх семінарій
Сиріч – тобто, інакше кажучи
Сита – мед, розведений водою, або медовий відвар на воді
Сицевий – такий
Сімо – сюди, тут
Скиндячки – стрічки, бинди
Скіпщина – оренда землі, яку оплачують не грошима, а частиною свого врожаю
Скликанчик – закличний дзвін
Сколотини – побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла; маслянка
Скоромник – той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, не постить
Скраклі – українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палицею з відведеного місця невеличкі циліндричні цурпалки; крокет
Скубенти – тут: дрижаки
Скусний – майстерний, вправний
Сластьбн – пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом
Смажнії вуста – гарячі червоні вуста
Соньмище – зборище
Соняшниця – народна назва гострого шлункового захворювання
Последние комментарии
9 часов 29 минут назад
9 часов 31 минут назад
15 часов 22 минут назад
19 часов 27 минут назад
20 часов 2 минут назад
1 день 16 часов назад