Моральні листи до Луцілія [Луцій Анней Сенека] (fb2) читать постранично, страница - 240

114–116.

(обратно)

444

Див. прим.** до листа XCVIII, с. 509 [В електронній версії — прим. 438. — Прим. верстальника.].

(обратно)

445

Горацій Коклес — один із легендарних героїв війни римлян з етрусками (пор. прим. * до листа XXIV, с. 100 [В електронній версії — прим. 104. — Прим. верстальника.]).

(обратно)

446

Маній Курій Дентат — консул 290 і 275 рр. до н. е., переможець самнітів і епірського царя Пірра, зразок староримської мужності і простоти.

(обратно)

447

Горацій. Сатири, І, 3, 11–17.

(обратно)

448

Архідем із Тарса (Сицилія) — філософ-стоїк II ст. до н. е.

(обратно)

449

Римляни відзначались особливою забобонністю; звільнити людей від неї прагнув, зокрема, Лукрецій у своїй поемі «Про природу речей».

(обратно)

450

Тобто in-felicitas — «не-щастя».

(обратно)

451

Віск у давнину використовували в техніці енкаустичного живопису.

(обратно)

452

Тобто вільних дорослих громадян.

(обратно)

453

Вергілій. «Георгіки», І, 250–251. Веспер — вечірня зоря, вечір.

(обратно)

454

Натта Пінарій — клієнт Сеяна (див. прим.** до листа LV, с. 176 [В електронній версії — прим. 188. — Прим. верстальника.]).

(обратно)

455

Марк Вініцій — консул 45 і 30 рр. до н. е., родич Тиберія.

(обратно)

456

Педон Альбінован (поч. І ст. н. е.) — сучасник і друг Овідія, поет, автор епічного твору про Тесея, а також поеми про діяння Германіка.

(обратно)

457

Олію використовували для світильників.

(обратно)

458

Йдеться про спів сирен («Одіссея», XII, 178 і наст.). Міф про сирен, як і про лотофагів («Одіссея», IX, 83 і наст.) символізує солодку звабу, що зводить людей на манівці, до загибелі.

(обратно)

459

Натяк на поему Овідія «Мистецтво кохання».

(обратно)

460

«Смерть — це закон, а не кара» — підсумовує Сенека свої роздуми про смерть в одній із епіграм («Про час»).

(обратно)

461

Вергілій. «Георгіки», І, 176–177.

(обратно)

462

Пор. гру слів («тонкий» — це і «кволий», і «витончений») у Горація (Оди, І, 6, 9), який відмовляється прославляти Агриппу: «Я, тонкий, навіть не спробую оспівувати таку велич» (tenues — grandia).

(обратно)

463

Пор. роздуми про гріхи немовлят, які ще не дозріли до розумного життя, в Августина Блаженного («Сповідь», І, 7).

(обратно)
(обратно)