Основание Харькова (старинное предание) [Григорій Федорович Квітка-Основ`яненко] (fb2) читать постранично, страница - 20

І.О. Лучник та К.М. Сєкарєва.)

Основание Харькова. (Старинное предание)

Вперше надруковано в зб.: «Молодик на 1843 рік», ч» 1. Харків, 1843, с. 7-73, з присвятою Валеріану Андрійовичу Квітці (небожу).

Зберігся автограф твору (відділ рукописів Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, ф. 67, № 76). Автограф чорновий, записаний чорним чорнилом на 16 аркушах in 4°, зшитих у два зошити. Текст автографа порівняно з текстом першодруку містить незначні відмінності стилістичного характеру: «отличный» замість «отличен», «чисто устанешь» замість «просто устанешь», «это прелесть» замість «чудо» та ін.

«Основание Харькова» дещо відрізняється від інших творів на історичні теми («Головатый», «Гаркуша» та ін.). Покладений в основу твору родинний переказ про походження роду Квіток має мало спільного з дійсними подіями, навіть більше, часто суперечить історичним документам. Проте сильний патріотичний струмінь, вдало окреслені окремі образи, поетизація почуттів героїв приваблювали читачів, давали підстави для позитивних відгуків тогочасної критики.

Оглядаючи перший випуск альманаху «Молодик», який відкривав твір Квітки-Основ'яненка, В.Г. Бєлінський зазначав: «Пан Основ'яненко, як відомо, володіє незвичайним талантом розповідати різні старовинні перекази мовою легкою і зрозумілою навіть простолюдину...» І далі: «Обіцяєм безодню задоволення тому, хто прочитає до кінця "Старовинний переказ"» (Бєлінський В.Г. Твори у 13-ти т., т; VII, М., 1957, с. 87, 89).

Позитивно характеризував твір Квітки-Основ'яненка і М.О. Некрасов. У рецензії на «Молодик» він писав, що «Основание Харькова» — «найкраща стаття в усьому альманасі. В ній досить цікаво розказано легенду про заснування цього міста і початок фамілії "Квітка", до якої належить сам автор... Повість ця читається з інтересом і приємністю до кінця». (Некрасов Н.А. Полн. собр. соч. и писем, т. IX, М., 1950, с. 112).

Подається за першодруком.

Аксельбанты — наплічні шнури на мундирі.

Гривна — срібна чи золота нашийна прикраса.

… правление Иоанна... — йдеться про Івана IV Васильовича (Грозного, 1530-1584), першого російського царя, сина Василія III Івановича. З 1533 р. — великий князь, з 1547 — цар і великий князь всієї Русі.

Годунов — Борис Годунов (бл. 1552-1605) — російський цар (з 1598 р.), з 1577 р. — кравчий, з 1580 р. — боярин.

... царю Михайлу Фёдоровичу. — Йдеться про Михайла Федоровича Романова (1596-1645) — першого російського царя з династії Романових (1613-1645).

Треба — богослужебний обряд, який замовлявся з нагоди хрестин, шлюбу, панахиди тощо.

.... народ православний принуждаем был принять унию... — Мова йде про Брестську церковну унію — об'єднання православної церкви України й Білорусії з католицькою церквою, проголошене на церковному соборі у Бресті 1596 р. верхівкою українських і білоруських духовних та світських феодалів, зв'язаних з польськими магнатами. Внаслідок Брестської унії було створено греко-католицьку церкву.

Шизматики — тобто схизматики, від схизма — прийнятого у католицькій і православній церквах терміну для позначення розколів, що відбувались у християнстві протягом середніх віків. Схизматами католики називали православних.

г

I

?

632

632

1

Я вас запевняю (франц. ) – Ред.

(обратно)

2

Цветок.

(обратно)

3

Что ныне известен под именем Белогородский.

(обратно)

4

Что ныне Екатеринославская улица.

(обратно)