Эльман Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

class="book">У РОСІЇ МИ БІДУВАЛИ, з книги С. Ельмана «Спогади батька Миші Ельмана»

У Росії, коли були бідними, ми висвітлювали наші кімнати гасом і топили дровами та вугіллям. У

Петербурзі, коли обставини дозволили трохи більше комфорту, ми привчилися до більш сучасного

способу життя, і використовували винятково електрику для приготування їжі, освітлення й

опалення. Звідси зрозуміло, що, зштовхнувшись уперше із необхідністю користуватися газом, я з

великою ймовірністю повинен був помилитися...

ВІД АРМІЇ «ВІДМАЗАВ» МИКОЛА II, з статті Ю. Полторака «Сага про Бентвичів»

Марджарі, п’ята дитина Сузі й Герберта, можливо, найколоритніша в родині. Володарка чудових

блакитних очей, струнка, укутана в дороге манто з хутра, вона справляла незабутнє враження на

навколишніх. Марджарі Бентвіч навчалася грі на скрипці в найзнаменитіших викладачів і була

винятково талановитою.

А серед її шанувальників – один з видатних скрипалів-віртуозів ХХ-го століття – Миша Ельман,

звільнений від військової служби за прямою вказівкою Миколи II, котрий при цьому зазначив:

«Росія не бажає завдавати шкоди одному з своїх великих геніїв».

ГРАВ БЕЗКОШТОВНО, з нарису С. Дудакова «Етюди кохання і ненависті»

Видатна балерина Матильда Феліксівна Кшесинська, незважаючи на свою скандально відому

близькість до двору, залишалася людиною культурною і лояльною. Вона давала концерт у

Лондоні під акомпанемент Миші Ельмана. Юдофоби писали, що «корисливий» єврей зірвав

величезний грошовий куш.

Сама балерина писала, що він грав безкоштовно. Вона віддячила піаніста чудовим подарунком.

Але не тільки.

Репетируючи із Кшесинською, Миша звернувся до її чоловіка великого князя Андрія

Володимировича із проханням допомогти одержати дозвіл на поїздку до Петербурга, аби дати

кілька концертів на честь свого вчителя Леопольда Ауера. Кшесинська пояснює західному

читачеві своїх мемуарів: «Ельман емігрував з Росії й тому не мав права на в’їзд без особливого

дозволу».

Виступу Миші з величезним успіхом пройшли в Дворянських зборах, вони із професором Ауером

блискуче зіграли концерт для двох скрипок.

– Картина їхнього спільного виступу була дуже зворушливою, – писала Кшесинська.

НЕДОСЯЖНІСТЬ, з статті «Ельман Миша» на dic.academic.ru

Гра Ельмана відрізнялася глибоким, насиченим тоном – багато хто намагався його наслідувати,

однак вони ніколи не сягали висот оригіналу.

ЗІГРІВАЄ ТЕПЛОМ, з рецензії Д. Лафера «Мистецтво скрипки» Монсенжона»

Перша частина фільму, власне «Мистецтво скрипки», присвячена скрипалям. Вона відкривається

першою частиною концерту Мендельсона в колажному виконанні послідовно Давидом

Ойстрахом, Крістіаном Ферра, Натаном Мільштейном, Фріцем Крейслером, Яшею Хейфецом і, у

коді, – Михайлом Ельманом… Проводиться основна думка про те, що тоді, у золоту еру

скрипкового мистецтва, всі, хто її складав, були дуже різними. «Різними» саме в прочитанні

«різними особистостями». І це, мовляв, на жаль, – зникає або вже зникло в наші дні.

На мій погляд, однак, колажність інтерпретації трохи суперечить цій думці й по-справжньому

відрізнити з наведених вище артистів можна лише Крейслера та Ельмана. (Зрозуміло, я беру лише

наведений приклад музичного тексту).

…Молодший колега Крейслера Миша Ельман тривалий час разом з Хейфецем був зразком великої

російської скрипкової школи, яка зійшла на американську землю. Ельман зігріває весь фільм

теплотою й багатством не тільки свого знаменитого звуку, але й своєї натури. Прекрасно, що йому

відводиться не епізодична роль і у нас з’являється можливість почути й Ельмана-мініатюриста, й

Ельмана-віртуоза у великих формах.

…Імена Хассіда, Неві, Ельмана й багатьох інших скрипалів минулого століття маловідомі

музикантам нашого часу. Але я переконаний, що основна цінність і своєчасність цього фільму

саме в тому, щоб розбудити інтерес і підштовхнути молодих скрипалів до пошуку й максимально

близькому ознайомленню із творчістю великих і самобутніх колег.

АПЛОДУВАЛИ СТОЯЧИ, з замітки О. Бравади «Миша Ельман – скрипаль із Тального, перед

яким схиляли голову цар Росії й королева Англії»

Слава Миші Ельмана починалася ще тоді, коли п’ятирічний хлопчина з Тального дав свій перший

концерт в Одесі…

У 13 років він замінив на сцені в Санкт-Петербурзі «першого скрипаля Росії» Ауера, який перед

концертом