Гримальский Леонтий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ГРИМАЛЬСЬКИЙ Леонтій Стефанович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Священик. Зарахований до лику святих Російською Православною Церквою (2001).
З родини священика. Батько, Гримальський С., – дячок.
Народився 10 липня 1869 р. в с. Ладиженці Уманського повіту Київської губернії Російської
імперії (нині – Уманський район Черкаської бласті України).
Розстріляний більшовиками 26 лютого 1938 р. на полігоні НКВС «Об’єкт Бутово» Московської
області СРСР (нині – в межах м. Москви РФ). Похований в братській могилі. Точне місце – не
відоме.
Закінчив Київську духовну академію (1892).
Був учителем церковно-парафіяльної школи в с. Русалівка Уманського повіту (1892-1893), ієреєм
храму с. Піщане Звенигородського повіту (1894-1914), ієреєм (1914-1922), протоієреєм (1922-
1931) церкви с. Роги Уманського повіту, храму с. Жигалово Московської області (1931-1932),
церкви св. апостолів Петра і Павла с. Литкаріно Ухтомського району Московської області (1932-
1937), храму с. Іл’їнський Погост Солнєчногорського району Московської області (1937),
Успенської церкви с. Гжель Раменського району Московської області (1937-1938).
Нагороджений Палицею (1928), наперсним хрестом з прикрасами (1935).
Заарештований за «контрреволюційну агітацію» (1938). Сталінською «трійкою» засуджений до
розстрілу.
Посмертно реабілітований (1938).
Доповідь уманчанки Т. Коваль «Протоієрей Леонтій Гримальський в національно-духовному
житті кінця ХІХ – початку ХХ ст.» прозвучала на 5 міжнародній науковій конференції
«Православ’я – наука – суспільство: питання взаємодії» (2007).
День пам’яті – 13 (26) лютого.
Серед друзів та близьких знайомих Г. – М. Хорьюзов та ін.
ГРІХ, з життєвого кредо Л. Гримальського
Великий гріх, перетворившись на затятих егоїстів, дбати лише про себе i власне благополуччя.
***
ПОЛІТИЧНИХ РОЗМОВ НЕ ВІВ,
з протоколу допиту Л. Гримальського від 30 січня 1938 р.
Слідчий:
– Де зараз перебуває ваш зять Хорьюзов?
Гримальський:
– Мій зять, Хорьюзов, арештований місяць тому органами НКВС. За що він арештований, я не
знаю.
Слідчий:
– Який у вас був з ним зв’язок?
Гримальський:
– Я був з ним в дружніх стосунках, ми часто відвідували один одного і надавали один одному
матеріальну допомогу. Після арешту Хорьюзова його дружина живе у мене.
Слідчий:
– Слідство має в своєму розпорядженні дані про те, що ви маєте сан протоієрея. Скажіть, в якому
році ви одержали цей сан?
Гримальський:
– У сан протоієрея я зведений 1922 року... Зведений за довголітню службу.
Слідчий:
– Які думки ви мали з громадянами про вибори до Верховної Ради?
Гримальський:
– Розмов на цю тему я не мав. До мене з питаннями на цю тему ніхто не звертався, і я особисто
порад нікому не давав.
Слідчий:
– Які ви вели розмови про міжнародне становище і, зокрема, про небезпеку війни?
Гримальський:
– Розмов про міжнародне становище і взагалі на політичні теми я не вів, тому що до мене ніхто не
звертався з такими розмовами, а я ще й умисне ухилявся від таких розмов.
КОЛГОСПНИКІВ НЕ ЗАЛЯКУВАВ, з протоколу допиту Л. Гримальського від 9 лютого 1938 р.
Слідчий:
– Дайте свідчення про контрреволюційну агітацію, яку ви проводили.
Гримальський:
– Контрреволюційній агітації я ніякий не вів.
Слідчий:
– Слідство має в своєму розпорядженні дані про те, що ви вселяли віруючим недовіру до
радянської влади, партії і конституції.
Гримальський:
– Про конституцію я ніколи нікому не говорив, а також не вселяв віруючим недовіри до партії і
радянської влади.
Слідчий:
– Слідство має в своєму розпорядженні дані про те, що ви залякували колгоспників майбутньою
війною і великими лихами.
Гримальський:
– Про війну і великі лиха я нікому нічого не говорив, і залякувати колгоспників якимись іншими
способами не залякував.
Слідчий:
– Чи говорили ви про неправильні дії радянської влади щодо стягування державних постачань?
Гримальський:
– Про державні постачання я нікому нічого не говорив. Стягувані з мене податки і державні
постачання я вважаю законними.
Последние комментарии