КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 714671 томов
Объем библиотеки - 1414 Гб.
Всего авторов - 275123
Пользователей - 125174

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

iv4f3dorov про Дорнбург: Змеелов в СССР (Альтернативная история)

Очередное антисоветское гавно размазанное тонким слоем по всем страницам. Афтырь ты мудак.

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
A.Stern про Штерн: Анархопокалипсис (СИ) (Фэнтези: прочее)

Господи)))
Вы когда воруете чужие книги с АТ: https://author.today/work/234524, вы хотя бы жанр указывайте правильный и прологи не удаляйте.
(Заходите к автору оригинала в профиль, раз понравилось!)

Какое же это фентези, или это эпоха возрождения в постапокалиптическом мире? -)
(Спасибо неизвестному за пиар, советую ознакомиться с автором оригинала по ссылке)

Ещё раз спасибо за бесплатный пиар! Жаль вы не всё произведение публикуете х)

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
чтун про серию Вселенная Вечности

Все четыре книги за пару дней "ушли". Но, строго любителям ЛитАниме (кароч, любителям фанфиков В0) ). Не подкачал, Антон Романович, с "чувством, толком, расстановкой" сделал. Осталось только проду ждать, да...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Влад и мир про Лапышев: Наследник (Альтернативная история)

Стиль написания хороший, но бардак у автора в голове на нечитаемо, когда он начинает сочинять за политику. Трояк ставлю, но читать дальше не буду. С чего Ленину, социалистам, эссерам любить монархию и терпеть черносотенцев,убивавших их и устраивающие погромы? Не надо путать с ворьём сейчас с декорациями государства и парламента, где мошенники на доверии изображают партии. Для ликбеза: Партии были придуманы ещё в древнем Риме для

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Романов: Игра по своим правилам (Альтернативная история)

Оценку не ставлю. Обе книги я не смог читать более 20 минут каждую. Автор балдеет от официальной манерной речи царской дворни и видимо в этом смысл данных трудов. Да и там ГГ перерождается сам в себя для спасения своего поражения в Русско-Японскую. Согласитесь такой выбор ГГ для приключенческой фантастики уже скучноватый. Где я и где душонка царского дворового. Мне проще хлев у своей скотины вычистить, чем служить доверенным лицом царя

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Арабажин Константин [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

міністерств внутрішніх

справ і народної освіти також не найшлося заперечень.

…Певний час Арабажин продовжував жити переважно в Петербурзі і приїжджав до Хельсінкі

(Гельсінгфорс) тільки на навчальні семестри, зупиняючись в готелі. Остаточно він перебрався

лише наприкінці 1917 р., після проголошення Фінляндією незалежності. Влаштувавшись в

Хельсінкі, Арабажин активно включився в місцеве громадське життя. Він став головою науково-

педагогічної колегії «Матроського університету в Гельсінгфорсі», членом або головою рад низки

місцевих російських навчальних закладів.

28 січня 1918 р. з ініціативи Арабажина в Гельсінкі скликали ініціативну групу для створення

формування, яке одержало назву «Товариство «Російська колонія у Фінляндії». Арабажин став

головою його правління. Товариство почало видавати газету «Голос російської колонії», в березні

перейменовану в «Російський голос» (усього вийшло 29 номерів). Газета позиціонувалася, як

«орган незалежної безпартійної думки», який повинен об’єднати всі прошарки російського

населення в Фінляндії, не втручатися у внутрішні фінські справи і сприяти зближенню фінів і

росіян.

У програмній статті, розміщеній в першому номері газети, Арабажин усіляко підкреслював

відмову від якої-небудь політичної діяльності і вказував на «культурно-господарський» і

безпартійний характер створеного товариства. Основною метою назвав «об’єднання всіх

проживаючих у Фінляндії громадян російської національності на ґрунті загальних інтересів,

матеріальних, духовних і правових».

На нараді представників російських організацій в Фінляндії в травні 1918 р. Арабажина обрали

одним з чотирьох представників російського населення для зв’язку з фінською владою.

…Тим часом внутрішнє життя в незалежній країні розвивалася вкрай несприятливо для місцевих

росіян. Антиросійські настрої, котрі все більш підсилювалися в Фінляндії, значною мірою

насаджувалися і підігрівалися зверху. З одного боку, вони були проявом реакції проти колишньої

метрополії, яка колись обмежувала права автономії, а з іншого, – відчувалося негативне ставлення

до російських більшовиків, які допомагали фінським червоним у громадянській війні, яка щойно

закінчилася.

Процес втікання від усього російського набув особливої послідовності і систематичного характеру

з травня 1918 р. Вже влітку були ліквідовані посади перекладачів з російської мови в губернських

правліннях і інших установах. З’явився ряд указів, котрими скасовувалися постанови про

використання російської мови у відомствах.

Державний університет також прагнув позбутися російськості. …В грудні 1918 р. консисторія

університету звернулася до уряду з клопотанням про скасування всіх російських кафедр у вузі,

пов’язуючи їхню діяльність з ненависною фінам політикою русифікації.

…Арабажин протестував проти цих тверджень, доводячи, що кафедра російської мови і

словесності ніяк не була зв’язана з русифікацією і переслідувала, насамперед, наукові і культурні

цілі.

…Протести не мали наслідків: 4 лютого 1919 р. уряд Фінляндії прийняв рішення про ліквідацію з

1 березня кафедр російської мови і словесності, російського права і російської статистики.

Становище діаспори ускладнювалося тим, що серед самих росіян почалася боротьба за лідерство в

громадських організаціях, котра переросла у відвертий розбрат та інтриги. Не залишився осторонь

цього процесу і Арабажин.

…Затим фінські посадові особи почали самого Арабажина вважати «підозрілим» і «політично

неблагонадійним». …Звинувачення було відверто надуманими, проте перебування Арабажина у

фінській столиці стало небажаним. Постановою губернатора провінції Уусімаа (Нюланд) Б.

Яландера від 14 квітня 1919 р. йому було заборонене проживання в Хельсінкі на тій підставі, що

його політична діяльність не заслуговує довіри.

Арабажин вислали за межі провінції, однак цього разу він залишився в країні....

За Арабажина клопоталися перед К. Г. Маннергеймом, який займав тоді посаду регента, –

тимчасового глави Фінляндської держави.

Вдалося одержати дозвіл на повернення до Хельсінкі.

Улітку 1920 р. Арабажин виїхав з столиці Фінляндії у справах до Таллінна і на зворотний в’їзд

дозволу більше не отримав.

…Приклад К. І. Арабажина наочно демонструє, як російські емігранти пристосовувалися до нових

умов життя за кордоном, коли люди найчастіше змушені,