Савич Алексей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

class="book">числом, займалася справою, – акуратно відвідувала лекції, ходила в публічну бібліотеку читати

книги для самоосвіти. З останніми я частіше зустрічався. З них частина була революціонери, котра

мріяли про повалення існуючого ладу; інша ж частина, як мені здавалося, розсудливіша, дивилася

на речі інакше.

«Коли буде повалено існуючий порядок, – говорили вони, – хто ж заводитиме новий? Невже

неосвічена маса? Так піде така різанина і бійка, що всякий розсудливий втече з цього пекла».

...Я вважав неможливим негайно кинути університетську освіту та іти в народ, оскільки,

одержуючи від батька по 23 рублі щомісячно, я вважав себе його боржником, і відплатити свій

борг я вважав за можливе лише тим, що закінчу курс в університеті, на що мені і посилали ці

гроші.

За успіхами я закінчив курс третім, і професор астрономії Савич пропонував кому-небудь з нас

трьох залишитися при університеті на казенну стипендію, що звільнилася, і готуватися на ступінь

приват-доцента з астрономії. Я відмовився від цієї пропозиції; одержавши диплом, я вважав себе

вільним від боргу перед батьком і вирішив іти освічувати народ.

ВІВ СЕБЕ ПОРЯДНО, з дослідження І. Дмитрієва «Нудна історія»

8 жовтня 1874 р. академіки п.п. Зінін, Бутлеров, Савич і Сомов внесли до Фізико-математичного

відділення Петербурзької академії наук пропозиція про обрання Менделєєва в ад’юнкти з хімії.

…З протоколу засідання відділення:

«...Присутніх18, так що загальна кількість голосів (2 голоси п. Президента) складала 19, а проста

більшість – 10. По закінченні балотування, кількість куль виявилося:

Чорних – 11

Білих – 8.

Таким чином, відділення визнало, що воно не надає для хімії жодного з двох наявних нині

вакантних ад’юнктських місць».

…Менделєєв не вписувався (причому не тільки своїми манерами) в академічний стиль. Та й чи

часто в історії будь-яка корпорація, поставлена перед альтернативою «талановитий –

покладливий», робила вибір на користь першого (якщо, звичайно, не було форс-мажорних

обставин чи незборимого тиску ззовні)?

…На підтримку Менделєєва незмінно виступала рівно половина облікового складу відділення,

тому 8 білих куль (Алексєєва, Буняківского, Бутлерова, Кокшарова, Овсянникова, Савича,

Фамінцина і Чебишева) йому були гарантовані, але набрати треба було 13 (у випадку участі в

голосуванні президента і неодмінного секретаря), і те, що досягти цього не вдасться, прекрасно

розуміли і Бутлеров, і Веселовський.

…Переважна більшість російських наукових співтовариств, включаючи і Бутлерова, якому

довелося чимало витерпіти від Менделєєва, була абсолютно впевнена, що Дмитро Іванович

повинен бути обраний в Академію наук («якщо не він, то хто ж?»).

Веселовський же і компанія настільки ж непорушно були переконані в зворотному («хто завгодно,

тільки не він»).

…11 листопада 1880 р. відбулися вибори. Голосувало 18 чоловік… Менделєєв одержав 9

«виборних» і 19 «невиборних» голосів, йому не вистачило 4 білих куль.

Збереглася повістка з повідомленням про це засідання, на якій рукою Бутлерова написано:

Очевидно, чорні: Літке (2), Веселовський, Гельмерсен, Шренк, Максимович, Штраух, Шмідт,

Вільд, Гадолін.

Білі: Буняківський, Кокшаров, Бутлеров, Фамінцин, Овсянников, Чебишев, Алексєєв , Струве,

Савич.

Можна, звичайно, сперечатися: голосування було таємним, і бутлерівський запис – не більш ніж

гадання. Проте весь хід попередніх і наступних подій, а також усе, що відомо про відносини між

Менделєєвим і членами ФМВ, говорить про те, що Бутлеров дав точний розклад сил.

Думаю, поразка на академічних виборах визначена цілою низкою причин.

По-перше, прийом до Академії наук, як і прийом до будь-якої корпоративної структури (в тому

числі й в університет) – це завжди добір до клану, де діють свої писані і неписані закони.

…По-друге, ініціатором висунення кандидатури Менделєєва був Бутлеров – факт, який сам по

собі викликав у деяких членів ФМВ нервозну реакцію.

… По-третє, позначилася, зрозуміло, й міжкорпоративна конкуренція «Академія наук – Санкт-

Петербурзький університет», яка все загострювалася з посиленням наукового потенціалу

університету і збільшення кількості університетських професорів на ФМВ.

…В-четвертих, необхідно врахувати деякі особливості персонального складу ФМВ, а точніше –

групи осіб, що прийняли участь в голосуванні 11 листопада 1880 р. Їх можна розділити на три