Кузнецова Мария [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 1

КУЗНЄЦОВА Марія Миколаївна

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Оперна і камерна співачка (ліричне сопрано), балерина, виконавиця народних танців, громадський

діяч. У різні часи до її дівочого прізвища додавалися прізвища чоловіків – Бенуа, Карепанова, Массне.

З дворянської родини. Батько, Кузнєцов М., – художник.

Народилася в 1880 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр однойменної

області України).

Померла 26 квітня 1966 р. в м. Парижі (Франція). Похована на цвинтарі Сен-Женев’єв де Буа.

Була співачкою петербурзьких оперної антрепризи князя А. Церетелі (1904-1905), Маріїнського

театру (1905-1915; 1916-1917), Шведського і Датського королівських оперних театрів (1919),

паризької Російської приватної опери (1929-1933), музичним радником Барселонського оперного

театру.

Учасниця «Російських сезонів» С. Дягілєва (1914).

Наша землячка – перша виконавиця партій Февронії («Оповідь про невидимий град Кітеж» М.

Римського-Корсакова, 1907), Клеопатри («Клеопатра» Ж. Массне, 1914), вона першою

познайомила російських слухачів з оперою «Таїс» Ж. Массне.

Також виконувала партії Тетяни («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Маргарити («Фауст» Ш.

Гуно), Антониди («Життя за царя» М. Глинки), Ольги («Русалка» О. Даргомизького), Махай

(«Дубровський» Е. Направника), Віолети («Травіата» Д. Верді), Джульєтти («Ромео і Джульєтта

Ш. Гуно), Снігуроньки («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Ельзи («Лоенгрін» Р. Вагнера).

Массне спеціально К. написав свою оперу «Клеопатра».

Як балерина дебютувала партією Маргарити («Фауст» Ш. Гуно) в петербурзькій оперній

антрепризі князя А. Церетелі (1904).

Паризька музична громадськість урочисто відзначила 30-річчя творчої діяльності К. (1934).

У Хельсінкському музеї театру зберігаються листи нашої землячки до Георга Ге.

Не сприйнявши більшовицького режиму, емігрувала: спочатку до Скандинавії (1918), а потім –

Франції (1920).

Серед друзів та близьких знайомих К. – Л. Собінов, І. Мечніков, Ф. Шаляпін, С. Лифар, М. Фігнер, І. Тартаков, М. Черкаська, Е. Купер, А. Больська, Г. Поземковський, Л. Бакст, С. Дягілєв, О.

Преображенська, І. Єршов, М. Фокін, І.Білібін, М. Штейман, К. Коровін, Р. Болеславський, Ф.

Литвин та ін.

***

СПІВАЮЧІ СІДНИЦІ

, з творчого кредо М. Кузнєцової

Нинішнім артистам талант не потрібен – вони грають задом, грудьми тощо.

ЯКИЙ ТОНКИЙ НАТЯК, з листа М. Кузнєцової Г. Ге від 21 жовтня 1927 р.

Забули Ви абсолютно Вашу Панію і донині жодного разу їй не написали. Ви знаєте, скільки у мене

клопоту було із-за квартири і всяких справ – з глузду можна було з’їхати!

Зараз я співаю тут в Опері з грандіозним успіхом, потім співатиму у Відні, а з Відня їду... до

Барселони, через Париж.

Читала в газетах, що Володимиров з Карсавіною танцюють в Ризі. Ви знаєте, він мені так і не

написав?!! Який тонкий натяк!

Цілу Вас, милий Жоржик, і часто про Вас думаю і люблю, як і раніше.

Ваша панія Марія Кузнєцова.

ХОЧУ СТВОРИТИ ОПЕРНУ СПРАВУ, з листа М. Кузнєцової Г. Ге від 16 жовтня 1928 р.

Ви знаєте, Жоржик, що у мене буде велика театральна справа, ми починаємо 27 січня в театрі

Champs Elysees. Підуть «Кітеж», «Салтан» та «Ігор», і якщо дасть Бог, все буде добре, то в травні і

червні поставимо ще дві опери і, можливо, «Младу» Римського, де головну роль грає балет. Я

хочу створити таку оперну справу, як у Дягілєва балетна.

Звичайно, для Вас, мій милий Жоржик, місце Ваше є і Ви можете написати князеві Церетелі якщо

бажаєте...

У нас вже є пропозиції на Лондон..., Швейцарію і Мілан...

УСІ ВОНИ – ШАНТАЖИСТИ, з листа М. Кузнєцової Г. Ге

Подумайте, Жоржику, Массне, француз, витратив чотири мільйони франків на російську справу,

прогодував п’ятнадцять місяців сто двадцять п’ять осіб, збагатив усіх і ось подяка йому і моєму

синові. Вони всі прошантажували Мішу і самі зруйнували таку дивну справу, ...усіляке бажання

відбили продовжувати справу!

...Піотровський у нас заробив двісті тисяч франків, а Фітельберг лише з Америки вислав своїй

дружині триста тисяч франків, не враховуючи життя там і покупок в Перу хутра та срібла.

ЧОЛОВІК МЕНІ ЩЕ ЗАПЛАТИТЬ, з листа М. Кузнєцової Г. Ге в 1931 р.

Дуже було важко налагодити відносини і справи з моїм чоловіком, але завдяки моєму

надзвичайному терпінню і витримці я все влаштувала. Наніс