Корвин-Пиотровский Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
було вже в США, в Лос-Анджелесі, незадовго до смерті.
Він походив з дуже стародавнього й іменитого роду, лише, на відміну від багатьох інших, над цим жартував. Зрозуміло, що чекало дворянина і офіцера на Батьківщині після
громадянської війни, – тому-то поет і опинився в Берліні.
Там він прожив майже двадцять років. Працював таксистом, керував відділом поезії в
російському журналі; разом з Набоковим відвідував гурток при журналі «Веретено».
Набоков, до речі, дуже утішно відгукувався про поему Корвіна-Піотровського «Беатріче».
Напередодні Другої світової війни поет переїхав до Франції.
Він писав дуже просто, без всякої химерності, але критики відзначали його особливе
уміння передавати невловимі, якнайтонші порухи душі. У віршах він ніби перебував і в
цьому, і в іншому, потойбічному світі. Можливо, тому смерть, про яку він так багато
писав, його обходила.
Після Другої світової війни Корвін-Піотровський заробляв на життя розфарбовуванням
шовкових хусток; живучи у Франції, він спілкувався з російською діаспорою, а на початку
50-х перебрався до США, де друкувався в тамтешніх російськомовних виданнях.
Последние комментарии
16 минут 31 секунд назад
3 часов 45 минут назад
4 часов 18 минут назад
5 часов 15 минут назад
20 часов 16 минут назад
22 часов 49 минут назад