КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 715066 томов
Объем библиотеки - 1417 Гб.
Всего авторов - 275198
Пользователей - 125199

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Тарханов: Мы, Мигель Мартинес (Альтернативная история)

Оценку не ставлю, но начало туповатое. ГГ пробило на чаёк и думать ГГ пока не в может. Потом запой. Идет тупой набор звуков и действий. То что у нормального человека на анализ обстановки тратится секунды или на минуты, тут полный ноль. ГГ только понял, что он обрезанный еврей. Дальше идет пустой трёп. ГГ всего боится и это основная тема. ГГ признал в себе опального и застреленного писателя, позже оправданного. В основном идёт

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
iv4f3dorov про Тюрин: Цепной пес самодержавия (Альтернативная история)

Афтырь упоротый мудак, жертва перестройки.

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
iv4f3dorov про Дорнбург: Змеелов в СССР (Альтернативная история)

Очередное антисоветское гавно размазанное тонким слоем по всем страницам. Афтырь ты мудак.

Рейтинг: +2 ( 3 за, 1 против).
A.Stern про Штерн: Анархопокалипсис (СИ) (Боевик)

Господи)))
Вы когда воруете чужие книги с АТ: https://author.today/work/234524, вы хотя бы жанр указывайте правильный и прологи не удаляйте.
(Заходите к автору оригинала в профиль, раз понравилось!)

Какое же это фентези, или это эпоха возрождения в постапокалиптическом мире? -)
(Спасибо неизвестному за пиар, советую ознакомиться с автором оригинала по ссылке)

Ещё раз спасибо за бесплатный пиар! Жаль вы не всё произведение публикуете х)

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
чтун про серию Вселенная Вечности

Все четыре книги за пару дней "ушли". Но, строго любителям ЛитАниме (кароч, любителям фанфиков В0) ). Не подкачал, Антон Романович, с "чувством, толком, расстановкой" сделал. Осталось только проду ждать, да...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).

Корвин-Пиотровский Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">російського зарубіжжя, писав, що його «розстрілювали надзвичайно невміло». Втім, це

було вже в США, в Лос-Анджелесі, незадовго до смерті.

Він походив з дуже стародавнього й іменитого роду, лише, на відміну від багатьох інших, над цим жартував. Зрозуміло, що чекало дворянина і офіцера на Батьківщині після

громадянської війни, – тому-то поет і опинився в Берліні.

Там він прожив майже двадцять років. Працював таксистом, керував відділом поезії в

російському журналі; разом з Набоковим відвідував гурток при журналі «Веретено».

Набоков, до речі, дуже утішно відгукувався про поему Корвіна-Піотровського «Беатріче».

Напередодні Другої світової війни поет переїхав до Франції.

Він писав дуже просто, без всякої химерності, але критики відзначали його особливе

уміння передавати невловимі, якнайтонші порухи душі. У віршах він ніби перебував і в

цьому, і в іншому, потойбічному світі. Можливо, тому смерть, про яку він так багато

писав, його обходила.

Після Другої світової війни Корвін-Піотровський заробляв на життя розфарбовуванням

шовкових хусток; живучи у Франції, він спілкувався з російською діаспорою, а на початку

50-х перебрався до США, де друкувався в тамтешніх російськомовних виданнях.