КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 714671 томов
Объем библиотеки - 1414 Гб.
Всего авторов - 275123
Пользователей - 125174

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

iv4f3dorov про Дорнбург: Змеелов в СССР (Альтернативная история)

Очередное антисоветское гавно размазанное тонким слоем по всем страницам. Афтырь ты мудак.

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
A.Stern про Штерн: Анархопокалипсис (СИ) (Фэнтези: прочее)

Господи)))
Вы когда воруете чужие книги с АТ: https://author.today/work/234524, вы хотя бы жанр указывайте правильный и прологи не удаляйте.
(Заходите к автору оригинала в профиль, раз понравилось!)

Какое же это фентези, или это эпоха возрождения в постапокалиптическом мире? -)
(Спасибо неизвестному за пиар, советую ознакомиться с автором оригинала по ссылке)

Ещё раз спасибо за бесплатный пиар! Жаль вы не всё произведение публикуете х)

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
чтун про серию Вселенная Вечности

Все четыре книги за пару дней "ушли". Но, строго любителям ЛитАниме (кароч, любителям фанфиков В0) ). Не подкачал, Антон Романович, с "чувством, толком, расстановкой" сделал. Осталось только проду ждать, да...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Влад и мир про Лапышев: Наследник (Альтернативная история)

Стиль написания хороший, но бардак у автора в голове на нечитаемо, когда он начинает сочинять за политику. Трояк ставлю, но читать дальше не буду. С чего Ленину, социалистам, эссерам любить монархию и терпеть черносотенцев,убивавших их и устраивающие погромы? Не надо путать с ворьём сейчас с декорациями государства и парламента, где мошенники на доверии изображают партии. Для ликбеза: Партии были придуманы ещё в древнем Риме для

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Романов: Игра по своим правилам (Альтернативная история)

Оценку не ставлю. Обе книги я не смог читать более 20 минут каждую. Автор балдеет от официальной манерной речи царской дворни и видимо в этом смысл данных трудов. Да и там ГГ перерождается сам в себя для спасения своего поражения в Русско-Японскую. Согласитесь такой выбор ГГ для приключенческой фантастики уже скучноватый. Где я и где душонка царского дворового. Мне проще хлев у своей скотины вычистить, чем служить доверенным лицом царя

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Гальперин Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">Після «Казусу Кукоцького» це – перший великий роман письменниці. За цей час у Росії вийшло

кілька збірок оповідань Улицької: «Дівчинки», «Цю-юріх», «Бідні родичі», «Дитинство 49».

Головний герой нового роману – позитивна молода людина, яка вихована мамою та бабусею, йдеться у прес-релізі видавництва. У книжці розповідається про взаємини сина й матері, про

підпорядкування людини почуттю обов’язку і пов’язаних з цим втрат.

Ось що каже Людмила Улицька про свою нову книжку: «Я думаю, що це мій третій і, здається, останній роман. Це шалено важка форма, вимагає величезної напруги. По суті, це дистанція

марафонська. Що до мене, то я скоріше спринтер, і в просторі меншому почуваю себе набагато

впевненіше.

Так що ніяк не можна сказати, що мені щось заважало писати романи останні три роки. Це роман

мені заважав писати оповідання і радіти життю. Але є теми, що ніяк не укладаються в межі

оповідання. І тоді виходить роман. Щодо відчуття, то стан написання роману нагадує затяжну

хворобу. І почуття, яке я відчуваю, закінчуючи велику книжку, дає щастя звільнення, що нагадує

видужання».

Людмила Улицька …професійно зайнялася літературою, писала сценарії для телевізійних передач

та інсценізації для дитячих театрів, перекладала вірші з монгольської мови.

Перші оповідання з’явилися наприкінці 80-х років, популярність до письменниці прийшла після

публікації у «Новому світі» повісті «Сонечка». Першу книжку оповідань «Бідні родичі»

опублікувала у 1993 році у Франції. З того часу її твори перекладені 25 мовами світу.

Людмила Улицька – лауреат престижних письменницьких премій: Медичі (Франція), Джузеппе

Ацербі (Італія), Smirnoff-Букер 2001 року (за роман «Казус Кукоцького»).

З «АвтоГрафії» Людмили Улицької: Я походжу з родини, яка мала хист до писання. Один з моїх

дідів – по батьківській лінії – автор двох книжок. Одна – з теорії музики, а друга – перша російська

праця з демографії. Такий був масштаб інтересів у людини. Він 17 років просидів у таборах, повернувся і практично відразу помер, так що я його бачила, можна сказати, один раз у житті...

У прабабки був син – літератор, постановник, людина, яка має свою цікаву історію – Михайло

Петрович Гальперін. Вона дуже пишалася цим своїм сином, тому що він був найуспішніший і

«піднявся» у культурному відношенні.

Словом, я почала писати вірші не пам’ятаю, як рано.

Постскриптум. Людмила Улицька одержала російську національну премію «Іванушка-2004» як

письменниця року, повідомляє інформаційне агентство «ІТАР-ТАРС». Вручення нагороди

письменниці відбулося в рамках 17-ого Московського міжнародного книжкового виставки-

ярмарку.