КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 715394 томов
Объем библиотеки - 1418 Гб.
Всего авторов - 275274
Пользователей - 125220

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Каркун про Салтыков-Щедрин: Господа Головлевы (Классическая проза)

Прекраснейший текст! Не текст, а горький мёд. Лучшее, из того, что написал Михаил Евграфович. Литературный язык - чистое наслаждение. Жемчужина отечественной словесности. А прочесть эту книгу, нужно уже поживши. Будучи никак не моложе тридцати.
Школьникам эту книгу не "прожить". Не прочувствовать, как красива родная речь в этом романе.

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Каркун про Кук: Огненная тень (Фэнтези: прочее)

Интереснейшая история в замечательном переводе. Можжевельник. Мрачный северный город, где всегда зябко и сыро. Маррон Шед, жалкий никудышный человек. Тварь дрожащая, что право имеет. Но... ему сочувствуешь и сопереживаешь его рефлексиям. Замечательный текст!

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Каркун про Кук: Десять поверженных. Первая Летопись Черной Гвардии: Пенталогия (Фэнтези: прочее)

Первые два романа "Чёрной гвардии" - это жемчужины тёмной фэнтези. И лучше Шведова никто историю Каркуна не перевёл. А последующий "Чёрный отряд" - третья книга и т. д., в других переводах - просто ремесловщина без грана таланта. Оригинальный текст автора реально изуродовали поденщики. Сюжет тащит, но читать не очень. Лишь первые две читаются замечательно.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Каркун про Вэнс: Планета риска (Космическая фантастика)

Безусловно лучший перевод, одного из лучших романов Вэнса (Не считая романов цикла "Умирающая земля"). Всегда перечитываю с наслаждением.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
pva2408 про Харников: Вечерний Чарльстон (Альтернативная история)

Ну, знаете, вас, скаклоамериканцев и ваших хозяев, нам не перещеголять в переписывании истории.

Кстати, чому не на фронті? Ухилянт?

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Бродский Исаак [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

техніки, вражає

монументальністю й поетичною силою.

…Серед пізніших скульптурного і графічного добутків не можна обійти т. зв. Ленініану. Ось

Володимир Ілліч у невеликій кімнаті Смольного, де ще збереглися м’які меблі класної дами

Дворянського інституту – в строгих білих чохлах. Владимир Ілліч сидить біля круглого столика.

Він зосереджений і стомлений напруженим ритмом перших днів Жовтня. На колінах у нього

блокнот, куди він швидко заносить, може бути, тези доповіді або звернення до народу, чи декрет

нової влади.

…Художник першим подав настільки переконливо образ вождя Великої Жовтневої соціалістичної

революції, організатора першої у світі соціалістичної держави.


ЗАКОХАНИЙ У ПСКОВ, з альбому С. Іваницького «Бродський»

Цикл творів про Псков знаменитий майстер пейзажу, носій високих традицій петербурзької школи

живопису Ісаак Бродський вважав своїм щасливим творчим успіхом. Учень Іллі Рєпіна, приїхав

сюди взимку 1913 р. Місто зачарувало його величною красою, надзвичайною своєрідністю. «Я

дуже люблю Псков і завжди як художник знаходжу в ньому щось нове. Це Росія у всій її красі. У

Пскові я працював з не меншим захопленням, ніж у старих містах Європи» – так писав художник в

своїх спогадах.

Тема російської провінції, поезії її побуту бере для нього свій початок саме тут. Псков був

оспіваний ним в низці полотен, які він створив під час других відвідин Пскова 1914 року. Це

«Псковський кремль», «Вулиця в Пскові», «Базар». Полотно «На річці Великій» і декілька етюдів

«Баржі», «Пристань», «Святковий торг», звернені до річки Великої, її маленьких приземкуватих

будиночків, що чергуються з церквами. Архітектура і пейзаж гармонійно поєднуються в них і

складають одне живописне ціле.

Епічна краса ансамблів Пскова, строгий ритм і простота, ясна і велична пластика староруської

архітектури полонили художника. У 1921 р. він знову відвідує Псков, де пише «Пейзаж (Псков)»,

куточок стародавнього міста, який зображає пору ранньої весни.


ЗАРАДИ ЧОГО РЕФОРМИ, з статті В. Гончарова «Знову, знову нас обвели навколо пальця»

Не хочу нікого скривдити , просто... Говорячи про поезію, або про іншу творчість (живопис,

музику), потрібно враховувати «дзвіницю», з якої людина дивиться.

Якось в історії російської культури трапився наступний випадок....

В 1918 році, після всіх реформ, проведених в області культури, сталося так, що в Петербурзькій

художній академії нікому було викладати. Багатьох познімали, відсторонили й т.д. Бо вирішили

створити вільні художні майстерні. Не було ніяких правил, програм, відбору. Приймали всіх

бажаючих.

Через два роки, коли зрозуміли, що рівень слухачів впав нижче плінтуса, схопилися за голови й

вирішили повернути старих професорі: Бродського Ісака Ізраїлевича, Альтмана, Бенуа....

Вони повернулися... І відразу відсіяли дві третини студентів.

Отож я про те, що може варто подумати…

Це не камінь в чийсь бік. Я й сам на правах «учня», проте приклад з історії показовий...


ЗНАЧНЕ ІМ’Я ЧИ НІ, з репліки Б. Крамаренка «Дивний довідник дивних цін»

Італійські колекціонери російського мистецтва Ніколя Саворетті й Марта Боері презентували

(2005 рік) громадськості цікаве видання «DAR. Російське мистецтво від авангарду до наших днів.

Довідник цін», яке вийшло російською і англійською мовами тиражем 5000 примірників.

Підготовка здійснювалася в Росії, друк – в Італії. Поширення довідника передбачається як у Росії, так і за рубежем. Одночасно з друкованою версією в Інтернеті з’явився сайт із платними

функціями. У ньому наводиться інформація, аналогічна друкованому виданню.

Довідник «DAR. Російське мистецтво від авангарду до наших днів» – перша спроба структурувати

ціни на російське мистецтво за останні сто років.

Довідник побудований за алфавітним принципом (подано інформацію про близько 1000

художників). І ось отут виникає маса питань.

Що слугувало критерієм при визначенні «значного імені»? Чому в довіднику присутні невідомі

імена й відсутні класики? Наприклад, не сприйнятий як «значне ім’я» Бродський Ісак Ізраїлевич,

(1884-1939), але включений Бродський Юрій Йосипович (1958 рік народження).

Подив викликає відсутність Бориса Григор’єва (1886-1939) і присутність когось Олексія

Григор’єва (1956 року народження).

Відсутня така знакова фігура російського мистецтва XX сторіччя, як Петро Митурич, проте

включена якась Олександра Митлянська (1958