Маршак Илья [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

слово «інстинкт» не задовольняло мене. Мені здавалося, що у

мурашок є щось більше, ніж інстинкт. Я ставив їх в нові» несподівані, завдання, і вони знаходили

вихід, якого їм не міг підказати інстинкт.

Пам’ятаю, я влаштував посеред мурашника ставок в кришечці від консервної банки. Вода була в

нижній частині кришки, а верхня частина залишалася сухою. Ніколи ще ставків на схилі

мурашника не бувало. І тому декілька мурашок відразу потрапляло у воду. Але інші вже у воду не

падали, а прагнули витягнути товаришів. Оскільки це їм не вдавалося, вони потягли потопаючих

уздовж берега до сухого місця і таким чином врятували всіх. Після цього жодна мурашка у воду

не падала...

Можна було б довго розповідати про всі мої спостереження і досліди, про те, як я влаштовував

штучні мурашники, про те, як я (соромно зізнатися!) став палієм воєн між рудими і деревними

мурашками.

ВІЙНА ЧЕРЕВИКІВ З ЧОБІТЬМИ, з книги І. Маршака «Розповідь про великий план»

Задля того, щоб мати якомога більше грошей, фабрикант прагне трохи менше платити тим, хто на

нього працює. Але ж робочих у багато разів більше, ніж фабрикантів. Хто головний покупець

товарів? Ті люди, які працюють на фабриках, в магазинах, на залізницях, на

сільськогосподарських фермах. І чим менше вони одержують грошей за свою працю, тим менше

вони в змозі купувати. ...Що ж виходить?

Виходить, що в країні зайві товари, а купувати їх нікому...

У газеті з’являється стаття:

– Їжте більше м’яса!

Це стараються м’ясоторгівці.

Інша газета переконує:

– Їжте більше хліба!

Третя газета наполягає:

– Пийте більше молока!

– Купуйте велосипеди!

– Купуйте вічне пір’я!

– Купуйте нікельовані ліжка!

Гра йде все азартніше і азартніше. Мета її – одержати гаманець покупця. Цей гаманець один, а

охочих його одержати багато. Якщо людина купуватиме олівці, у неї не вистачить грошей на вічне

перо. І ось люди, які виготовляють вічні пера, стають заклятими ворогами людей, які

виготовляють олівці.

Воюють не тільки олівці з перами, черевики з чобітьми, чоботи з велосипедами, велосипеди з

автомобілями, автомобілі із залізницями.

Нафта воює з вугіллям, ліс з металом, землеробство з промисловістю, місто з селом.

Усі воюють проти всіх.

ЯКБИ РУДА МАЛА ПАМ’ЯТЬ, з книги І. Маршака «Гори і люди»

Крізь вогонь і воду пройде руда, яка ще зовсім недавно мирно спала під землею. Не вперше

потрапить вона у вогонь і воду, не вперше плавитиметься і піддаватиметься хімічній обробці.

Якби у руди була пам’ять, печі металургійних заводів нагадали б їй ту величезну підземну піч, в

якій вона побувала мільйони років тому.

Баки і кадоби на хімічному заводі нагадали б їй ті підземні тріщини, в яких вона вирувала гарячим

розчином, а потім осідала корою мінералів. Але тоді всі її перетворення і мандрування протікали

поволі – мільйони років, а зараз в якусь добу руда перетворюється на чавун, чавун в сталь, сталь в

машину.

Стародавня історія руди повзла черепашачим кроком, нова її історія, якою керує людина, пострибала галоп. Людина дала їй і нову швидкість, і новий напрям. Все, що завгодно, могло

трапитися з металом в природі: він міг плавитися в надрах землі, застигати в тріщинах і жилах, переходити з одного з’єднання в інше, – але ні за яких умов він не міг стати плугом чи двигуном.

Історію природи по-своєму продовжила людина.

ЦЕГЛА... З ПОВІТРЯ, з книги І. Маршака «Сто тисяч чому»

Чи бувають стіни з повітря?

Для чого ми вставляємо на зиму другу раму? Для того, щоб створити між стеклами повітряну

стінку. Повітряна стінка затримує тепло, не дає йому виходити з кімнати.

Значить, дві рами – це все одно що дві сорочки.

Учені відкрили, що повітряна стінка тримає тепло краще навіть, ніж цегляна. Тому тепер стали

робити цеглу з порожніми проміжками всередині. Така цеглина нагадує пиріг, з якого вийняли

начинку.

У будинках з такої цегли набагато тепліше, ніж з суцільної. Чому? Та тому, що вона виготовлена

наполовину з повітря.

ПРОСТО – ПРО РЕЧІ МУДРІ, з передмови М. Горького до книги І. Маршака «Гори і люди»

М. Іллін, автор цієї книги, вже знайомий читачам США. Його «Розповідь про великий план» з

тріумфом прочитали усюди в Європі, переклали мовами Японії, Китаю, вона витримала – якщо не

помиляюся – не одне, а декілька багатотиражних видань в Нью-Йорку. Винятковий успіх