Бронштейн Матвей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
БРОНШТЕЙН Матвій Петрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Фізик, популяризатор науки. У фізиці існує науковий термін «формула Хопфа – Бронштейна».
З лікарської родини.
Народився 19 листопада (2 грудня) 1906 р. в м. Вінниці Подільської губернії Російської імперії
(нині – адміністративний центр однойменної області України).
Розстріляний 18 лютого 1938 р. в одній із сталінських катівень м. Ленінграда СРСР (нині – м.
Санкт-Петербург РФ). Місце поховання – не відоме.
Закінчив фізико-математичний факультет Ленінградського університету (1926-1930).
Був науковим співробітником Ленінградських фізико-технічного інституту, викладачем
державного університету і політехнічного інституту (1930-1937).
Спеціалізувався з проблем фізики напівпровідників, теорії гравітації, ядерної фізики, астрофізики.
Довів неможливість розпаду фотона, пов’язавши її з фактом розширення Всесвіту (1937).
Друкувався в журналах «Успіхи фізичних наук», «Вогнище».
Як вчений дебютував науковою статтею про світлові кванти (1925).
Потім настала черга наступних доробків: «Сучасний стен релятивістської космології» (1931),
«Квантування гравітаційних полів» (1935), «Про магнітне розсіяння нейтронів» (1937),
Наш земляк – автор науково-популярних книг «Сонячна речовина», «Атоми, електрони, ядра»
(обидві – 1936), «Промені Ікс» (1937).
За наклепницьким виказом Б. заарештували в м. Київ по дорозі на відпочинок до Кисловодська
(1937).
Посмертно реабілітований (1957). Дружині компенсували «вартість бінокля, вилученого під час
обшуку 1 серпня 1937 р.».
В італійському Центрі наукової культури ім. Етторе Майорана заснована стипендія ім.
Бернштейна (1991).
Серед друзів та близьких знайомих Б. – І. Курчатов, Л. Ландау, О. Фрідман, К. Чуковський, С.
Вавилов, Л. Мандельштам, І. Тамм, В. Фок, Я. Френкель, С. Маршак та ін.
***
МІНЯТИ УЯВЛЕННЯ ПРО ЧАС І ПРОСТІР,
з наукового кредо М. Бронштейна
Вимагає радикальної перебудови теорія ...а, може бути, й відмови від звичайних уявлень про
простір і час і заміни їх якимись набагато глибшими і позбавленими наочності поняттями.
НЕБЕЗПЕЧНИЙ ЗЛОЧИНЕЦЬ, з розпорядження народного комісара внутрішніх справ України
від 6 серпня 1937 р.
Заарештованого Бронштейна Матвія Петровича як особливо небезпечного злочинця направити під
особливим конвоєм, в окремому купе вагон-зака в м. Ленінград в розпорядження УНКВС
Ленінградської області.
ЗА ВЗІРЕЦЬ МАВ ЗАХІД, з протоколу допиту М. Бронштейна від 9 жовтня 1937 р.
Входив до контрреволюційної організації інтелігенції, котра боролася за повалення радянської
влади і встановлення політичного устрою, за якого б інтелігенція брала участь в управлінні
державою нарівні з іншими прошарками населення за прикладом країн Заходу, хотів побудувати
по суті фашистську державу, здатну встояти проти комунізму.
ЖАРТ, ЩО ЗАКІНЧИВСЯ СМЕРТЮ, з розвідки Б. Горобця «Коло Ландау»
З осені 1931 р. від них став потихеньку віддалятися «Дімус». Його місце серед найближчих друзів
Ландау досить швидко зайняв Матвій Бронштейн («Абат»). ...Багато часу в цій компанії проводив
і німецький фізик Рудольф Паєрлс. Згодом Євгенія Канегіссер вийшла за Паєрлса заміж, а той
перебрався до Англії і став там фізиком з світовою популярністю. До речі, саме його заступником
був знаменитий Клаус Фукс, зрадник Англії, який передав до СРСР креслення і технологію
атомної бомби.
Паєрлс став членом Лондонського Королівського товариства і навіть одержав дворянський титул, а Євгенія Канегіссер стала леді Паєрлс.
А ще через 10 років М. Бронштейна згубив лист до Англії. Як розповідав А. Б. Мігдал, це лист
євреєві Р. Паєрлсу кінчався жартівливим вітанням «Хайль Гітлер!». Вважається, що саме це
спровокувало арешт і загибель М. П. Бронштейна.
ЦІННИЙ НАУКОВЕЦЬ, з листа В. Фока А. Вишинському
Прокуророві СРСР т. Вишинському
від академіка В. О. Фока.
Високошановний Андрій Януарійович!
Я приєднуюся до клопотання Лідії Корніївни Чуковської про перегляд справи її чоловіка,
колишнього доцента Ленінградського університету Матвія Петровича Бронштейна.
М. П. Бронштейн в своїй науковій діяльності проявив себе як талановитий молодий учений, який
вніс цінний внесок в радянську науку і має виняткову ерудицію у області теоретичної фізики.
Його докторська дисертація, присвячена загальній теорії відносності Ейнштейна, містить
результати великої наукової цінності. У своїй роботі з теорії металів і напівпровідників він також
дав багато нового. Нарешті, йому належить низка науково-популярних книг для юнацтва,
виключно висока якість яких була відзначена свого часу в нашій центральній пресі.
У випадку, якщо Ви знайдете можливим задовольнити клопотання Л. К. Чуковської, прошу при
перегляді справи М. П. Бронштейна врахувати велику цінність його як науковця.
ЗААРЕШТОВАНИЙ ВИБУВ, з книги Л. Чуковської «Нотатки про Ганну Ахматову»
Лютий 1938. Дерев’яне віконце на Шпалерній, куди я, зігнувшись в три погибелі, сказала:
«Бронштейн, Матвій Петрович» і протягнула гроші, – відповіло мені зверху густим голосом:
«Вибув!», і людина, чиє обличчя поміщалася на недоступній для відвідувача висоті, ліктем і
животом відсунула мою руку з грошима.
РОЗСТРІЛЯЛИ ПОМИЛКОВО, з довідки КДБ СРСР
Бронштейн Матвій Петрович, 02.12.1906 р. народження, урож. м. Вінниці, єврей, безпартійний, з
вищою освітою, науковий співробітник Ленінградського фізико-технічного інституту, засуджений
18 лютого 1938 року Військовою Колегією Верховного суду СРСР за «активну участь в
контрреволюційній фашистській терористичній організації» за ст. 58-8 і 58-11 КК РРФСР до вищої
міри кримінального покарання – розстрілу, з конфіскацією всього майна, яке йому особисто
належить.
Вирок про розстріл Бронштейна Матвія Петровича виконано 18 лютого 1938 року в м. Ленінград.
Визначенням Військової Колегії Верховного суду СРСР від 9 травня 1957 року вирок Військової
Колегії від 18 лютого 1938 року стосовно Бронштейна М. П. за обставинами, що знов відкрилися, скасований і справа про нього припинена за відсутністю складу злочину.
КУДИ ПОДІЛИ ВИ МЕРЦІВ, з вірша Л. Чуковської «М.», присвяченого М. Бронштейну
Консервы на углу давали.
Мальчишки путались в ногах.
Неправду рупоры орали.
Пыль оседала на губах.
Я шла к Неве припомнить ночи,
Проплаканные у реки.
Твоей гробнице глянуть в очи,
Измерить глубину тоски.
О, как сегодня глубока
Моя река, моя тоска!
Нева! Скажи в конце концов,
Куда ты дела мертвецов?
ВИПЕРЕДИВ ЧАС, з статті «Бронштейн Матвій Петрович» на history.mytimes.ru
Його хлоп’яцтво припало на важкі роки громадянської війни, в школу він не ходив і головними
його вчителями були книги. Багато читав, багато чому навчився – став незвичайно освіченою
людиною. Вільно говорив трьома мовами, ще на декількох читав.
Після закінчення університету затвердив свій статус фізика-теоретика. Найвідоміша робота була з
області, в якій позначатимуться квантові ефекти в гравітації.
У статтях з космології він висловлює принципові сумніви в можливості побудови теорії,
заснованої лише на наявних фізичних теоріях, оскільки вони симетричні до обох напрямів часу. У
зв’язку з цим Бронштейн приділяв значну увагу питанню про межі застосовності фізичних теорій.
Велика частина однієї з робіт цього циклу складає розділ «Відношення фізичних теорій одна до
одної і до космологічної теорії».
Таким чином він поставив опис Всесвіту як результат завершеності існуючих теорій, а не як
унікального фізичного об’єкту.
Він пише, що загальна теорія відносності в її існуючій формі – лише нарис майбутньої теорії, побудова дійсної теорії тяжіння повинна бути пов’язана з ще глибшим перетворенням фізичних
понять. Це зауваження мало під собою грунт – для опису квантових ефектів бракувало поняття
риманової геометрії.
ЗУХВАЛА ВИХВАТКА , з статті Е. Кольмана «Лист тов. Сталіна і завдання фронту
природознавства і медицини»
Найяскравішим явищем в цій області є, мабуть, виступ проф. Френкеля на організованій VIII Всесоюзній конференції з фізико-хімії, що відбулася у середині грудня 1931 року в Ленінграді.
Проф. Френкель, який присягався в своїй відданості радянській владі, заявив разом з тим
наступне: «Діалектичний метод не має права претендувати на керівну роль в науці. У нашій
політиці допускається надзвичайно шкідливий перегин нав’язування ученим і молоді поглядів
діалектичного матеріалізму. Соціалізм вимагає обгрунтування, його дає історичний матеріалізм, проте він не пов’язаний з діалектичним матеріалізмом, що є перешкодою в розвитку науки. Ні
Ленін, ні Енгельс не є авторитетами для фізиків, книга Леніна зводиться до затвердження
азбучних істин, із-за яких не варто ламати списа. Ваша філософія реакційна, сподіваюся, що скоро
партія в цьому переконається, чому вже прикладом є вислови т. Бухаріна. Не може бути
пролетарської математики, пролетарської фізики і т.д.».
Ця зухвала вихватка завзятого махіста, глави групи фізиків так званої «ленінградської школи»
(Гамов, Ландау, Бронштейн, Іваненко й ін.) не одинична.
ВСІМ СТАВИВ П’ЯТІРКИ, зі спогадів В. Савельєва
За зовнішнім виглядом МП (Бронштейн М. П. – авт.) відрізнявся від Ландау, як Штепсель від
Тарапуньки. У внутрішньому змісті схожості теж було небагато: добрий гумор Бронштейна
сильно відрізнявся від злого сарказму Ландау. Студентів ніколи не переслідував і не знущався з
них. Страшно дивувався, якщо студент знає хоч що-небудь. Всім ставив п’ятірки.
СОНЯЧНИЙ ТАЛАНТ, з книги Г. Гореліка «Лідія Чуковська і Матвій Бронштейн»
«Сонячна речовина» – так називається його оповідання про те, чим жива наука. На думку
знаменитого фізика, нобелівського лауреата Льва Ландау – і я з ним цілком згоден – оповідання це
читати «цікаво будь-якому читачеві – від школяра до фізика-професіонала». А про народження
цієї книги, про появу нового дитячого письменника говорить його дарчий напис, зроблений 21
квітня 1936 року: «Дорогою Лідочці, без якої я ніколи не зміг би написати цю книгу».
За ті, що залишалися йому півтора роки життя він створить ще два маленькі шедеври науково-
художньої літератури, при цьому інтенсивно працюючи в теоретичній фізиці. Його талант був сам
утворений з сонячної речовини, яка завжди освітлює шлях науці і дарує тепле світло людям.
ГІПОТЕЗИ ЧЕКАЮТЬ ОБГРУНТУВАННЯ, з кореспонденції П. Нешитова «Сонячна
речовина» М. П. Бронштейна»
У Санкт-Петербурзі відбувся семінар «Сонячна речовина» М. П. Бронштейна», присвячений 100-
річчю з дня його народження.
Член-кореспондент РАН п. Старобінський в доповіді «Темна енергія у Всесвіту», перш ніж
приступити до аналізу однієї із спеціальних статей М. П. Бронштейна 1932 року, виділив в
творчій спадщині автора три типу робіт.
По-перше, те, що написане М. П. Бронштейном про неможливість розкладання фотонів, необхідно
просто знати і застосовувати – обговорювати там нічого.
По-друге, роботи з гравітаційного поля, бездоганні в теоретичному відношенні, не завжди
достатньо конкретні в тому, що стосується експериментальних наслідків; вони можуть бути
доповнені, оскільки зараз вже доступні спостереженню макроскопічні процеси, скоординовані з
квантовістю гравітону.
Нарешті, третій вид робіт – це гіпотези, котрі чекають свого обгрунтування чи спростування.
Последние комментарии
17 часов 55 минут назад
18 часов 30 минут назад
19 часов 23 минут назад
19 часов 28 минут назад
19 часов 39 минут назад
19 часов 52 минут назад